27 квітня 2017 року в межах проекту професорки-мовознавиці Ірини Фаріон «Від книги до мети» у Львові відбулася зустріч з істориками Іваном Хомою та Миколою Посівничем та презентація їхніх праць про Євгена Коновальця та Степана Бандеру.
– Сьогодні маємо велику честь і велику відповідальність «причаститися» постатями, які є символами наших національно-визвольних змагань. Ми не можемо за усе своє життя осягнути їхнього сенсу, їхнього призначення і їхньої одержимости, тому тішуся, що поряд зі мною історики, яким це вдалося. Сьогодні презентуємо монографію про Євгена Коновальця, автором якої є кандидат історичних наук, доцент катедри історії України та етнокомунікацій Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Іван Хома. Презентуємо також монографію про Степана Бандеру, автором якої є Микола Посівнич – молодший науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України у відділі новітньої історії, кандидат історичних наук, – зазначила Ірина Фаріон.
Про лідера й фундатора українського націоналізму Євгена Коновальця Іван Хома зауважив:
– Хочу, щоби ми усвідомили виняткову силу й визначальну роль Євгена Коновальця в організації у післявоєнному хаосі та депресії української воєнної та політичної потуги, що насправді зберегли нас як націю і дали можливість безперервно боротися. І навіть поразку 1921 року визначати як поразку бою, а не війни. Коновалець і його оточення – це той показник, яким має бути лідер української держави.
Микола Посівнич зауважив, що причиною написання монографії про Степана Бандеру стала прочитана ним російськомовна стаття в Інтернеті «Степан Бандера – неверный сын еврейского народа»: «Ця стаття стала останньою краплею в написанні мого дослідження, що мало спростувати несусвітню брехню…». Микола Посівнич зазначив, що взяв на себе функцію внука Степана Бандери, бо ні родина, ні інші близькі люди не можуть за Бандеру нічого розказати, бо все те, що вони мали – їхні світлини та документи – втрачено або вилучено польською, німецькою, совєцькою поліцією.
– Лідери продажу книжки про Степана Бандеру – це Харків, Полтава, Дніпро, Одеса. Ці події цікаві, напевно, через те, що у 2014 році відбувся такий злам, коли всі російські засоби масової інформації поширювали матеріяли з таким заголовком, що «до влади прийшли бандерівці». І всі масово почали шукати, хто ж такі бандерівці та за що вони боролися. І Путін сказав, що головна загроза для Росії – це бандеризація України. Чому ця людина, яка загинула майже понад пів століття тому, небезпечна для Росії, які ж загрози вона несе? Закликаю дві ночі не поспати, але прочитати цю книжку… Степан Бандера казав, що треба працювати та будувати український світ, не чекаючи наказу, – зазначив Микола Посівнич.
На завершення зустрічі Ірина Фаріон подарувала Івану Хомі та Миколі Посівничу умовні символи влади над часом – пісочні годинники.