За співпраці катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» та катедри української мови та методики її навчання Навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка (м. Житомир, Україна) проведено третю лекцію зі серії запланованих науково-освітніх зустрічей «Мовознавці актуалізують».
14 квітня 2025 року студенти груп ФЛ-11 та ФЛ-15 прослухали лекцію кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри української мови та методики її навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка Наталії Дяченко на тему «Слухання: комунікаційна роль і функції», з якої студенти дізналися що таке слухання і які є можливі бар’єри спілкування, з’ясували причини відсутності слухання, зрозуміли ознаки неправильного слухання та почули характеристику ефективного (нерефлексивного) слухання. Лекторка настільки легко контактувала зі слухацькою авдиторією, що викликала їхнє беззаперечне зацікавлення темою та хвилю позитивних відгуків:
- Соломія Саджениця вважає, що «Лекція про те, як слухати з розумінням та без зайвих думок, була дуже цікавою та корисною. Я зрозуміла, що слухати – це не просто чути слова, а й звертати увагу на емоції та намагатися по-справжньому зрозуміти іншу людину. Мені особливо запам’ятались слова п. Наталії про прості способи нерефлексивного слухання. Там були такі поради, як дивитися на співрозмовника, кивати, повторювати останні слова і робити павзи. Найбільше мене вразила частина про емпатичне слухання. Вона змусила мене замислитись над тим, як я слухаю інших і наскільки важливо не просто бути уважним, а й розуміти емоційний стан людини».
- Ольга Жбадинська ділиться своїми думками про лекцію: «Вона не лише допомогла глибше усвідомити суть поняття «слухання», а й розкрила причини його відсутності у повсякденному спілкуванні. Щоб краще зрозуміти тему, ми мали змогу пройти тест та дізнатися, наскільки добре ми слухаємо. Було названо низку причин, чому ми не чуємо співрозмовника, наприклад, надмірна зосередженість на собі, страх почути щось неприємне, небажання чи невміння слухати. Ці пункти змусили задуматися над власною поведінкою в діалозі. Окрім цього, ми розібрали види слухання: погане, відсутнє та хороше, яке поділяється на нерефлексивне, рефлексивне та емпатичне. Дізналися про бар’єри спілкування за Т. Гордоном, що допомогли зрозуміти наскільки звичні фрази й реакції можуть перешкоджати порозумінню. Зокрема, цікаво було як прості невербальні сигнали або короткі репліки можуть підтримати співрозмовника і створити атмосферу довіри. Лекція допомагає не лише бути кращим слухачем, а й будувати комунікацію з глибшим розумінням та повагою одне до одного. А інтерактивні елементи зробили лекцію живою та інформативною водночас».
- Анна Цьомик була приємно вражена тим, що «лекція висвітлювала таку, здавалося б, просту тему, як слухання. Можливо, не кожен замислюється над тим, яку роль відіграє слухання в комунікації. Хоча ті ж люди, що не вміють слухати, часто дивуються, як той, хто вміє, запам’ятовує щось із розказаного так легко і чітко. Зараз чітко бачу, що швидше за все ці люди самі не спроможні слухати або просто не зацікавлені в цьому процесі».
- Катерину Зайцеву особливо вразила тема бар’єрів спілкування за Т. Гордоном, де було наголошено, що «накази, погрози, поради й критика можуть заважати порозумінню між людьми. п. Наталія Дяченко детально розповіла про типові помилки в спілкуванні, серед яких – осуд, знецінення почуттів, нав’язування порад і небажання слухати співрозмовника. Такі дії часто руйнують довіру та унеможливлюють щире спілкування. Водночас було докладно пояснено поняття нерефлексивного слухання як уважного мовчання, яке доречне в ситуаціях сильного емоційного збудження. Цікаво було дізнатися про емпатичне слухання – інтимний і чутливий тип взаємодії, що створює сприятливу атмосферу для висловлення почуттів. Правила такого слухання – тримати павзу, не перебивати, відтворювати емоції співрозмовника – варто застосовувати в повсякденному житті. Візуальні матеріали, як-от кумедні фото котів, зробили лекцію ще більш приємною для сприймання. Загалом, заняття спонукало замислитися над власним стилем спілкування та шляхами його вдосконалення».
- Юлія Баран та Катерина Пилипчук вважають лекцію дуже цікавою, зрозумілою та пізнавальною. «Найбільше сподобалося те, що говорили про різні види слухання: просте повторення, уточнення, перефразування та інші. Це допомогло краще зрозуміти, як по-справжньому слухати співрозмовника, а не просто чути його слова. Особливо сподобалося правило уважно слухати співрозмовника і не перебивати його. Тепер краще розумію, як важливо не тільки чути, а й правильно реагувати на емоції людини. Особливо запам’яталися правила правильного слухання: підтримувати зоровий контакт, не перебивати, бути уважним до емоцій співрозмовника. Це прості речі, але вони справді змінюють якість спілкування. Загалом, лекція змусила замислитися над тим, як ми слухаємо інших, і дала практичні поради, які можна застосовувати щодня».
- Уляна Дмитрук вважає, що на лекції «ми розглядали важливу тему – слухання як частину спілкування. Не завжди ми справді вміємо слухати, але після лекції пані Наталі, думаю, кожен з нас засвоїв для себе щось важливе. Отримані знання допоможуть нам краще спілкуватися в повсякденному житті. Пані Наталя пояснювала все зрозуміло та з позитивним настроєм, що зробило лекцію приємною. Слухання – це не просто мовчати, а вміти чути й розуміти співрозмовника. Ця лекція показала, наскільки важливо розвивати це вміння».
- Марії Серкіз особливо сподобалось використання візуальних матеріалів – «слайди були яскравими, з ілюстраціями, що викликали емоційний відгук та сприяли кращому запам’ятовуванню інформації. Теоретичні аспекти підкріплювалися життєвими прикладами, що допомагало зрозуміти, як застосовувати знання на практиці».
- Для Вероніки Лужної лекція була дійсно корисною й відкрила багато нового у темі слухання. «Особливо мене зацікавив тест на визначення власного стилю слухача – результати змусили замислитись над тим, як я зазвичай взаємодію з іншими».
- Вікторія Бучко зізнається: «Ця лекція стала для мене справжнім відкриттям. Я дізналася про те, що існують різні способи слухання – рефлексивні та нерефлексивні, і зрозуміла, наскільки вони впливають на якість взаєморозуміння. Цікаво було дізнатись і про бар’єри у спілкуванні. Деякі з них я впізнала у своїй поведінці, що допомогло критично оцінити власний стиль спілкування. Найбільше мене вразило те, як важливо справді слухати людину: не перебивати, дивитися в очі, звертати увагу на її емоції. Ці прості кроки здатні значно поглибити діалог і покращити стосунки».
- Анастасії Ведмедюк цікаво було дізнатися, що «навіть похвала чи згода можуть заважати ефективній комунікації – це стало для мене несподіваним відкриттям. Цінною для мене була думка про те, що важливо звертати увагу не лише на зміст, а й на емоції та невербальні сигнали».
- Софія Воскобаєв упевнена, що «сьогоднішня лекція змусила переосмислити, наскільки велике значення має вміння слухати в повсякденному житті та професійній діяльності. Ми детально розглянули різні види слухання, що допомогло краще зрозуміти, як саме наша увага впливає на ефективність комунікації. Особливо цінним було обговорення бар’єрів спілкування, адже часто вони виникають непомітно, але суттєво ускладнюють взаєморозуміння».
- Сніжана Рзакулієва вважає, що «лекція була захопливою та інформативною, адже матеріал подавали не лише теоретично, а й з гумором, що зробило тему ближчою до життя. Погане слухання показало наслідки неуважного ставлення до співрозмовника та його причини – це допомогло краще зрозуміти власні комунікативні бар’єри. Також було цікаво дізнатися про нерефлексивне слухання і коли воно є доцільним – іноді це навіть корисно, коли людині просто потрібно виговоритися. Загалом, хотілося б більше таких занять».
- Для Діани Роздольської ця лекція виявилась несподівано цікавою: «Спершу здавалося, що тема слухання – щось банальне, але виявилось, що є дуже багато нюансів, про які я раніше не замислювалась. Особливо мене вразила частина про бар’єри спілкування. Я зрозуміла, що іноді сама несвідомо використовую фрази, які можуть блокувати людину, наприклад: даю непрохані поради або перебиваю. Це дало мені привід задуматися над своїм стилем спілкування».
Колектив катедри української мови Львівської політехніки та студенти Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій щиро вдячні лекторці, доцентові житомирської катедри української мови та методики її навчання Наталії Дяченко за доповідь, що дала практичні знання, які можна застосовувати в повсякденному житті, що змусила слухачів задуматися про свої вміння слухати, була доступно структурованою, візуально приємною і корисною як для професійного, так і особистого розвитку.
