Програма обміну студентами є дуже популярною в сучасному світі. Вона дає можливість студентам здобувати унікальний досвід навчання за кордоном, ознайомлюватися з іншими освітніми системами. Крім навчання студенти мають чудову нагоду пожити в іншій країні, поринути в іншу культуру, популяризувати власну, а також змінювати свій світогляд та життєві цілі. Про досвід академічної мобільності, труднощі, які можуть спіткати, і про те, в чому різниця між освітою в Україні та Польщі, розмовляємо зі студенткою Гданського університету Вікторією Михальчишеною.
— Які, на вашу думку, основні відмінності між навчальними програмами в Україні та Польщі?
— Навчальна програма в Україні, якщо порівняти з Польщею, є складнішою. Можливо, це пов’язано з нестачею практичних завдань, наприклад лабораторних робіт. Здебільшого в польському університеті акцентують на теоретичних засадах, а також на думці студентів. У Політехніці ж ми більше фокусувалися на вирішенні завдань.
— Переваги навчання у Політехніці?
— Легкість взаємодії з викладачами. Мабуть, це через те, що в нас чудова технічна підтримка, всі викладачі використовують ВНС або інші ресурси, що полегшує комунікацію зі студентами. У Польщі рідкість, якщо викладач використовує moodle чи, наприклад, створив групу в teams для взаємодії.
— Чи легко адаптуватися до нової культури, чужої країни? Чи стикалися з якимись труднощами?
— Польське суспільство дуже подібне до українського. Проте є деякі відмінності у менталітеті й порядку дня, що може бути складним. Тут ти не почуватимешся як удома, адже це інша країна зі своїми правилами. Проблематичним є піти до лікаря, і загальний рівень послуг нижчий.
— Що надихає на навчання?
— Мабуть, це можливості, які відкриваються перед тобою.
— Чи впливає навчання у Польщі на соціальну взаємодію інакше, ніж в Україні?
— Так, оскільки студенти, які навчаються за обміном, не мають власної групи. На кожній парі ми з іншими студентами, і тому іноді важко порозумітися.
— Чи вплинув досвід навчання в іншій країні на твої плани на майбутнє?
— Я вирішила спробувати себе в цій програмі перед тим, як навчатися на магістратурі за кордоном. Я багато чого зрозуміла для себе щодо європейської освіти.
— Як бачиш себе у майбутній професії?
— Я, без сумніву, бачу себе у менеджменті, особливо у фінансовій складовій.
— Чи надав університет у Польщі якісь ресурси або підтримку?
— Університет проводить різноманітні івенти для іноземних студентів, також була можливість відвідувати курси польської мови. Й оскільки ти студент цього університету, то маєш такі самі переваги, як і інші студенти, наприклад доступ до книг, знижки тощо.
— Як будеш застосовувати набутий там досвід тут, в Україні?
— Це, мабуть, більше не про академічні знання, а про навички комунікації та самостійності, оскільки я навчилася заново просто зав’язувати знайомства з різними людьми, з якими ніколи б не стикалася.
— Які дисципліни найбільше подобаються у Польщі, а які в Україні?
— Найімовірніше, дисципліна Alternative Investment Strategies і Portfolio Analysis, оскільки на ній я вивчала щось нове та невідоме для себе. В Україні це ЗЕД (зовнішньоекономічна діяльність), економіка (в нас були різні види, але здебільшого мені сподобались усі).
— Чи займаєшся ще чимось окрім навчання?
— Мабуть, навчання забирало меншу часу, ніж відвідування івентів для іноземних студентів. Дві організації, що влаштовували їх, дуже активні, тому завжди було весело. Також часто подорожувала, тому що мала канікули і багато вихідних.
— Чи можеш дати якісь поради, спираючись на власний досвід академічної мобільності, іншим студентам, які хочуть спробувати себе в навчанні за кордоном?
— Треба спочатку підготувати документи та дізнатись усі нюанси, бо це забирає найбільше енергії. Звичайно, потрібно бути максимально готовим до самостійного життя (без друзів, сімʼї й тих, хто тебе підтримає). А під час навчання раджу багато взаємодіяти з іншими студентами та спілкуватись.