Студентка 2-го курсу Інституту архітектури та дизайну Львівської політехніки Уляна Білик стала учасницею конференції, організованої Талліннським університетом у межах програми Baltic University Programme. Захід відбувався з 23 по 26 квітня й об’єднав близько 80 студентів різних спеціальностей: економістів, екологів, географів, архітекторів, програмістів та ін. Тема конференції — «Роль води у стійкості будівель до змін клімату». Уляна поділилася враженнями від участі у програмі й розповіла про формат навчання, який охоплював лекції, практичні завдання та міждисциплінарні обговорення, що сприяли глибшому розумінню екологічних викликів сучасності.
Baltic University Programme (BUP) — міжнародна академічна мережа, що об’єднує понад 110 університетів країн Балтійського регіону, зокрема Польщі, Швеції, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Чехії та ін. Програму координує Уппсальський університет у Швеції.
— Що спонукало тебе взяти участь у Baltic University Programme?
— Я шукала можливості обміну за кордоном і натрапила на цю конференцію. Тема конференції мене зацікавила, тим паче вона була дотичною до моєї спеціальності. Також було цікаво здобути міжнародний досвід і чудову можливість попрактикувати свою англійську.
— У якому університеті відбувалася конференція?
— Конференція проходила в Талліннському університеті (Естонія) й тривала три дні.
— Які найбільші відмінності між навчанням за кордоном і в Політехніці?
— Значно більше командних активностей — воркшопи, екскурсії. Усе навчання було інтерактивним, тому багато інформації добре запам’яталося.
— Що нового ти дізналася про свою спеціальність під час навчання за програмою?
— Екологія тісно пов’язана з містобудуванням. Хоча тема конференції не передбачала містобудівної практики, на воркшопах ми багато досліджували простори й парки. Формування простору відбувається маленькими кроками в кожному аспекті нашого життя, а якщо керуватися принципами сталого розвитку, то можна створити зручні міста на багато десятиліть.
— Як тобі вдавалося організовувати свій час і розставляти пріоритети під час навчання за кордоном?
— Конференція відбувалася в шаленому ритмі: від 7:30 до 20:00 а іноді й до 22:00. Насправді добра організація часу — велика заслуга організаторів конференції, адже всі лекції починалися вчасно, екскурсії тривали недовго, але насичено, був час і на маленькі перерви. Тому після кожного дня на конференції я хоч і почувалася втомленою, проте задоволеною кожною хвилиною.
— Які навички тайм-менеджменту тобі найбільше допомогли?
— Швидко мити голову))) Конференція була завчасно розпланована, тому мені не потрібно було розподіляти свій час. Головне — стежити за тим, щоб всюди встигати.
— Чи виникали труднощі з адаптацією до нової навчальної системи? Як ти їх долала?
— На конференції не було жодної знайомої мені людини (насправді в цьому й була суть: усіх учасників обирали анонімно та рандомно — для сприяння комунікації), абсолютно не знайоме мені місто та перший досвід постійної практики англійської — це лякало, проте з першої хвилини на конференції мене зустріли з усмішкою організатори й такі ж студенти, як я, що не знали нікого. Перший ланч був найпродуктивніший — я познайомилася з багатьма людьми, адже всі йшли на контакт і були відкриті до нових знайомств.
— Що тебе найбільше захопило в методах викладання в Талліннському університеті?
— Відкритість і доступність викладачів. За ланчем ми мали можливість поспілкуватися з професорами й організаторами конференції. Це були щирі та дружні розмови.
— Чи змінилося твоє ставлення до навчання після участі в програмі?
— Воркшопи й екскурсії — дуже креативний підхід до навчання, адже так інформація запам’ятовується набагато краще. Також це чудовий досвід роботи в команді. Загалом основна відмінність між закордонними та українськими університетами полягає в тому, що там студентів заохочують думати про проблеми без тиску. Ти міг не брати участі у воркшопах, проте вони були такі цікаві, що пропускати нічого не хотілось.
— Як ця поїздка вплинула на твої академічні або професійні цілі?
— Для мене велику роль у виборі міжнародних мобільностей відігравав мовний бар’єр — це ставало на моєму шляху до багатьох програм і можливостей. Наскільки я знаю, таку проблему має багато студентів, Проте після цієї конференції я зрозуміла, що в цьому немає абсолютно ніякої проблеми. За допомогою міжнародної співпраці ти, навпаки, зможеш поліпшити своє знання мови. Тому пробуйте і не бійтеся нічого:)
— Які позанавчальні активності чи хобі ти відкрила для себе під час участі у програмі?
— Зацікавилася темою блакитних просторів — це важливо у формуванні міського середовища, та й просто цікаво шукати різні приклади формування таких просторів. До того ж ця тема може допомогти мені у навчанні в українському університеті.
— Що саме тобі подобається в навчанні у Політехніці?
— Студентам-архітекторам дають можливість практикуватися на реальних об’єктах і реальних прикладах у Львові. Так ми маємо можливість зробити містобудівний аналіз наявної території, з’їздити на ділянку й оцінити теперішню ситуацію, почути поради викладачів на кожному етапі проєкту. Я дуже це ціную.
— Чи порекомендуєш ти Baltic University Programme іншим студентам? Чому?
— Baltic University Programme — чудова можливість налагодити міжнародні зв’язки та завести нові знайомства. У конференції брали участь 80 студентів з різних країн-партнерів BUP. Усі ми мали тему, яка нас об’єднувала, тому було легко знайти спільну мову абсолютно з кожним.
— Яку найціннішу пораду ти можеш дати тим, хто хотів би взяти участь у таких програмах?
— Не страшно, якщо не вдасться, страшно, якщо навіть не спробуєш. Завжди потрібно пробувати себе в різних сферах, і будь-який досвід буде цінним — чи це конференція, навчальна мобільність, форум, чи звичайне волонтерство.
