XV Літня школа «Крок до України» Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою зібрала на навчання непересічних студентів із дев’яти країн світу. Ділимося й далі їхніми історіями та враженнями від навчання.
Катрін Герц – німкеня і не має генетичного зв’язку з українцями, та вже багато років не лише цікавиться історією, культурою нашого народу, активно вивчає українську мову, а й провадить промоцію серед німців, наголошуючи, що Україна – це Європа.
– За професією я перекладачка на російську мову. Зараз мені вже 60 років, а цікавитися східними країнами я почала ще в радянський період. Колись мала нагоду бувати в Києві, де познайомилася з українськими митцями. Ми подружилися, і ще тоді вони завжди мені наголошували, що Україна – незалежна держава. Особливо активно просував цю ідею літературознавець і публіцист Юрко Прохасько.
Після 2014 року я зрозуміла, що мушу вивчити українську мову, щоб спілкуватися зі своїми друзями з України. Відчуваю, що моє життя і моя любов зв’язують наші країни. У Німеччині мало говорять про Україну, тож я переконалася, що найкраще про це говорити через митців. У нас були Михайло Демцю, Тарас та Юрко Прохаськи, Любко Дереш… Так через найкращі приклади показуємо, що Україна – це Європа.
Під час одного з візитів до Німеччини Михайло Демцю привіз мені книжку для вивчення української мови від МІОКу. Там була електронна адреса, я написала до них, і з того часу ми товаришуємо. Для мене МІОК – це зв’язок з Україною і надія, що можу вивчити мову і спілкуватися нею з українцями.
У Німеччині в різних містах є спільноти українців, з багатьма я комунікую. Недавно я почула, що молоді мами-українки віддають дітей на навчання до російської школи, щоб ті вивчили кирилицю. Тож я закупила відповідні підручники, щоб вони мали змогу організувати навчання українською мовою.
Найбільше вражає старання викладачів – вони вкладають у нас бажання вчитися далі, всі теми підібрані з любов’ю до своєї держави. Ми маємо змогу розвивати свій світогляд упродовж усього навчання.
Любов Рудак із Молдови зацікавилась українською мовою ще в дитинстві. Вивчати українську мову з МІОКом порадили в Українській громаді Молдови, а також учителька української мови.
– Мій дідусь – з України. Відколи себе пам’ятаю, він завжди хотів повернутися додому. Постійно з особливими емоціями згадував, як зі своєю мамою працював на полях, збирав пшеницю… Я хочу налагодити цей зв’язок із батьківщиною, щоб мої діти знали нашу історію.
Моя мама працює в українській гімназії ім. Т. Шевченка вчителькою початкових класів. Також зі спільнотами ми завжди організовуємо різноманітні святкування, урочистості біля пам’ятника Шевченкові, щоб просувати українськість, щоб наші земляки не забували свого коріння.
Мені дуже подобається атмосфера під час навчання. Таке враження, що ми знайомі багато років. Найяскравіший момент для мене був, коли ми читали текст, поділений за ролями, а пані Катрін співала. Це було, ніби в театрі.
Викладачка Ольга Руснак із МІОКу, яка працювала з цими студентами, наголошує, що найважливіше в такій роботі – щоб тематика занять відповідала зацікавленню студентів.
– Ми опрацьовували дуже багато інформації, зокрема торкнулися теми екології, сучасних способів переробки матеріалів, а також говорили про різні фестивалі та місця, де бувала пані Катрін, щоб більше розкрити цю тематику. Теми підібрані індивідуально під зацікавлення студентів. Також приділяли увагу вимові, граматиці, – каже пані Ольга.
