Уже чотири роки «Основи композиції та формоутворення» першокурсники-дизайнери вивчають неформально – їхня викладачка, доцентка кафедри ДОА Вікторія Базилевич надає завданням глибшого змісту. Результат такого підходу можуть бачити всі, зазирнувши в інтернет, де на сайті vystavkadz12.wixsite.com/website-1 розміщено найкращі студентські роботи.
Було і стало
– Перший семестр слідувала звичній програмі, та побачила, що нудно, – розповідає Вікторія Базилевич. – Вирішила додати зацікавлення іншими галузями знань. Тему відтворення ритму, подумала, можна об’єднати з темою музики, а контраст і нюанс для площинної двовимірної композиції поєднати з видами діяльності людини, для тривимірної – з її характером. Від студентів це вимагало додаткового зацікавлення предметом – наприклад, треба було вибрати музичний твір, який подобається, і відобразити у своїй композиції. Я просила не враження передавати від твору, а аналізувати його: скажімо, соло веде саксофон, до нього долучається супровід оркестру. Проаналізоване передати на папері через асоціативні зображення й символи. Після виконання такого завдання хтось може більше полюбити музику.
Раніше була стилізація натюрморту – глечик, яблука, квіти. Тепер же вибираємо кухню якогось народу або характерну для нього страву й створюємо стилізацію на їхній основі – графічними засобами передаємо смак. Для цього треба поцікавитися цією кухнею, спробувати якусь страву.
Оцінюю правильність виконання завдання, відповідність назви зображенню, художню виразність, технічні аспекти і якість виконання. Це лише критерії, та ще треба враховувати, що в когось у силу його природних даних превалює художня виразність, а в когось – глибина думки. Хоча, загалом, усі стараються, тішать мене своїми роботами, відповідно оцінювання їх є найвище.
Цей предмет для мене став найулюбленішим. Мушу визнати, що тепер завдяки студентам у мене є списки книжок, які маю прочитати, відкрила для себе нові українські гурти. У нас – взаємне зростання.
Студентський досвід
Другокурсник ІАРХ Василь Чапайкін згадує, що спочатку ніхто не знав, які ідеї придумати, як їх втілити, але згодом усі принесли вражаючі твори. Так з’явилися його власні картини «Квітів аромат», «Кактус», «Місто Жовква» – і творчі замовлення від жовківчан. В основу роботи «Кактус» лягла легенда про те, як кактус прийшов до троянди, та не мав що подарувати і – розцвів.
Студентки Марія Петрович і Оля Копитко довго думали над завданнями, бо треба було і прийоми застосувати, і вкласти в зображення ще й сенс. «Не так багато часу займало втілення ідеї, як її пошук і підготовка, – каже Марія. – Хотілося намалювати не просто гарну картинку, а щоб вона, крім естетичного захоплення, викликала бажання думати».
– Мені дивно, що їм було непросто, бо по роботах складається враження, що все, навпаки, давалося легко, – резюмує викладачка.
Оприлюднити результати
– Перші два роки робили виставку на коридорах третього поверху. Недоліком було те, що робіт багато, тож вони висіли впритул і втрачалося окремішнє сприйняття творів. Хтось зі знайомих порадив залучити для демонстрування робіт інтернет-ресурси. Торік ми спробували відкрити онлайн-виставку вперше: вибрали найкращі роботи, виконані за семестр, і їхнім розміщенням в інтернеті зайнялася робоча група зі студентів. Цього року вдосконалили – студенти зробили транслітерацію імен і прізвищ авторів і переклали назви їхніх творів на англійську, створили версію сайту для смартфонів. Тепер інтернет-виставка налічує 68 робіт п’ятнадцяти осіб. З плюсів – видно кожну роботу, з мінусів – важко збагнути, у якій техніці твори виконано.
Виставка з’явилася в інтернеті на початку вересня. На цій же платформі висить і попередня – в навчальному процесі придаються обидві. Торік оголошення про виставку було розвішано лише на території Політехніки, бо поза нею їх або зривали, або не дозволяли вішати. Цього року їх повішали не тільки в корпусах Політехніки, а і в Будинку архітектора в Пороховій вежі, в Центрі міської історії, на кафедрі книжкової і станкової графіки УАД, кафедрі ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології НЛТУ, а також на кафедрі дизайну Запорізької політехніки. Викладачів і директора ІАРХ також було поінформовано. Наступна виставка – через рік, коли теперішні першокурсники пройдуть весь матеріал і отримають із нього залік. Загалом, виставка онлайн стане традицією.
