Відповідальний секретар Приймальної комісії Михайло Гончар: «Цього року до Львівської політехніки вступило понад 12 тисяч першокурсників»

Ірина Мартин, Центр комунікацій Львівської політехніки
Михайло Гончар

Вступна кампанія в нашому університеті завершилася. Першокурсники бакалаврату вже понад місяць навчаються. Магістри почали навчання першого жовтня. Отже, час підбити підсумки цьогорічного вступу до Політехніки, який був особливий насамперед тимчасовими змінами умов вступу, що пов’язано з воєнними подіями в Україні. Про це, і не лише про це, говоримо з відповідальним секретарем Приймальної комісії Львівської політехніки Михайлом Гончаром.

«Найбільше першокурсників – зі Львівщини»

– Цього року на бакалаврат вступило близько 5400 осіб на денну форму і 472 – на заочну. Загалом це приблизно 5900 студентів, що суттєво більше, ніж минулого року. Спостерігаємо зростання кількості як тих, що вступили на державну форму, так і тих, хто вирішив вчитися на комерційній, – розповідає Михайло Гончар.

– Яка особливість цьогорічного вступу?

– Через воєнні події МОН впровадило на всі освітні програми національний мультипредметний тест (НМТ) з української мови, математики та історії України. Водночас випускники попередніх років могли скористатися результатами ЗНО, яке вони складали торік чи позаторік. Також вимогою цьогорічного вступу були мотиваційні листи абітурієнтів. На комерційну форму спеціальностей, що потребують особливої підтримки, можна було вступити лише за цими листами. Йдеться про окремі спеціальності ІЕСК, ІХХТ, ІГДГ, ІМФН, ІМІТ, ІБІС, ІСТР, а саме про екологію, науки про Землю, геодезію, прикладну математику, галузеве машинобудування, матеріалознавство, прикладну механіку, авіаційну та ракетно-космічну техніку, електроенергетику…

– На які спеціальності й освітні програми цьогоріч був найбільший попит? Чи змінився він, якщо порівняти з попередніми роками?

– Загалом не змінився. Очікувано найбільший «бум» був на комп’ютерні спеціальності: інженерію програмного забезпечення, комп’ютерні науки, комп’ютерну інженерію, кібербезпеку, інформаційні системи та технології. Нарівні з ними були й гуманітарні спеціальності: право, журналістика, міжнародні відносини, міжнародні економічні відносини; економічні: маркетинг, економіка… «Стрибок» спостерігаємо на будівельні спеціальності. Скажімо, на будівництво ми набрали 186 державників і 75 комерційників на денну форму навчання. На ці спеціальності завжди був попит, тому кількість державних місць там зростає щороку. А на ті спеціальності комерційної форми, на які можна було потрапити лише за мотиваційним листом, прийшли дещо старші за віком вступники, яким проблемно було в попередні роки скласти ЗНО чи навіть тепер НМТ. Багато хто з них лише закінчив 11-й клас, а тепер вирішив вступити на денну чи заочну форму.

– А чи мали попит нові освітні програми й спеціальності, на які цього року набирали вперше?

– Тут мушу виділити авіаційну й ракетно-космічну техніку, безпілотні літальні апарати. На цю нову спеціальність, що в ІМІТ, прогнозовано набрали досить багато як для першого року – аж дві групи студентів.

Попит мала і нова для Політехніки спеціальність – готельно-ресторанна справа. А на нові освітні програми, що запроваджені в межах звичних для нашого абітурієнта спеціальностей, попит був на рівні попередніх років. Ідеться про комп’ютерні науки, у межах яких цьогорічні абітурієнти вступали на три освітні програми: проєктування й програмування інтелектуальних систем і пристроїв; системи штучного інтелекту; обчислювальний інтелект смарт-систем. На цих програмах чималий конкурс був і на комерційне навчання, аналогічно як торік чи позаторік – на комп’ютерні науки. Це попри те, що на них був вищий пороговий бал за результатами НМТ чи ЗНО (не менш ніж 150 балів).

– З яких областей маємо найбільше першокурсників?

– Як звикло, зі Львівської. Із 5900 тих, хто вступив, 3520 – зі Львівщини. Однак також з’явилося дуже багато студентів, разів у шість-сім більше, ніж торік, зі східних і центральних областей: з Дніпропетровщини й Донецька – по 70, із Житомирщини – 43 особи, із Запорізької області – 59, Луганської – 30, Миколаївської – 56, Харківської – 47, Херсонської – 49, Черкаської – 27.

– А як вступали абітурієнти з тимчасово окупованих територій?

– Дуже складно. Ті, хто перебував на тимчасово окупованих або небезпечних територіях, подавали електронні заяви. Якщо з цим у них виникала проблема, але вони могли добратися до Львова, – подавали паперові заяви. Хто з абітурієнтів через згадувані обставини не міг скласти мультипредметного тесту, мав право вступати за співбесідою з тих самих дисциплін, що й мультитест. Співбесіду ми організували дистанційно, вона тривала впродовж трьох днів, відповідно до затвердженого графіка. Однак ці вступники йшли до нас за Квотою 2. Тому зарахували ми їх швидше за інших, а таких було 180 осіб. Для порівняння: торік за цією квотою до нас вступило 20 осіб. Якщо хтось із першокурсників з окупованих місць чи з місць особливого ризику впродовж 10 днів не зміг розпочати навчання через труднощі з добиранням і попередив про це, то вони розпочали чи розпочнуть вчитися пізніше. Хто ж упродовж 90 днів не прибуде і не попередить про це, може бути відрахований. До речі, усім цим першокурсникам надали місця в гуртожитках і визначили пільгову плату за них.

«На магістратуру вступило понад удвічі більше студентів»

– На магістратуру, можна сказати по-театральному, був справжній аншлаг. Цьогоріч ми зарахували 4389 денників і 1120 заочників, а це – 5509 студентів! Якщо порівнювати з 2021 роком, то тоді на магістратуру зараховано 1596 денників і 843 заочники державної й комерційної форм, тобто 2439 студентів. Отже, цього року кількість магістрів зросла більш ніж удвічі. Також хочу зазначити, що на бюджетну форму був значно вищий конкурс, адже там кількість місць збільшилася лише на 47 (було 1256, а стало 1303). Однак скажу, що, за умовами ліцензійного обсягу, Політехніка загалом може зарахувати 6500 магістрів.

– Що могло спричинити такий попит?

– Зрозуміло, найперші причини повʼязані з війною. Змінилася й вікова група магістрів – вони мають від 21 року (відразу після завершення бакалаврату) і до 60-ти. Це пояснюємо не лише воєнними подіями, а й тим, що в попередні роки не всі, хто мав бажання вчитися на магістратурі (особливо якщо вони завершили бакалаврат раніше), могли скласти ЄВІ, а на низці спеціальностей – єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ). За цьогорічними спрощеними умовами вступу, абітурієнти на деякі спеціальності складали магістерський комплексний тест (МКТ) або тест навчальної компетентності (МТНК). На інші бюджетні програми досить було скласти фаховий іспит в університеті, а на комерційні – написати мотиваційного листа. Отож лише за мотиваційними листами на деякі спеціальності понабирали по 70–80 осіб. Цей результат теж дали спрощені умови вступу. Така зацікавленість магістратурою – позитив для університету. Тому охоче навчатимемо магістрів.