1 травня 2025 року в змішаному форматі відбулась публічна лекція Олени Вусик – старшої проєктної менеджерки реформи управління відходами Команди відновлення та підтримки реформ Міндовкілля, юристки, аналітикині, експертки з нормопроєктування, радниці Української кліматичної мережі 2023–2024 років, на тему «Вступ України до ЄС: проблеми та успіхи на шляху імплементації законодавства ЄС в частині захисту довкілля і зміни клімату» в межах імплементації проєкту «Європейські студії для технічних спеціальностей в Національному університеті «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне (активність: публічні лекції).
Варто відзначити, що тематика, яку порушила Олена Вусик, викликала чималий інтерес у студентів, адже до заходу долучилось 96 учасників (56 онлайн і 40 очно).
Спікерка насамперед окреслила шлях України до переговорів, наголосивши, що Угода про асоціацію України з ЄС дала змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Олена Вусик закцентувала увагу студентської молоді на важливих датах, як-от: 28 лютого 2022 року – Україна надіслала до ЄС заявку на членство; 17 червня 2022 року – Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС; 23 червня 2022 року – Європейська рада надала Україні статус кандидата; 14 грудня 2023 року – відкрито переговори про вступ після виконання вимог.
Разом з тим аналітикиня окреслила послідовність процедури набуття країною-кандидатом членства в ЄС, де першим кроком є виконання «Копенгагенських критеріїв», визначених Європейською Радою ще в 1993 році. Особливу увагу спікерка звернула на чотири основні стадії приєднання країни до ЄС, а саме: 1) аплікаційну – подання заявки на вступ; 2) оцінювальну – розгляд заявки та прийняття позитивного рішення; 3) переговорну – проведення переговорів з державою-кандидаткою; 4) ратифікаційну – підписання договору про вступ та набрання ним чинності.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбиті на 35 розділів. 33 з них об’єднані в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер «Основи процесу вступу до ЄС» відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 («Інституції») та 35 («Інші питання») розглядаються окремо. Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг кожного розділу на відповідність законодавству України та права Євросоюзу. До кінця 2025 року Євросоюз може відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України. Скринінги відповідності українського законодавства праву ЄС майже завершені.
Примітно, як зауважила Олена Вусик, що Переговорний розділ 27 «Environment/Довкілля» входить у топ-5 розділів за кількістю актів права ЄС, які Україні потрібно імплементувати. Це майже 200 директив та регламентів. Перший раунд імітаційних сесій за участі Міндовкілля щодо стану апроксимації актів ЄС відбувся 14–18 квітня. Наступний раунд імітаційних сесій запланований вже на 5–9 травня поточного року.
Експертка виокремила й типові помилки країн-кандидатів, зокрема: відсутність єдиної позиції, різні державні органи просувають різні підходи, формальне перенесення acquis без реальної імплементації та адаптації, ігнорування громадянського суспільства призводить до втрати довіри та негативних оцінок з боку ЄС, надмірна централізація без делегування та залучення стейкхолдерів. Олена Вусик презентувала кейси окремих країн-аплікантів, наприклад, Північної Македонії, де спостерігаються реформи без узгодженості, поспішне прийняття законодавства; закони ухвалюються без належних консультацій з громадськістю або секторальними стейкхолдерами; неготовність інституцій; відсутність кадрів, бюджету, інструкцій для імплементації; критика від громадянського суспільства; оцінка реформ європейськими партнерами як проведених «на папері», що потрапило у тіньові звіти; негативна оцінка змін Єврокомісією; «розрив» між нормами та реальним виконанням тощо.
На завершення експертка наголосила на потребі балансу між стандартами ЄС та національними інтересами, коли наближення до стандартів ЄС не означає автоматичне перенесення всіх норм без адаптації; стандарти Євросоюзу залишаються ціллю, але шлях до них має бути поетапним і враховувати національні особливості. Важливо розуміти, що захист національних інтересів не суперечить євроінтеграції, а головним елементом успішної інтеграції є вміння пояснювати необхідність певних адаптацій, а не просто опиратися змінам.
Студентську молодь цікавили питання врахування Україною негативного досвіду Північної Македонії, можливих траєкторій розвитку євроінтеграційного треку України після 2029 року, впливу війни росії проти України на вступ до ЄС і можливе визначення спеціальних умов вступу, досвід Грузії в євроінтеграції та виклики зумовлені проросійською владою, а також про управління відходами тощо.
Команда проєкту EUSTS щиро вдячна Олені Вусик за чудовий виступ та приділений час, а також усім учасникам заходу і продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих заходів на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом.
З докладнішою інформацією про EUSTS можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.
