Минулого тижня відкрився 60-тий фестиваль студентської творчості «Весна політехніки». У представленні візиток взяли участь команди з усіх інститутів Львівської політехніки. Всі деталі та подробиці – далі.
Дійство ще не почалось, а біля першого навчального корпусу вже збираються групи студентів. А всередині тимчасом – голці ніде впасти. Прямую до виходів на сцену. Народу там трохи менше, але всі вже у сценічних костюмах. Атмосфера позитивно наелектризована: студенти активно спілкуються між собою, хвилюються, готуються до виступів.
Поміж учасниками відкриття ходять оператор і репортер. Обидва – представники незалежного каналу «Щоденники «Весни політехніки». Вони кажуть, що підтримують не окрему команду, а фестиваль загалом.
Заходжу до зали через вхід для учасників фестивалю. Там саме здійснюють фінальні тести апаратури. Доки прибиральниця миє підлогу на сцені, навколо неї активно носять мікрофони та інструменти. Лунають останні акорди репетиції.
На годинниках уже 20.00 – спізнюються на годину. Організатори на те жартівливо відказують: «Традиція». Але, попри суцільний позитив та безтурботність, усі налаштовані серйозно.
І нарешті ця довгоочікувана мить – о 20.30 відчиняються парадні двері, а потік людей ринув по всій залі. Серед гостей не тільки студенти, а й випускники Політехніки. Усіх їх об’єднує цей запальний фестиваль.
Коли всі охочі нарешті потрапили до зали, лампи поволі згасають. Відкривають куліси, в темряві спалахують велетенські літери LX (давньоримське 60) на сцені стоять вони – учасники «Весни політехніки». Ніжно лунають перші ноти відомої мелодії, їх одразу підхоплюють міцні електро- і бас-гітари. Натовп на сцені співає пісню «Політехніки весна», що є вільною інтерпретацією «Чумачечої весни» Потапа і Насті. Звучить навіть цікавіше, ніж оригінал.
На сцену виходить ведучий. Він оголошує команди – цьогоріч їх вісім. Кожна з них – об’єднання двох інститутів.
Опісля глядачам представляють членів журі, а вже тоді й розпочинається головна частина концерту – візитки. Не кожна з них комедійна, але всі, без винятку, класні. Тут і красивий танець на українську тематику від ІМФН+ІБІД, і театралізований трейлер до вистави «АААЕЕЕРОПЛАН» (яка одразу й вестерн, і драма, і просто літальний засіб) від ІАРХ+ІППТ,і особиста історія успіху одного мага-програміста від ІІМТ+ІКНІ.
Після третьої візитки лунає запальна пісня від студентського гурту «Дихай». Тоді глядачі й дізнаються нарешті відповідь на головне питання останнього часу: «Де шкатулка?» Саме так – загадкові провокаційні графіті, котрими всіяний шлях від гуртожитків до головного корпусу, виявилися «проектом» команди ІКТА+ІХХТ. Потім учасник команди Луцик Максим розповідав, що на підготовку однієї тільки візитки витратили більше місяця. А ось із графіті команда впоралася за одну ніч. Вже наступного ранку студентів тема шкатулки зацікавила, а за декілька днів поповзли чутки, що це, мабуть, якась передвиборча агітація… І тільки сьогодні на виступі команди – таємницю нарешті розсекречено!
Свято триває і ось за допомогою рандомайзеру обиратимуть переможця лотереї від «Весни політехніки». Щасливий студент отримає приз – 1000 гривень.
Виступ команди ІГСН+ІЕСК вводить усю залу у «четвертий вимір» за допомогою короткого психоделічного відеоряду, а вивести глядачів з нього конкурсанти обіцяють на своєму майбутньому шоу. ІГДГ+ІТРЕ демонструють початок неймовірної історії про найкращого геодезиста, що отримав за свої заслуги не тільки доступне житло (картонну коробку), але й можливість практикувати в університеті екзотичної Сербії.
Наступним на сцені з’являється запальний «Асторі бенд» з легендарною піснею «Весна» гурту «Воплі Водоплясова». Зала вітає їх оплесками.
Здавалося б, більше музичних сюрпризів просто не може бути, але тут команда ІСТР+ІАПО»видає» реп про навчання в їхніх інститутах, чим несамовито запалює залу. Капітан команди Ілля Вєніков відверто казав: «Виходив на сцену не без страху». На питання, чому обрали саме реп, хлопець відповідає: «тому що він нині дуже популярний».
Насамкінець перед глядачами з’являються вони – команда ІНЕМ+ІНПП. Умить на сцені вибудовується човен, всередині якого – шестеро оголених гребців. На носі човна стоїть капітан із барабаном. Все дійство триває під епічну музику. Коли мелодія вмовкає, на борт виходить сама Клеопатра. Вона розповідає незвичайну історію, що матиме продовження, звісно, у майбутньому виступі команди. Тоді всі разом співають девіз команди корабля, гребці тимчасом активно розсікають уявні хвилі, а епічність видива просто зашкалює!
Церемонія урочистого відкриття фестивалю продовжується піснею «Боже, храни «Весну політехніки». Її виконують усі учасники шоу.
А що буде далі? Про це дізнаємося незабаром.
