4–7 червня 2024 року в Студентському просторі «Третій поверх» Національного університету «Львівська політехніка» відбувалася Друга літня філософська школа «Цінності за умов війни», яку організувала кафедра філософії Інституту гуманітарних та соціальних наук.
У перший день філософської школи, 4 червня, виступив запрошений гість – д-р філос. наук, завідувач кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Дахній – на тему «Війна, західні цінності та відповідальність інтелектуала». Доповідач зосередився на особливостях європейських цінностей, основою яких є давньогрецька ціннісна шкала та християнські цінності. Істина, Краса, Благо, Свобода, Демократія – всі ці слова не є порожніми для європейської цивілізації. Інтелектуал, який до неї належить, мобілізує свій розум, щоб протиставити зазначені цінності деструкції «російського світу». Війна, розв’язана росією проти України, – це війна за європейські цінності, а Україна сьогодні нагадує, що класичні цінності Істини, Краси, Блага, Свободи та Демократії мають екзистенційне значення.
Другого дня школи, 5 червня, з доповіддю на тему «Цивілізація та цінності» виступив доцент кафедри філософії Львівської політехніки Андрій Кадикало. Доповідач фактично продовжив розмову про порушене у першій доповіді питання європейських цінностей. Цивілізація – це явище західного світу; вона виникає там, де виникають міста та феномен громадянства (лат. сivilis – громадянський). У деспотіях і тираніях, авторитарних державах цивілізація виникнути не може, бо у них людей розглядають як «підданих», як «васалів» та «власність» тирана, деспота чи авторитарного правителя. Тому витоки західної цивілізації треба шукати у містах-полісах давньої Греції, у перших республіках (лат. res-publica – справа народу, справа громадян).
На третій день, 6 червня, з доповіддю на тему «Обличчя як бажання невидимого у філософії Еммануеля Левінаса» виступив ще один запрошений гість, доктор філософії, викладач кафедри філософії та економіки Національного медичного університету імені Данила Галицького Андрій Гнатів. Його доповідь стосувалася етично-морального виміру обличчя. Маємо у поточній мові вислів «втратити обличчя». Коли так кажуть, то мають на увазі, що людина зробила щось негідне. Обличчя стає вираженням внутрішнього світу людини, її переживань. На обличчі «написано», якою є людина. Левінас звертає увагу на обличчя як моральний імператив «не вбий», «не скривджуй». Обличчя неповторне – немає однакових облич. Обличчя іншого вимагає від «я» позбутися егоїзму.
На четвертий день, 7 червня, завідувач кафедри філософії Львівської політехніки Ігор Карівець доповів про «Парадоксальність досвіду цінностей». Щоб продемонструвати цю парадоксальність, доповідач звернувся до двох теорій цінностей – Алексіуса Майнонґа та Дітріха фон Гільденбранта. Першу теорію – Майнонґа – можна назвати емоційно-суб’єктивною, тобто всі цінності залежать від сприйняття людей та їхнього відношення до того, що вони вважають цінним. Будь-яка цінність має психологічний вимір; цінність не може існувати сама по собі, лише у відношенні до людини. Друга теорія цінностей – Гільденбранта – ґрунтується на об’єктивно-незалежному існуванні цінностей. Цінність є лише тоді цінністю, коли вона є «об’єктивно важливою» для людини і не залежить від того, чи приносить їй ця цінність «суб’єктивне задоволення». Відтак, природа цінностей є подвійною, бо поєднує в собі емоційність і беземоційність («холодність»), об’єктивність та суб’єктивність, відносність і абсолютність.
Треба відзначити, що учасниками літньої філософської школи були студенти різних спеціальностей, які зацікавлено й активно обговорювали порушені питання про сутність і види цінностей, їхню присутність у житті людей за часів війни та миру, про зміни ціннісних пріоритетів у кризові часи.
