19 травня 2025 року в Музеї історії Львівської політехніки відбулася лекція на тему «Ґустав Бізанц. Ректор. Архітектор. Художник», присвячена Міжнародному дню музеїв.
На початку заходу завідувачка музею Тетяна Диба наголосила на важливій ролі музеїв у збереженні культурної, освітньої та наукової спадщини.
Темою лекції обрано життєвий і творчий шлях Ґустава Бізанца – одного з п’яти архітекторів, які свого часу очолювали Львівську політехніку. Більш відома загалу постать Юліана Захаревича як будівничого і двічі ректора Політехніки. А от ім’я Ґустава Бізанца, його внесок у професійну підготовку майбутніх архітекторів і розвиток університету рідко згадують. Тож лекція була покликана заповнити цю прогалину.
Про походження роду Бізанців, навчання, педагогічну, адміністративну й архітектурну діяльність Ґустава Бізанца, його сім’ю і нащадків розповіла провідна фахівчиня Музеї історії Львівської політехніки Соломія Харамбура. Вона продемонструвала кілька експонатів музею – оригінальних документів з підписом Ґустава Бізанца як професора курсу наземного будівництва, декана факультету будівництва, а також ректора Політехнічної школи у 1898–1899 роках.
Про мистецьку діяльність Ґустава Бізанца розказала Тетяна Диба, презентувавши аудиторії дві картини його авторства із зображенням вишуканих інтер’єрів, що виконані олійними фарбами на картоні. Директор Інституту архітектури і дизайну Юрій Диба доповнив розповідь, звертаючи увагу на певні особливості цих картин, які він надав зі своєї колекції для демонстрації під час заходу.
Велику увагу в презентації було приділено фундаментальній праці Ґустава Бізанца – підручнику «Будівництво». Це унікальний посібник із будівництва ІІ половини ХІХ – початку ХХ століття, в якому зібрано інформацію про всі будівельні матеріали і конструкції. Він є рукописним конспектом лекцій Ґустава Бізанца із сотнею рисунків, який неодноразово перевидавали способом літографування і за яким навчалися всі архітектори Львова до 1920-х років.
Організатори вдячні директору Науково-технічної бібліотеки Університету Андрію Андрухіву та працівницям Олені Харгелії, Ренаті Самотий, Оксані Громовій і Катерині Букатевич за можливість презентувати ці книги – видання 1898 і 1908 років – під час проведення заходу в Музеї історії Львівської політехніки.
