10 жовтня в Актовій залі головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбулася VI Міжнародна науково-практична конференція на тему «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства». У ній взяли участь науковці з різних університетів, які виявили небайдужість до питань освіти та науки, а також до викликів, що виникають у цих процесах. Отож на панелі № 1 вони обговорювали питання, що стосуються викликів сучасності та напрямів розвитку бухгалтерської професії й фахової освіти. За словами однієї з учасниць конференції, це була дуже слушна ініціатива організаторів зустрічі, адже вона розвиває доволі релевантні питання. Конференція стала важливою для її учасників, тому видалася доволі емоційною та подекуди дискусійною. Та це лише підтверджує, що зустріч була вдалим підґрунтям для вирішення певних питань, пов’язаних із темою панелі.
Розпочав захід зі своєї презентації Микола БОНДАР (професор, декан факультету обліку та податкового менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», голова підкомісії з обліку і оподаткування НМК з бізнесу, управління та права МОН України). Темою обговорення на конференції він визначив проблеми регулювання спеціальності 071 «Облік і оподаткування» та вимоги до стандартів вищої освіти. Професор висунув своє бачення концепції системи регулювання освіти й підготовки фахівців, плануючи сформувати її у певну стратегію та модель. Також він озвучив свої думки, куди потрібно рухатись у цьому плані й надалі. Це стосується не лише освіти загалом, а й прогресивних організацій, професійної освіти, регульованої Міністерством фінансів України.
— На сьогодні в нас є стандарти вищої освіти, але не було ще стандартів професійної, — зазначив Микола Бондар. — Завдяки ініціативі держави зараз розробляють професійні стандарти щодо кожного рівня для відповідних фахівців.
За словами Миколи Бондара, належить опановувати професійні навички. Він пропонує впроваджувати певні ініціативи та передбачити щодо кожної освітньої програми відповідний рівень професійної кваліфікації для різних посад. Професор наголошував на важливості регулювання спеціальності, адже формування конкретної освітньої програми, її зміст і завдання для відповідних фахівців є вкрай важливим.
— У нас є великі мінуси через те, що немає освітніх програм. Кожен виш в освітню програму вставляє те, що хоче. Дивишся на навчальний план — а там не висвітлюються всі компетентності, які мають бути у фахівців, — зауважив професор.
Пан Микола висловив твердження, що освіта та наявність кваліфікації є ключовими аспектами компетентної роботи фахівця. Він також зауважив, що немає критеріїв для допуску до професії. Тобто, ми розуміємо, що не є необхідним бути стовідсотково підготовленим для того, щоб вступити на факультет, важливо лише накопичити мінімальні знання.
Петро КУЦИК (професор, ректор Львівського торговельно-економічного університету) розкрив питання STEM-освіти та становлення нової парадигми бухгалтерського обліку.
— Потрібно щось змінювати, регулювати, — переконаний він. — Одним з основних напрямів для поліпшення ситуації стає впровадження у вищу освіту концепцій з підготовки бухгалтерів-аудиторів.
Екологічні, соціальні та економічні чинники вимагають впровадження політики сталого розвитку, що створює нові виклики для бухгалтерського обліку. Як стверджує професор Куцик, сучасні суспільні зміни та інформаційні запити призводять до швидкої диджиталізації, яка потребує переосмислення основ бухгалтерського обліку. Це своєю чергою потребує перегляду підготовки фахівців у цій сфері та розширення їхніх навичок і компетентностей.
— STEM-освіта вимагає збільшення тривалості підготовки кваліфікованих фахівців. Пропонуємо застосувати дедуктивний підхід у їхньому навчанні, — висунув пропозицію професор.
Інна ЛАЗАРИШИНА (професорка кафедри статистики та економічного аналізу Національного університету біоресурсів і природокористування України) озвучила сучасні тенденції й виклики фахової освіти у сфері обліку та оподаткування.
— Згідно з директивою Європейського парламенту про проведення тестів на адекватність перед прийняттям нового регулювання професій, враховують три основні концептуальні моменти: вільний рух у межах ЄС; якість послуг і мінімізація ризиків; захист споживачів і третіх осіб, — повідомила вона.
Пані Інна звернула увагу на мобільність у регульованих професіях в ЄС. Вона процитувала інформацію, яку вибрала з програми EU4Skills Відмантаса Тутліса. Згідно з його даними, на першому місці за гнучкістю професій у списку Тутліса перебувають представники медичних спеціальностей. Наступними є викладачі вищої школи, юристи, стоматологи тощо, а от, власне, бухгалтерів немає.
— Повинна зазначити, що бізнес і представники професійних організацій дозволяють собі не дуже коректні вислови на нашу адресу. Вони не розуміють, з якими труднощами й викликами зараз стикається наша школа. Вони мають усвідомлювати, що існує певна асиметрія. Будь-якому власнику бізнесу чи представникові аудиторської компанії хочеться мати вже готового фахівця, водночас коли цього фахівця підготувала за свої кошти держава й готового тією чи іншою мірою вони беруть, — зауважила професорка.
Пані Інна провадить до того, що наших підприємців не влаштовують студенти, мовляв, вони недостатньо обізнані у своїй справі або взагалі нічого не знають.
— Хоча ми знаємо, що в Західній Європі й американській практиці діє такий підхід: якщо ти хочеш мати фахівця під свій бізнес — ніхто тобі не заважає оплатити навчання майбутнього працівника, обговорити з ним навчальний план, як це цивілізовано робиться на Заході, — наголосила доповідачка.
Студенти, випускаючись з університету, не можуть бути обізнані з усіма аспектами будь-якого бізнесу, адже кожен з них має свої особливості та механізми. Тому для підвищення ефективності працівників потрібно додатково виділяти час на їх навчання, щоб адаптувати до специфіки конкретного бізнесу.
Наталія ПАРФЕНЮК (президентка ГО «Професійна організація аудиторів, бухгалтерів та викладачів обліково-контрольних дисциплін») висловилася на тему синергії теорії та практики. Вона також розглянула практичні випадки під час викладання обліково-контрольних дисциплін.
Проводячи опитування серед своїх студентів, пані Наталія мала на меті з’ясувати, які знання вони хотіли б здобути, навчаючись у закладах вищої освіти. Для них важливо розглядати теоретичні завдання на практичних прикладах за участю фахівців-практиків. Це дасть змогу краще поєднувати теорію з практикою.
— У вишах розглядають дуже ідеальні ситуації, що не збігаються з реаліями. І коли студенти приходять у реальний бізнес, на реальну роботу, в них виникає шок, адже 80 % того, що розповідають у вишах, вони не бачать на практиці, — зауважила вона.
За рекомендаціями професорки, після першого курсу, коли викладач пояснив теоретичну частину матеріалу, варто одразу влаштовувати різноманітні інтереактиви: рольові ігри, майстер-класи. Важливо, щоб студенти вже застосовували набуті знання в ігровій формі.
Неля ПРОСКУРІНА (професорка, завідувачка кафедри обліку та оподаткування Запорізького національного університету) розглянула вкрай релевантну тему, а саме виклики аудиторської професії за умов воєнного стану та повоєнного відновлення в Україні. У своїй доповіді професорка виділила основні питання аудиторської діяльності, пов’язані з воєнним станом. Зокрема, це втрата кваліфікованого персоналу аудиторських фірм, фізична небезпека для працівників цих фірм, перегляд аудиторської оцінки ризиків тощо.
Також була представлена предметна область аудиторських завдань: 1) соціальні виплати й компенсації для населення та учасників бойових дій; 2) витрати на відновлення; 3) втрати власності; 4) допомога іноземних держав (фондів, підприємств) Україні.
Славомір СОЯК (професор кафедри бухгалтерського обліку Університету Миколи Коперника (Торунь, Польща) висвітлив спільну тему з іншого боку, показавши бухгалтерський облік крізь історичну призму. Він звернув увагу на польські видання, що стосуються бухгалтерського обліку, видані в Галичині під час поділів і в міжвоєнний період (1918–1939 рр.). Отож характер (призначення) підручників: комерційний облік навчання в ПТУ, бухгалтерія заводу (Pietrzycki Veltze), облік сільськогосподарського виробництва (Au, Brzozowski, Wisniewski), державний облік (Kluzik-Orzechowski, Kulczycki), теорія бухгалтерського обліку (Ciompa, Lulek).
У своїй доповіді пан Сояк також згадав авторів освітніх видань, пов’язаних з Україною. Серед них — Яніна Галле, яка написала конспект торгового обліку для купецьких шкіл першого ступеня та другого класу середніх купецьких шкіл; Тадеуш Кістрин — випускник Комерційної академії у Львові, який видав підручник під назвою «Наука о комерції» (Львів, 1909), схвалений Національною шкільною радою, а також низку інших видань; Антоній Теодор Павловський (1859–1942), математик, який у 1922 році став ініціатором створення Вищої школи зовнішньої торгівлі у Львові; Ромуальд Штаркель (1850–1888), педагог, викладач польської на німецької мов, перекладач, автор шкільних підручників і літературних творів, був пов’язаний зі Львовом і Краковом.
