Вагомий внесок львівських політехніків у діяльність Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка

Борис Козловський, прес-служба Львівської політехніки
збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка

Традиційно загальні звітні збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка останніми роками відбуваються в актовій залі головного корпусу Львівської політехніки. Так сталося і цьогоріч. Зі звітною доповіддю про роботу НТШ з 1 грудня 2015 року до 1 грудня 2016 року виступив голова товариства, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики, член-кореспондент НАН України Роман Кушнір.

НТШ – це своєрідна всесвітня академія наук, започаткована ще позаминулого століття видатними науковцями Михайлом Грушевським та Іваном Франком. Нещодавно НТШ в Україні видало посвідчення за номером 3175. Наукова і видавнича діяльність у галузі гуманітарних і природничих наук зосереджена у 37 тематичних комісіях.

Серед проблемних питань доповідач відзначив складну ситуацію з осередками НТШ на тимчасово окупованих Росією територіях України – у Криму, частині Донецької і Луганської областей. Більшість членів цих осередків під загрозою фізичного знищення змушені були зі своїми сім’ями покинути місця свого постійного проживання. У багатьох випадках втрачена значна частина їхніх архівно-бібліотечних матеріалів та комп’ютерно-офісної техніки. Проте Донецьке відділення НТШ змогло у таких складних умовах зберегти фаховий журнал «Схід» і «Донецький вісник НТШ». Але ці видання гостро потребують фінансової підтримки від інших осередків НТШ.

За словами Романа Кушніра, чи не найважливішою у науковій та науково-видавничій діяльності НТШ у звітному періоді було продовження роботи з підготовки чергових томів Енциклопедії НТШ. Нині практично завершено роботу над 3-м томом і його друк заплановано у першому кварталі 2017 року. Серед інших актуальних завдань НТШ – розширення і поглиблення міждисциплінарних наукових досліджень, розширення наукових контактів з українськими та закордонними науковими й навчальними інституціями, передусім – НАН України, провідними університетами світу. Доповідач зазначив, що 2017 рік оголошений роком Української революції 1917–1921 років. НТШ має максимально долучитися до всіх наукових і видавничих заходів з відзначення цієї та інших ювілейних дат.

З великим інтересом учасники зборів ознайомилися з низкою наукових доповідей, що прозвучали на зборах. Доктор історичних наук Віталій Тельвак, зокрема, виступив з дослідженням «Постать Михайла Грушевського у гумористичній культурі». Виявляється, президент УНР мав неабияке почуття гумору, з посмішкою сприймав карикатури і шаржі на себе. Доктор історичних наук Леонід Зашкільняк торкнувся теми, присвяченої постаті Михайла Драгоманова і польського соціалістичного руху. Доктор філологічних наук Василь Лизанчук говорив про українську мову як основу безпеки нації і держави.

Цікавою й пізнавальною була доповідь доктора фізико-математичних наук Валентина Максимчука – «Двадцять років України в Антарктиці: основні досягнення та перспективи». Він – директор Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2015 року за участь у циклі наукових праць «Структура і динаміка геофізичних полів як відображення еволюції та взаємодії геосфер в Антарктиці». Промовець відзначив вагомий внесок львівських політехніків у цей колективний цикл праць.

Валентин Максимчук тричі був у сезонних експедиціях в Антарктиці. Наразі будь-яка господарська діяльність на цьому континенті заборонена. Але цей мораторій, очевидно, не буде вічним. Окремі країни вже задекларували свої права на освоєння цих територій, зокрема, у розробці корисних копалин, квот на вилов риби тощо. Наукова діяльність щодо вивчення Антарктики дає право Україні розраховувати на свою подальшу присутність на цьому континенті.

Після завершення зборів ми поспілкувались із заступником голови НТШ, проректором з науково-педагогічної роботи Львівської політехніки професором Дмитром Федасюком, який є членом НТШ з 1989 року, відтоді, коли відбулися установчі збори відновленого товариства:

– Нагадаю, – зазначив він, – що до того діяльність НТШ була заборонена радянською владою. 1989 року першим головою відновленого товариства став світлої пам’яті професор Олег Романів. Ми були добрими знайомими. На тих справді історичних зборах мене обрали секретарем комісії інформатики і кібернетики. Ми тоді розпочали займатися «українізацією» комп’ютерів. Нині чимало львівських політехніків є активними членами НТШ. Зокрема, професор Зеновій Готра очолює комісію з електроніки, а головою комісії з інформатики та кібернетики від часу відновлення НТШ є професор Роман Базилевич. Попри усю свою завантаженість я не шкодую часу, щоб залучити до активної праці в НТШ науковців різних поколінь.

збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка збори членів Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка