На базі кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» відбувся круглий стіл «Інноваційні напрями застосування пінних гідрогелевих засобів у сучасній хірургії», який став знаковою подією для української наукової спільноти.
Захід об’єднав представників провідних наукових і освітніх установ – Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Інституту біології тварин НААН України, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, а також кількох структурних підрозділів Львівської політехніки. Саме тут відчувалася справжня сила міждисциплінарності – коли наука, медицина, біотехнології, інженерія та гуманітарне мислення сходяться у спільному прагненні створювати інновації, що служать життю.
Метою круглого столу стало обговорення практичних аспектів використання гідрогелевих матеріалів у медицині, зокрема у невідкладній хірургії. У центрі дискусії – новітні пінні гідрогелеві засоби, які створюють учені Львівської політехніки в межах діяльності Центру дослідження полімерів та виробів медичного призначення. Цей Центр став однією з флагманських платформ Університету, що поєднує потенціал хіміків, біотехнологів, фармацевтів, інженерів та медиків. Саме під його егідою виконується проєкт Національного фонду досліджень України «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини», а також низка робіт, підтриманих Міністерством освіти і науки України, спрямованих на створення полімергібридних гідрогелевих систем для лікування та реабілітації військовослужбовців.
Професор Володимир Самарик окреслив колегам сучасний спектр гідрогелевих засобів медичного призначення, презентував проміжні результати досліджень і наголосив, що головне завдання команди – поєднати фундаментальну хімію з потребами практичної медицини.
Професор Сергій Варваренко підкреслив: сьогодні науковий прорив народжується не в ізоляції, а на перетині дисциплін. «Коли хіміки, медики й інженери говорять однією мовою, ми отримуємо не просто нові матеріали – ми отримуємо рішення, що можуть врятувати життя», – зауважив він.
Доцент Семен Хом’як звернув увагу на те, що інновації в медицині мають бути не лише науково цікавими, а й технологічно готовими: «Наші матеріали повинні працювати в реальних умовах – у шпиталях, у польових медичних бригадах, у повсякденній хірургії. Це наша головна мотивація».
Доктор технічних наук, старша наукова співробітниця Наталія Носова наголосила на системному підході до створення нових гідрогелів: «Ми працюємо над тим, щоб кожен матеріал був не просто сумішшю полімерів, а складною функціональною системою. Вона має реагувати на стан тканин, забезпечувати контрольоване вивільнення активних речовин і створювати умови для природного загоєння. Це вже не лабораторний експеримент – це медицина майбутнього».
Поруч із нею працюють досвідчені колеги Зоряна Надашкевич та Наталія Букартик, які відповідають за технологічну частину досліджень – підбір рецептур, контроль фізико-хімічних властивостей і біосумісності матеріалів, що є ключовими для впровадження у клінічну практику.
Обговорення засвідчило: Львівська політехніка створює не лише нові матеріали, а й нову модель наукової взаємодії. У процесі досліджень формується команда, де поруч із провідними вченими активно розвиваються молоді науковці – Анна Стасюк, Ольга Майкович, Соломія Капаціла, для яких інновація є не просто терміном, а способом мислення. Вони поєднують академічну точність із практичною інтуїцією, шукаючи рішення для медицини, що швидко змінюється.
Партнери з Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького – професор Андрій Стасишин, доцент Дарій Бідюк та асистент Микола Кушнірчук – поділилися досвідом клінічного використання подібних матеріалів. Вони наголосили, що в умовах війни такі рішення мають неоціненне значення. «Швидкість, біосумісність, зручність у застосуванні – це критерії, за якими сьогодні оцінюють будь-яку технологію в медицині. І гідрогелі політехніків повністю відповідають цим вимогам», – зазначив професор Андрій Стасишин.
Представники Інституту біології тварин, завідувач лабораторії молекулярної біології та клінічної біохімії Дмитро Остапів та наукова співробітниця цієї лабораторії Наталія Кузьміна, розповіли про дослідження біосумісності та протизапальних властивостей гідрогелів. Професор кафедри внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики, академік НААН України Василь Влізло і завідувачка кафедри внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики Любов Слівінська з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького підтвердили, що результати тестувань на тваринах демонструють високий потенціал матеріалів у ветеринарній практиці – від загоєння післяопераційних ран до лікування опіків.
За підсумками круглого столу учасники виробили спільні рекомендації щодо подальшого вдосконалення гідрогелевих матеріалів, розширення їх властивостей та спільної подачі нових проєктів. Водночас обговорили бачення ширшої співпраці – створення партнерських лабораторій, міжнародних заявок, участь у європейських програмах Horizon та COST, що можуть дати поштовх для масштабування результатів на рівень індустрії. Як зауважив один із учасників, «інновація – це не лише продукт, а й довіра між людьми, які його створюють».
Подія стала яскравим свідченням того, що Львівська політехніка не замикається у власних стінах, а активно формує екосистему реальної дії – від фундаментальної науки до прикладного результату. Саме такі кроки забезпечують, щоб українські технології не лише звучали в наукових журналах, а й реально рятували життя.
Підсумовуючи подію, наукова співробітниця відділу захисту інтелектуальної власності та трансферу технологій Національного університету «Львівська політехніка» Олена Лукачук наголосила: «Медичні інновації в технічному університеті – це прояв справжньої синергії. Коли хіміки, біологи, медики та інженери об’єднуються, народжуються продукти, які здатні змінювати життя. І саме такі міжтехнічні колаборації відкривають Львівській політехніці шлях на світовий ринок, де українські рішення можуть і повинні звучати гучно».
Такі зустрічі нагадують: коли освіта, наука й підтримка об’єднуються, народжуються справжні зміни. Бо саме тоді наука перестає бути теорією – і стає силою, що служить людині. Саме тому команда Львівської політехніки закликає науковців, аспірантів і студентів активно долучатися до таких ініціатив, представляти свої ідеї, розробки й дослідження на конференціях та виставках. Адже живі, практичні результати української науки – це найкраще свідчення того, що наш інтелект, наполегливість і віра у власну справу здатні не лише підкорювати ринок, а й змінювати майбутнє медицини.
Публікацію підготовлено у рамках реалізації проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», що отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України.
