2017 рік проходить під знаком 50-річчя Світового Конґресу Українців (СКУ). Чимало заходів відбуватимуться наприкінці серпня у Львівській політехніці, адже вона – чи не єдиний український університет, який упродовж багатьох років відкриває свої двері для різних акцій СКУ.
Без команди львівських політехніків досягли б небагато
Із нагоди відзначення 50-річчя СКУ було створено Міжнародний комітет, куди ввійшли представники з різних країн. Зокрема, Ірина Мицак з Канади, Стефан Романів з Австралії, Володимир Зарицький зі США, Оксана Винницька (голова Світової виховно-освітньої ради при СКУ) та Ірина Ключковська із України.
Про те, як Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою готується до цієї важливої події, говоримо з його очільником Іриною Ключковською та її заступником Андрієм Яцівим.
– Ірино Михайлівно, саме Ваша команда привернула увагу співвітчизників до закордонного українства й доклала чимало зусиль до співпраці з ними на державному рівні…
– Це так, але нам би нічого не вдалося, якби нас не підтримував ректор університету професор Юрій Бобало та команда політехніків. Саме з дозволу й підтримки ректора в Політехніці проходили великі й потужні конґреси, за участі представників із 30 країн світу, десятки (якщо не сотні) презентацій діяльності як окремих осіб, так і організацій. Питаннями діаспори займаюся давно, тож можу однозначно стверджувати, що в Україні нема іншого університету, який би так систематично й системно розвивав співпрацю зі світовим українством. Тому логічно, що великі події впродовж кількох серпневих днів будуть відбуватися саме у Львівській політехніці. Окрім нас, цю подію відзначатимуть по всьому світу (26 лютого в Торонто великою конференцією відбулося офіційне відкриття року СКУ). Такі конференції проходитимуть на багатьох континентах: в Австралії, Південній Америці, у Європі (у Брюсселі, до слова, цього року відкрито представництво СКУ).
В Україні святкування розпочнуть 26 серпня в Києві, а 27–30 серпня – у Львові. Ми вже провели низку перемовин із представниками міської та обласної влади, із митрополитом Ігорем Возьняком, із директором Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. У ЛОДА, до речі, теж створили робочий організаційний комітет, що буде займатися заходами у Львові (офіційне відкриття біля пам’ятника Андрея Шептицького, Служба Божа в церкві Юра, європейська конференція у Львівській політехніці, концерт у Львівській опері, відкриття виставки в Національному музеї тощо). За сприяння директора Музею народної архітектури та побуту у Львові «Шевченківський гай» Романа Назаровця доводимо до ладу Сад світового українства, висаджений 2008 року. На диво, всі деревця прижилися і вже навіть плодоносять.
Політехніка – в епіцентрі подій
– Наш інститут не міг залишитися осторонь цієї визначної події. Кілька наших проектів стартують уже 29 березня, – каже куратор проектів Андрій Яців. – Перший захід, до якого ми долучили студентів кафедри журналістики Політехніки, – урочиста презентація проекту «Молодь про СКУ». Присутні зможуть ознайомитися з тематичними відеороликами про СКУ, про його історію, напрями діяльності, визначні постаті, які творили цю інституцію. Ми вже стартували з проектом «Цитати видатних діячів про діяльність СКВУ і СКУ». Наразі зібрано понад 150 цитат від сучасних політичних і громадських діячів, духовних лідерів України та світу. Продовжуємо збирати матеріали з історії СКУ, що має великий вплив на історію України. Їх ми щодня публікуємо в соціальних мережах і на нашому інтернет-сайті. Третій проект, що стартуватиме незабаром – виставка про діяльність та історію СКУ. Її організували у форматі мандрівної й хочемо презентувати для якомога ширшої студентської аудиторії України. Спочатку з нею ознайомляться львівські студенти, далі вона помандрує до центральної та східної України – до Києва, Дніпра, Старобільська, Херсона, Харкова, Запоріжжя, Одеси.
Про СКУ мало знають навіть у Львові
– Попри те, що багато українців саме із західної України виїхало й виїжджає за кордон у пошуках кращої долі, львів’яни мало знають про СКУ, то що ж говорити про східну чи південну Україну, – додає Ірина Михайлівна. – На мою думку, абревіатуру СКУ люди мають знати так, як й ООН. Своїми просвітницькими заходами хочемо охопити молодіжне середовище, поширити інформацію не лише про СКУ, а й показати, що за доброї волі керівників університету таку просвітницьку роботу можна провадити всюди. До речі, Геннадій Удовенко ще 2006 року в ухвалі нашої конференції записав: «Створити філії МІОКу в містах східної України – Донецьку, Дніпропетровську й Харкові». Упевнена, що багато біди маємо від незнання. Якби про роль діаспори у становленні України як держави, про наших «народних дипломатів» у світі діти знали ще зі школи, поглиблювали ці знання у вишах, особливо студенти-міжнародники, то багато чого б змінилося в нашому житті.
