«Українська мова як іноземна: літературні межі та щоденна комунікація молоді» ― під такою назвою у Львівській політехніці відбувся міжнародний науково-практичний семінар. Це вже третій із циклу цьогорічних семінарів, присвячених проблематиці викладання та вивчення української мови як іноземної, який ініціював та провів Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою.
Головна мета цього заходу ― дослідити особливості інтеграції іноземних студентів до щоденного українськомовного соціуму та студентської спільноти, вивчити поширеність української мови та використання сленґу в середовищі іноземних студентів закладів вищої освіти Львова.
На початку зустрічі учасників семінару привітала директорка Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська, наголосивши на важливості консолідації зусиль задля досягнення якісніших результатів у напрямі розвитку української мови як іноземної.
― Вже досить багато зроблено. Зокрема, затверджено стандартизовані вимоги до рівнів володіння української мови як іноземної, розпочато процес розробки іспиту на рівень володіння української мови як іноземної для осіб, які хочуть отримати українське громадянство. Та перед нами ще безліч викликів і лише від нас залежить, чи вдасться їх подолати. Чимало питань необхідно вирішувати на державному рівні. Тож такі наукові заходи ― конференції, семінари, круглі столи, дискусії є важливою передумовою для напрацювання рекомендацій до органів виконавчої та законодавчої влади в галузі мовної політики щодо поширення української мови як іноземної, яку розглядаємо як важливий елемент м’якої сили, ― підкреслила Ірина Михайлівна.
Обговорення в межах семінару базувалися на результатах соціологічного дослідження «Престижність української мови в середовищі іноземних студентів», яке представили соціологи МІОКу. Опитування проводили в квітні 2019 року серед студентів-іноземців трьох провідних університетів Львова: Національного університету «Львівська політехніка», Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Львівського національного університету імені Івана Франка.
Розпочала представлення дослідження соціологиня МІОКу Вікторія Гойсан.
― Всього в Україні навчається 75 тисяч іноземних студентів. Здебільшого в Харкові, Одесі, Києві ― там менше потрапляють в україномовне середовище. Ці студенти переважно з Індії, Марокко, Нігерії, Туркменістану, Єгипту. Схожа картина з географією іноземних студентів і у Львові, щоправда тут ще додається ще молодь із Польщі ― майже 15%, Ми, методом анкетування, вивчали думки чотирьох сотень студентів 1-5 курсів, ― пояснила Вікторія.
Серед питань, які досліджували була зокрема мотивація для вивчення української мови. З результатів анкетування стало зрозуміло ― що старші студенти, то менше мотивовані до вивчення нашої мови. Цікаво й те, що чоловіки вбачають більше переваг від вивчення української мови, аніж жінки. Неабиякий вплив на мотивацію має також можливість отримати сертифікат з української мови як іноземної.
Питання сертифікації української мови як іноземної, як підкреслила представниця МІОКу, ― стратегічне і потребує ґрунтовних кроків.
― Відповідаючи на питання про рідну мову, майже третина опитаних вказали арабську, трохи менше ― англійську. Серед мов, які вивчали чи вивчають, 90% зазначили українську мову, решта ― англійську. Тільки 10% анкетованих мали якісь заняття з української мови перед переїздом до України. Щодо рівня володіння нашою мовою, то опитувані оцінили його здебільшого, як середній, ― додала соціологиня.
Цікавими були відповіді на питання щодо престижності вивчення української. Майже половина опитаних вважають престижною: серед першокурсників таких студентів значно більше, аніж серед старшокурсників.
― Одна відповідь стала для нас серйозним показником у цьому питання, ― каже Вікторія. ― На полях анкети написали: «Як я можу мати велику мотивацію вивчати українську мову, якщо багато українців нею не розмовляють». І це справді показово.
Щодо сфер послуговування українською мовою, то іноземні студенти говорять по-українськи здебільшого в транспорті та в магазинах. У кафе та ресторанах ― менше, бо тут збільшується використання англійської мови з боку персоналу.
Співробітник МІОКу Назар Данчишин серед різних питань розглядав також і методи вивчення мови. Іноземні студенти надають перевагу комунікативному підходу: 71% опитаних вивчають мову через спілкування з носіями української мови, 61% ― вважає ефективним навчання з викладачем, 72% ― використовують електронні ресурси для вивчення української мови ― словники та книжки.
Після представлення соціологічних даних відбулася досить глибока дискусія. Обговорюючи питання вивчення української мови як іноземної, з-поміж іншого заторкнули питання особливості мовлення студентів, зокрема поширене у Європі явище мультиетнолекту ― спрощеної мови з порушенням норм граматики. Про важливість вивчати не тільки літературну мову, а й діалектичну та сленгову наголосили декілька науковців.
Про мотивацію іноземних студентів до вивчення української мови розглядали на досвіді іноземних держав, у яких іноземці на платній основі вивчають мову країни навчання, а потім мають змогу на загальних підставах вступати на безоплатне навчання.
Цікавим доповненням до дискусії стало презентації відеоролика від студентів-іноземців Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Молодь із різних країн світу декламувала вірші про кохання видатних українських поетів ― Ліни Костенко, Олександра Олеся, Володимира Сосюри…
Спеціально для учасники семінару своє відеозвернення надіслав співробітник Посольства України в Алжирі Хеміссі Ремаїлі. Він наголосив на необхідності промоції української мови за кордоном та продемонстрував стенд Посольства України на виставці шкіл та мов у Алжирі.
Очільниця МІОКу Ірина Ключковська, резюмуючи роботу Міжнародного науково-практичного семінару «Українська мова як іноземна: літературні межі та щоденна комунікація молоді» наголосила:
― Важливо, щоб всі ці напрацювання та обговорення переросли в конкретні кроки. Сьогодні прозвучало багато слушних думок. Варто наголосити, що значну увагу мусимо приділяти функціонування української мови як іноземної за межами нашої держави. Адже це ― потужний інструмент м’якої сили, яку використовують багато країн. Зрештою, МІОК вже понад шість років не чекаючи, коли ці питання будуть вирішені на державному рівні, активно діє. Важливо, як зазначали в межах обговорення, щоб окрім української мови іноземні студенти мали можливість вивчати ще й українознавство з компонентом історичних знань. Бо навіть, якщо не знатимуть мови, стануть прихильниками України і нашим голосом у світі. Щодо питань сленгу, то однозначно не потрібно відмежовуватися від мови, якою говорять поза межами університетських аудиторії. Тож, навчаючи української мови, іноземцям важливо говорити про різні методи.
