Інститут геодезії Львівської політехніки провів 6–9 жовтня Міжнародну науково-технічну конференцію молодих професіоналів GeoTerrace-2025. Причому вже вп’яте організував цей форум спільно з Європейською асоціацією геонауковців та інженерів — глобальною спільнотою, яка налічує понад 19 000 учасників.
Унікальна платформа
Конференцію відкрив, привітавши її учасників, проректор з навчальної роботи та розвитку студентського потенціалу Львівської політехніки Микола Логойда. Під час заходу відбувався обмін науковими ідеями й досвідом у сферах геодезії, геології, геодинаміки, моніторингу, фотограмметрії, картографії, дистанційного зондування та геоінформсистеми. Учасники скористалися конференцією як унікальною платформою для пошуку наукових партнерів, обміну науковими ідеями й активного спілкування молодих фахівців, а відтак для наведення мостів між ними та міжнародним науковим світом.
У межах конференції відбулася виставка обладнання та програмного забезпечення. Участь у її експозиції взяли компанії, які спеціалізуються на розробленні GNSS та ГІС-технологій і безпілотних літальних апаратів (БпЛА).
Сесії конференції були присвячені обговоренню важливих тем: «Процеси на поверхні Землі, геодинаміка та дослідження надр», «ГІС-технології для прийняття рішень та управління», «Дистанційне зондування для моніторингу навколишнього середовища», «Геодезичні та супутникові технології для інженерії та моніторингу деформацій», «Дистанційне зондування для моніторингу навколишнього середовища», «Оцінка воєнних збитків та післявоєнна відбудова», «Цифрові технології для сільськогосподарського та просторового планування територій».
Тематика представлених на конференції доповідей була надзвичайно різноманітною й охоплювала широкий спектр питань: «Використання дронів для позиціонування цілей», «Розробка ГІС-платформи для управління людською діяльністю», «Розробка ГІС-платформи для управління конфліктами між людиною та дикою природою в Карпатах», «Аналіз стійкості опорних точок висотних споруд методом лінійного програмування» тощо.
Успішний старт став тригером
Засновник Міжнародної науково-технічної конференції молодих професіоналів GeoTerrace, директор Інституту геодезії, доктор технічних наук Ігор Савчин розповів Центру комунікацій Університету:
— Готуючись відзначити у 2016-му 200-річчя Львівської політехніки, я та мої колеги з Ради молодих вчених нашого інституту вирішили організувати науково-технічну конференцію, щоб нас впізнавали й пересвідчилися, що геодезія розвивається та відіграє важливу роль у світі.
Уперше провели конференцію 2016 року без жодної підготовки й досвіду. Організували її молоді хлопці та дівчата, яким ще не було 25 років. І на диво для всіх, хто спочатку ставився до нас скептично, на першу конференцію приїхало 130 учасників, серед яких близько 40 іноземців.
Тому ця перша конференція, напевно, стала для нас тригером — ми зрозуміли, що це починання треба розвивати, бо воно нам вдається. Ми вирішили, що це не буде одноразовою акцією тільки до 200-річчя Політехніки, а проводитимемо конференцію регулярно — щороку, поступово розширюючи її тематику.
Наступні конференції — у 2017 та 2018 роках — провели в тому самому форматі, що й у 2016-му, тобто всеукраїнському. Робочими мовами були українська та англійська: іноземні учасники представляли свої доповіді англійською, а українці спілкувалися між собою рідною мовою.
2019 року конференцію не проводили — мали інші справи. А у 2020-му переосмислили її концепцію, щоб вийти на новий рівень. Зокрема, подбали про те, щоб матеріали конференції індексувалися в наукових базах даних, бо багато науковців утримувалися від участі саме через відсутність індексації.
Ми вирішили співпрацювати з Європейською асоціацією геонауковців та інженерів, яка має відповідний досвід. А щоб наші конференції відрізнялися від інших, запропонували проводити її для молодих вчених, адже всі інші не орієнтовані на цю аудиторію.
Це стало нашою особливістю, бо дає змогу підтримувати й розвивати молодіжну та студентську науку. Аспіранти в нас подають наукові роботи. Крім того, молоді люди гнучкіші і швидше адаптуються до вимог конференції.
Щороку — вищий рівень
— На мою думку, ми ухвалили правильне рішення — щороку підвищувати наші вимоги, — розповідає далі Ігор Савчин. — Для початку запровадили подання матеріалів конференції англійською мовою — виховуємо молодих науковців відповідно до міжнародних академічних стандартів.Кінець форми Також вВвеливели відкрите рецензування: кожну подану на конференцію працю читають два рецензенти.
Коли наші конференції здобули популярність, деякі їхні учасники стали зловживати можливістю публікації для підвищення свого рейтингу, подаючи до п’яти праць, оскільки кожна з них індексується в Scopus (одна з найбільших міжнародних наукометричних баз даних. — І.Г.).
Ми дійшли висновку, що це слід виправити — передбачили, що не можна подавати більш ніж три праці одного учасника конференції. Через рік ми помітили, що люди починають зловживати самоцитуванням з метою підвищення власного наукометричного рейтингу. Ми запровадили обмеження: частка самоцитувань у публікації не має перевищувати 20 відсотків. Тобто наукова діяльність має ґрунтуватися на принципах доброчесності. Наша діяльність тепер відповідає основним вимогам, визначеним сучасними науковими збірниками.
Ми вже стали впізнаваними у професійному середовищі — у нас розроблено логотип, брендбук і цілу лінійку візуальних матеріалів. Активно популяризуємо свої конференції — маємо власний вебсайт і сторінки в соціальних мережах, які регулярно оновлюємо.
Коли немає активного періоду збору матеріалів — орієнтовно раз чи два на місяць — підтримуємо активність, публікуючи цікаві тексти. Також публікуємо матеріали на тематики, що вже були реалізовані в межах конференції, та анонсуємо нові напрями, які плануємо відкривати.
Розвиваємо конференції як цілком незалежний проєкт, який спочатку мав базовий рівень, але з часом досяг вищого. Коли торік мене призначили директором інституту, ми вирішили передати організацію та проведення конференцій нашим молодим працівникам. Усе-таки їм логічніше співпрацювати з молодими науковцями.
Трамплін до успіху
— Міжнародна науково-технічна конференцію молодих професіоналів GeoTerrace здатна бути трампліном для науковців?
— Так, звичайно, вона є трампліном — має колосальний вплив не тільки на окремих науковців, а й на інститут загалом Конференція слугує вихідною точкою, стартовим майданчиком, запускає важливі процеси. Публікуємо багатьох науковців, цитуємо львівські геодезичні школи. Усе це сприяє тому, що зростають індекс і рейтинги інституту та окремих науковців.
Конференція, на мою думку, є ефективним інструментом, який виконує функцію підтримки наукових напрямів, наукових шкіл та нашого інституту. Якщо у 2016–2018 роках середній індекс інституту був доволі низький, то тепер він значно вищий. Наприклад, у науковому журналі «Геодинаміка», який видає Львівська політехніка, досить багато посилань на збірник матеріалів конференції. Тож маємо під рукою ресурс, яким можемо керувати і який сприяє розвитку нашої наукової школи.
З 2020 року конференція відбувалася в онлайн-форматі. У 2022-му спробували організувати гібридний формат — перший день конференції відбувся очно. Цього року також провели перший день очно — і бачимо помірний інтерес.
Певна зацікавленість таким форматом спостерігається, але ми готуємо учасників до того, що з наступного року всі 100 доповідей будуть представлені впродовж усіх чотирьох днів конференції очно. Потрібно поступово відмовлятися від онлайн-формату, адже під час онлайн-конференції науковець після того, як представив свою доповідь, переходить до інших справ і не слухає виступів своїх колег, не бере участі в дискусіях і не спілкується з іншими учасниками.
— Чи досягаєте результативності й резонансу в міжнародній спільноті?
— Звісно. Щороку приблизно 10–15 відсотків учасників конференції — іноземці. Іноді приїжджають навіть цілі іноземні колективи. Співпраця з ними згодом переходить в інші проєкти. Наприклад, ми почули доповідь науковця, поспілкувалися з ним, бачимо, що він працює над тематикою, близькою до нашої, і вже маємо його контакти, бо він реєструється для участі в конференції. Потім звертаємося до нього під час реалізації певних проєктів. Здебільшого науковці охоче співпрацюють з нами. Ті, хто публікує доповіді в наших збірниках, згодом розширюють свої роботи з конференційної презентації до повноцінних наукових статей.
