Цього тижня дещо відійду від формату статей про минулі виступи. На це є кілька причин. По-перше, останні два виступи презентував не один інститут (як у випадку з ІНЕМ-ІНПП, де від другого була лише одна танцівниця), і навіть не два, а збірна відразу чотирьох (!) інститутів: ІСТР, ІАПО, ІКТА, ІХХТ. По-друге, цього разу мені випала нагода трохи ближче познайомитись із закулісним життям команд, зрозуміти їх на рівні глибшому, аніж глядач. Тож матеріал окреслить одразу два виступи.
Команда ІСТР+ІАПО+ІКТА+ІХХТ
Першою почала команда ІСТР+ІАПО+ІКТА+ІХХТ (далі ІІІІ), що явила світові реп-концерт. Я не знаю, скільки часу вони витратили на написання текстів п’яти повноцінних треків, але воно було того варте. Якщо скажу, що залу розривало від шуму оплесків після кожної композиції, то не применшуватиму. А потрапляли у біт майже стовідсотково.
До слова, про тексти. Вони були гарні: непогано написані, з дотриманням правил римування, а головне – цікавими. І тут хочу закцентувати. Поєднання вічного з актуальним – це дуже добре, але команди зробили навіть більше. Вони поєднали усе це з мемами. Таким чином усі групи глядачів отримали максимум позитивних вражень від виступу.
Теми, які піднімали у композиціях, відрізнялися одна від іншої. Окремим плюсом для мене стало те, що треки переходили від жартівливих до більш серйозних та ліричних. Передостання композиція, попри свою мінорність, неймовірно добре вписалася у загальний контекст виступу ІІІІ. Винахідливою була й ідея з підсвіченою ванною. Проте завершення було зовсім не сумним, а радше навпаки.
Безперечно, треба згадати тут і про бенгер, котрий заявили ще на візитках. Але не бачу сенсу багато говорити про нього, адже цей текст уже тиждень наспівують чи не всі глядачі з того виступу.
Окремо хочу виділити головне відкриття цієї Весни – пані Марію. Цей хід не просто був вишуканим, він був геніальним! Що за пані Марія? Це надхаризматична прибиральниця, що робила залу чистою до та після всіх виступів, а також була їхньою глядачкою. На самому початку реп-концерту пані Марія підготувала громадськість до шоу: розповіла про значення репу, позначила зони для флексу. Одне слово – БРАВО!!!
Хоча, звичайно, були й хиби. Явних мінусів було два: занадто довге підготування до виступу та низька якість звуку у певні моменти. Декілька слів про кожен. Перший: шановні ІІІІ, якщо ви вирішили підігріти публіку танцювальною імпровізацією (яка була дуже добра; окрема повага хлопцю у «толстовці»), то ризикували її спекти. Не знаю, що там відбувалося за кулісами, але краще б ви трохи прискорились. Друге: здебільшого, річ ясна, це недолік апаратури, але іноді слова хлопців на сцені мовби «збивалися» в один клубок, у якому важко було щось зрозуміти.
Якщо б я оцінював цей виступ окремо від наступного, то ставлю 85/100. Учасники направду заслуговують на похвалу, адже вони змогли зацікавити навіть ту аудиторію, що реп зазвичай не слухає.
.
Тепер окреслимо другий виступ. На мою думку (а вона тут збігається з глядацькою), це є 100% фаворит всього фестивалю. Варто очікувати, що гран-прі здобудуть ІКТА+ІХХТ, тобто вся збірна ІІІІ.
То яка ж на смак остання вистава студентського фестивалю? Це можна описати однією фразою: колосальна робота. Над усім: від сюжету до декорацій, від сценарію до показу талантів.
Загалом уся вистава «Де шкатулка?» – це своєрідна данина поваги до творчості режисера Гая Річі. Хоча багаторазове посилання на фільм «Залягти на дно у Брюге» вказує на те, що надихалася команда ще й творіннями маестро Мартіна Макдони.
Загалом можна впевнено мовити: саме у цього виступу найпровокативніший сценарій з-поміж усіх на «Весні». Тут вам і жарти про євреїв та «арійських виродків», і сексуальну об’єктивацію, і навіть щось, близьке до вульгарного лексикону. Звичайно, наприкінці всі помруть, причому найкомічнішим з усіх можливих способів, наприклад – від раптового епілептичного припадку (до нього ми ще повернемося пізніше).
І здавалося б: «Ну, як ця конструкція взагалі може триматися купи?» А вона може. Та ще й мораль «просуває» дружбу, любов, мистецтво.
Насправді тут зіграла позитивну роль перевірена концепція. Але, попри дуже небезпечну близькість такого запозичення до плагіату, на виході ми отримали самостійний твір.
То чому ж саме ця вистава переможе, на мій погляд? Відповідь проста – майстерний сценарій. Переповнений чеховськими рушницями, але доволі елегантно.
Наведу простий приклад. У нас є персонаж дона мафії, котрого звуть Крігер. Він жадібний єврей. І настільки, що намагається полагодити зламані лампочки, щоб не купувати нові. І тут ми повертаємося до епілепсії, від якої наш персонаж страждає. Щоразу, як він викручує лампочку, що мерехтить, у нього починається приступ. Це зазначається на самому початку, а нам, глядачам, «дають» тезу: «У Крігера приступи через лампочки». І як же він вмирає? При завершенні вистави головні герої під час суперечки, чи варто вкрасти у нього шкатулку, неодноразово вимикають і вмикають світло, тоді у Крігера стається приступ і він закономірно вмирає. І тут ми, глядачі, отримуємо нібито продовження тієї тези: «Лампочки таки вбили Крігера».
За продуману до дрібниць роботу, сміливість, проявлену у процесі постанови, нестандартність представлених талантів (окрема подяка за композицію у жанрі електросвінгу) – за все це й варто віддати заслужене перше місце цій виставі та всім, хто був причетним до її створення.
Якихось конкретних мінусів я не побачив – все було довершено. Якби оцінював цей виступ окремо від попереднього, то оцінка була б дуже близька до максимальної, тобто десь 95/100.
Але ці два виступи, на мій погляд, не можна розглядати окремо, у контексті причетності до них конкретних команд. Тож у разі сумісного їх аналізу моя оцінка була б 100/100, адже настільки масштабне творіння з незначними мінусами саме на таку оцінку й заслуговує.
Я не знаю точно, скільки людей доклало зусиль до створення цього грандіозного шоу, але я впевнений, що кількість тих із них, хто не був на сцені, дуже велика. Свою вдячність головним акторам я вже висловлював. А зараз хочу подякувати акторам масовки, демонстрантам талантів, всім тим, хто був залучений до команди ІІІІ, і головне – режисеру і сценаристові. Дякую.
