Цьогоріч Міністерство освіти і науки України вперше запровадило ЗНО для абітурієнтів на освітній рівень магістра. Таку практику розпочали з правників.
В Інституті права та психології Львівської політехніки, де готують і бакалаврів, і магістрів із права, підсумували результати магістерської вступної кампанії. Як розповів заступник директора ІНПП професор Тарас Гарасимів, у магістратуру Львівської політехніки на напрям право вступив 101 студент на стаціонар (із них 19 за кошти державного бюджету) та 86 – на заочну форму навчання.
Тестування складалося із трьох блоків: право, іноземна мова, професійні компетентності (логіка). Кожен блок оцінювали за 200-баловою шкалою, прохідними були мінімальні 100 балів, а Львівська політехніка встановила поріг 110 балів. Прохідний бал не подолали 50 випускників бакалаврату ІНПП (це близько третини від їх загальної кількості), серед «сторонніх» абітурієнтів (випускники бакалаврату інших вишів) мінімальні 100 балів не змогли набрати майже половина учасників тестування (42 вступники).
Студентами бюджетної форми навчання магістратури ІНПП стали абітурієнти, які набрали від 528 (174 з логіки, 185 з іноземної, 169 із права) до 451 бала.
Михайло Занько був другим у списку із 520 балами. Згадує, що час підготовки до вступу збігся із завершенням бакалаврської роботи, випуском бакалаврату, ще й місяць військових зборів на кафедрі військової підготовки. Відтак в основному готувався самостійно, читав закони, нормативні акти, на які радили звернути увагу в університеті.
Мар’яна Барабаш (485 балів) готувалася до ЗНО найактивніше в останні 10 днів:
– Тривалий час ніхто не знав, чи насправді це ЗНО відбудеться: першу інформацію про це поширили в січні, постанову МОН було опубліковано у травні. Особисто я готувалася до тестувань днів 10, але дуже інтенсивно. Для мене цей метод найкращий. Зрештою, це ж не вивчити все треба було, а просто повторити й систематизувати. Якщо відверто, то не знаю, чи отак просто я б повторювала такий величезний обсяг інформації, якби не ці тести. Тепер, може, піду ще на якесь фахове стажування.
Ірина Сідляк (488 балів) відвідувала консультації своїх викладачів для підготовки до ЗНО. Почала на них ходити від середини травня, а в червні, коли студенти перестали відвідувати такі заняття, вони мимоволі припинилися. Адже четвертокурсники готували у цей час ще й бакалаврські роботи до захистів, хтось уже працював.
– Хоч цих занять було небагато, – каже Ірина, – я їх усі відвідала, для мене вони були ефективними, викладачі справді орієнтували, на що варто звернути увагу передовсім. Крім цього, готувалася й самостійно.
Загалом студенти вважають практику вступу в магістратуру через ЗНО позитивною. Єдине, із чим вони не згодні, – абітурієнти, які мали сертифікати з іноземних мов міжнародного зразка, автоматично одержували з іноземної 200 балів. Натомість, наприклад, вступники, котрі стажувалися чи навчалися за кордоном, добре знають мову, але водночас не мали відповідних сертифікатів, понабирали 190–195 балів, а не максимальний результат.
Директор ІНПП професор Володимир Ортинський також уважає введення ЗНО позитивним фактом, адже це зниження корупційних ризиків, це у співдорозі з європейськими вимогами.
– А те, що цього року близько 100 бакалаврів не потрапили в магістратуру (на жаль, половина з них – це і наші випускники), якраз надалі зобов’яже всіх дуже серйозно ставитися до навчання. Це сформує мотивацію навчатися й бути добрими студентами, – переконаний Володимир Львович.
Найбільше запитань у студентів викликав блок із логіки, найбільший відсоток не складених тестів саме з неї. Адже, на відміну від законів, тут відповіді не такі однозначні. Та директор ІНПП вважає, що «якщо людина має зазубрені знання з права і не орієнтується в багатьох інших речах, очевидно, що з підходом до професії вона матиме проблеми. Логічно мислити треба всім. Логічно мислити, маючи знання, – отоді виходить професіонал».
На бюджетні місця конкурс був доволі високий. На навчання ж за кошти фізичних осіб претендувало практично вдвічі менше абітурієнтів, ніж у попередні два роки (магістратура з права працює в ІНПП від 2016/2017 навчального року). Передовсім, у багатьох випускників бакалаврату ЗНО викликало страх – чимало їх навіть не спробували його складати. Хоч загалом, на думку Тараса Гарасиміва, рівень тестів не був занадто високий: блок правничих дисциплін відповідав рівню бакалавра, іноземної мови – рівню школи.
Чимало абітурієнтів, які не пройшли на державне, обрали інші львівські виші (можна було одночасно подавати заяви до трьох навчальних закладів), де ціна за навчання дешевша (в ІНПП за час навчання в магістратурі треба заплатити близько 37 тисяч грн).
– У нас сьогодні найвища у Львові плата за магістратуру, – підсумовує Володимир Ортинський. – Але завдяки цьому ми відібрали найкращих студентів.
Наступного року МОН планує запровадити ЗНО при вступі в магістратуру на деякі інші спеціальності.
А Володимир Львович (він багаторічний голова Спілки юристів Львівщини) працює над запровадженням тестувань у незалежних центрах для випускників магістратури, щоб ці результати враховували при конкурсі на посади в прокуратурі, судах, юстиції, СБУ, поліції, фіскальній службі, антикорупційному бюро без додаткових іспитів. Це, зокрема, підніме авторитет вишів.
