11 лютого 2021 року з 11:00 до 14:00 у режимі онлайн відбувався Міжуніверситетський круглий стіл «Казимир Твардовський та його українські учні», присвячений пам’яті засновника Львівсько-Варшавської школи Казимира Твардовського (1866–1938). Його організовували кафедра філософії Національного університету «Львівська політехніка» і кафедра психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін Національної академії прикордонної служби імені Богдана Хмельницького. Це традиційний захід, який відбувається щорічно 11 лютого в день смерті польського професора та філософа, похованого на Личаківському кладовищі у Львові.
Цього року на круглому столі учасники з’ясовували роль українців у розвитку львівського періоду існування філософської школи, заснованої Казимиром Твардовським. Серед учасників заходу були такі знані дослідниці спадщини Львівської філософської школи, як:
- д-р філос. наук, доцент Ольга Гончаренко з Національної академії прикордонної служби імені Богдана Хмельницького, яка доповіла про впливи Казимира Твардовського на погляди Якима Яреми щодо співвідношення свідомого і несвідомого у людській психіці;
- д-р філос. наук, професор Світлана Повторева з Національного університету «Львівська політехніка», доповідь якої стосувалася психоаналітичних розвідок Степана Балея;
- канд. філос. наук Ярина Юринець з Національного університету «Києво-Могилянська академія», доповідь якої висвітлювала інституційний зв’язок та теоретично-методологічну приналежність Володимира Юринця до Львівської філософської школи.
До роботи круглого столу долучився доктор габілітований, член Польської академії наук, знаний дослідник спадщини Львівсько-Варшавської школи з Польщі, логік та епістемолог професор Ян Волєнський, який згадав про свої зустрічі у Львові ще за Радянського Союзу з тими, хто досліджував польську філософію, читав та аналізував праці Казимира Твардовського.
Учасники круглого столу погодилися з тим, що актуальність Львівської філософської школи й того типу філософування, який культивувався в ній, полягає у тому, що без критичного мислення, аналізу та розвитку логіки важко розв’язувати соціальні, економічні та державотворчі завдання й виходити з різноманітних криз.
