Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою п’ятнадцятий рік поспіль проводить Літню школу «Крок до України». Цього разу Школа триває два тижні ― від 18 липня до 1 серпня (відбудеться урочисте закриття та вручення сертифікатів).
Про специфіку та головні акценти навчання розповів заступник директора МІОКу Андрій Яців.
― Чим особлива цьогорічна Літня школа «Крок до України»?
― Наша Літня школа за 15 років втретє відбувається онлайн. Пандемія для нас стала викликом, та ми напрацювали такі формати роботи, щоб стати ближчими до наших студентів і розширювати кількість охочих вивчати українську мову та культуру. Ми розробили можливості, щоб будь-хто з будь-якої країни світу, часового поясу міг брати участь у нашій Школі. Тож цьогоріч до нас зареєструвалися студенти з дев’яти країн світу ― Аргентини, Бразилії, Казахстану, Молдови, Німеччини, Росії, Румунії, Словенії та США.
Вперше навчається одинадцять стипендіаток премії імені Анни Кісіль Світової Федерації Українських Жіночих Організацій зі семи країн світу. Також вдруге, за сприяння Союзу українців Румунії, у нас навчаються представники чотирьох румунських університетів.
― Які можливості пропонуєте для Ваших студентів?
― У нас навчаються представники української діаспори різного віку, а також іноземці, які не мають українського походження, але дуже цікавляться нашою культурою і країною.
У нас працює вісім груп, де вивчають мову на різних рівнях ― А, В, С. Тож вчаться студенти, які роблять перші кроки до вивчення мови, а також ті, які вже добре знають мову, та хочуть вільно нею розмовляти.
Нам дуже приємно, що є студенти, які вже не вперше беруть участь у наших літніх школах. Вони вмотивовані вивчати українську мову. Цього разу в нас є студентка з Німеччини, яка вже втретє вивчає мову, та студентки з Румунії, які повторно прийшли підвищувати свій рівень.
― Як відбувалося навчання?
― Щоденно є заняття з української мови ― інтенсив із викладачами в малих групах, де навчаються максимум четверо осіб. Це дає змогу кожному студентові отримати належну увагу викладача. Також є щоденні розмовні практики з носіями мови. А в суботу та неділю ― зустрічі з відомими українцями.
― Хто навчає Ваших студентів?
― Викладачами Школи є наукові співробітники МІОКу, серед яких ― доктори філософії, автори підручників з української мови як іноземної, наукових публікацій про методики викладання УМІ, з досвідом викладання української мови в інших країнах.
― Які завдання ставить перед собою команда МІОКу?
― Ми стараємося дати студентам ширший погляд на Україну. Тобто розповідати не лише про історію, традиційні надбання української культури, а також презентуємо сучасну, модерну Україну та українців, які досягли успіху в дуже різних сферах діяльності. Звичайно, робимо величезний акцент на українській культурі, але охоплюємо й інші напрями.
― Хто є Вашими гостями?
― Кожна школа ― унікальна. Намагаємося не повторювати тематику наших зустрічей, завжди обираємо цікавих людей.
Цього разу ми запросили Почесного консула Австрії у Львові, відомого юриста, громадського діяча, очільника ЛОДА у 2019 році Маркіяна Мальського, Народного художника України, знаного в світі, Михайла Демцю, авторку культурно-мистецьких проєктів «Під зорею Пінзеля» та «Натхненні Пінзелем» громадську діячку Івону Лобан, директора конференц бюро, який займається промоцією сучасного Львова, Андрія Павліва.
На минулих школах у нас були відомі режисери ― Тарас Химич («Король Данило», «Жива»), Іван Кравчишин («Політ золотої мушки»), Леся Воронюк («Соловей співає», «Спадок нації»), співак Назар Савко (фіналіст шоу «Голос країни»), дизайнерка Анастасія Василик (засновниця етно-бренду одягу «Чичері»), акторка, дослідниця, виконавиця фольклору Людмила Зборовська.
Практикуємо також віртуальні екскурсії. До прикладу, коли зустрічалися з художниками Михайлом Демцю, а раніше ― з Борисом Буряком, Петром Сипняком, Миколою Ступінським, ми не лише спілкувалися, а й проводили віртуальні екскурсії майстернями художників. Це така родзинка школи, коли художник знайомить зі своєю майстернею, ділиться різними історіями, розповідає, які фарби використовує, відкриває який процес творення. Також були в закуліссі театру, музеях та галереях.
Після таких зустрічей студенти мають дискусійні клуби з викладачами і обговорюють, що їм сподобалося, діляться емоціями.
― Як підтримуєте зв’язок зі своїми студентами після завершення навчання?
― Нам дуже приємно, що навіть коротке (хоча й інтенсивне) навчання в Школі «закохує» багатьох наших студентів у сучасну Україну. То ж вони відвідують наші події, беруть участь у культурно-освітніх заходах і часто повертаються на навчання або ж мотивують нових студентів приходити до нас. Одним із таких наших друзів є бразильський режисер українського походження Гуто Пашко, з яким ми не лише мали нагоду двічі зустрітися на Школі, але й взяли участь у організації презентації його фільму «Іван – назад у минуле» у Львові.
