Уже традиційно Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» розпочинає новий календарний рік зі стратегічних сесій та нарад із ключовими міжнародними партнерами. І цей рік не став винятком. Реалізовуючи Меморандум про співпрацю зі Світовим Конґресом Українців (СКУ), 26 січня 2021 року команда МІОКу провела сесію стратегічного планування із Павлом Садохою, Регіональним віцепрезидентом СКУ в країнах Західної Європи, та Вірою Коник, Регіональною віцепрезиденткою СКУ в країнах Центральної і Східної Європи.
Представляючи головних учасників стратсесії, Ірина Ключковська, директорка МІОКу, наголосила, що ці закордонні українці викликають велику повагу не лише в Україні, але й в країнах, де вони мешкають: «Це так важливо, що Ви, пані Коник, активно берете участь у зустрічах на найвищому державному рівні – з Президентом Естонії, з представниками парламенту країни Вашого проживання та багатьох інших. Про Ваші здобутки свідчать і високі державні нагороди від Естонії». «Павло Садоха, який сьогодні робить великі українські справи, – це страж українства та всього українського в Західній Європі», – зазначила також директорка МІОКу.
Під час стратсесії МІОК представив для узгодження пропозиції спільних дій – низку проєктів Інституту, реалізацію яких заплановано на 2021 рік, а також механізми спільної їх реалізації в межах європейського континенту.
Крім цього, представники з Європи окреслили актуальні проблеми та пріоритетні завдання, які стоять перед ними на порядку денному.
Віра Коник підкреслила, що Центральна та Східна Європа – дуже складний та різноманітний регіон: «Тут є кілька пластів українців: автохтонні українці, які потребують окремої уваги та кроків для збереження їхньої ідентичності; так звана «радянська діаспора», яка швидко асимілюється, при цьому не до корінної нації, а до Росії; нова міграційна хвиля, яка здебільшого представлена трудовими мігрантами. Ще одна особливість – постсоціалістичні країни (Польща, Болгарія, Румунія), де свого часу була запроваджена специфічна політика, і звісно ж – Придністров’я. Саме тому політика щодо усіх цих різних типів українців має бути диференційованою». Як зауважила Регіональна віцепрезидентка СКУ, «в країнах Центральної і Східної Європи сьогодні загострюється ще один виклик – посилення проросійських настроїв в українських громадах, зокрема, найбільш активно це відбувається у Латвії. А нам дуже потрібно, щоб українська громада була проукраїнська, бо загалом це питання національної безпеки нашої держави».
Павло Садоха розповів про проблеми українського шкільництва у країнах Європи та реалізацію освітнього процесу в умовах пандемії коронавірусу, зокрема процедури навчання та тестування у закордонних українських школах. «На цю тему у нас було багато нарад з українськими послами, які підтвердили, що це справді пріоритетне питання для вирішення, однак поки що результату немає», – наголосив віцепрезидент СКУ. Додатковий негативний вплив, на думку Павла Садохи, може мати активне відкриття так званих українських класів у російських школах, що може негативно вплинути на патріотичне виховання української молоді в Європі та лише сприяти посиленню проросійського впливу на цю вікову категорію.
Насамкінець віцепрезиденти СКУ висловили велику подяку МІОКу за надихаючу та конструктивну зустріч.