19 квітня 2018 року в актовій залі Національного університету «Львівська політехніка» відбувся організований Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою спільно з Народним домом «Просвіта» Львівської політехніки захід «Українська мистецька Прага міжвоєнного періоду». Цією подією МІОК започаткував новий проект, у рамках якого заплановано серію заходів, присвячених невідомій українській Празі, оскільки у 2019-му минає 80 років від завершення цих славних сторінок нашої історії.
Приємно, що до участі в заході долучився Ігор Шедо – консул з питань економіки і культури Генерального консульства Чеської Республіки у Львові.
До гостей зустрічі з вітальними словами звернулися проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Роман Корж і директор МІОКу Ірина Ключковська.
Проректор Університету акцентував на важливості міжвоєнного празького періоду в історії української культури:
– Сьогодні Національний університет «Львівська політехніка» та Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою запрошують уважно поглянути на той етап нашої історії, коли люди, які вимушено емігрували з України до столиці Чехословаччини, не склали рук і заповзялися не припиняти творити наше мистецтво модерної доби.
Ірина Ключковська у своїй промові наголосила на важливій ролі українських діячів празького періоду у творенні української державності. Як зазначила директор МІОКу, Український вільний університет, який діяв тоді у Празі, був у той час єдиним українським університетом у світі.
Гостею заходу була відомий славіст і мистецтвознавець, дослідник українського еміграційного мистецтва, співробітник «Радіо Свобода», автор книги «Український портрет на тлі Праги» (2005) Оксана Пеленська. У своєму виступі вона згадала про Музей визвольної боротьби українців, у якому діяли військовий, дипломатичний відділи та зберігалися мистецькі твори. На кінець 1937 року в архіві музею було приблизно 1 мільйон експонатів. У березні 1939 року його експозиції перенесли у більше приміщення, в яке 14 лютого 1945 під час бомбардування міста американцями, що переплутали Прагу з Дрезденом, влучило дві бомби, внаслідок чого було знищено багато цінних матеріалів.
1998 року, коли розсекретили фонди, пані Пеленській вдалося ознайомитися з тим, що залишилося після бомбардування і зберігалося в архіві. Мистецтвознавець показала віднайдені роботи Тетяна Княгиницької, Ярослава Фартуха, Галини Мазепи, Михайла Михалевича, Василя Петрука, Івана Сардена та інших художників і розповіла про виставку Олександра Архипенка у Празі.
Завершуючи свою розповідь про віднайдені українські мистецькі скарби у Празі, Оксана Пеленська згадала слова Євгена Маланюка, який казав: «За справжній твір мистецтва митець мусить відповісти певним еквівалентом свого життя». І за кожним твором «пражан», на її думку, лежить такий еквівалент.
У заході також взяв участь один із найпотужніших мистецтвознавців України, дослідник історії мистецтва, кандидат мистецтвознавства, проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців. Завдяки численним науковим розвідкам цього вченого стали відомими для світу імена багатьох українських митців і, зокрема, художників-емігрантів Роберта Лісовського, Оленки Ґердан-Заклинської, Любомира-Романа Кузьми. Під час зустрічі Роман Миронович розкрив для аудиторії мистецьку Прагу як осередок вишколу українських мистецьких індивідуальностей.
На завершення заходу струнний квартет Народного камерного оркестру «Поліфонія» Народного дому «Просвіта» Львівської політехніки (керівник колективу Роман Кресленко) виконав твір «Молитва» Василя Барвінського, який вчився і творив у Празі.
У фойє перед актовою залою присутні мали нагоду оглянути підготовлену працівниками МІОКу виставку, на якій представлено інформацію про багатьох українських митців, відкритих у Празі, та зображення їхніх робіт.
