23 жовтня 2024 року в онлайн-форматі для студентів Львівської політехніки відбулася публічна лекція Ольги Кревської, очільниці директорату європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації України, на тему «Інтеграція України в Єдиний цифровий ринок ЄС: регуляторне зближення з правом ЄС у digital сфері».
Під час свого виступу спікерка сфокусувалась на розкритті чотирьох основних питань, а саме:
- євроінтеграційному шляху України;
- інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС;
- переговорах про вступ до ЄС;
- Програмі ЄС «Цифрова Європа 2021–2027».
Особливу увагу Ольга Кревська закцентувала на основних етапах вступу в ЄС, які Україна вже пройшла, як-от:
- Україна подає заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року;
- ЄС надає Україні статус кандидата на вступ разом із 7 рекомендаціями, а їх виконання є передумовою для рішення ЄС про відкриття переговорів з Україною про членство;
- Україна виконує 7 рекомендацій ЄС, де йдеться про реформу КСУ, судову реформу, посилення боротьби з корупцією та відмиванням коштів, виконання антиолігархічних заходів узгодження регулювання медіа та реклами з правом ЄС, посилення захисту та реалізації прав нацменшин – липень 2022 – жовтень 2023 року;
- Україна проводить селф-скринінг відповідності національного законодавства праву ЄС: цей етап не є обов’язковою процедурою ЄС, однак Україна стала першою державою, яка здійснила селф-скринінг ще до офіційного скринінгу Єврокомісії, щоб краще бути готовою до нього.
Лекторка констатувала той факт, що Європейська Комісія уперше публікує Звіт про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС, де:
- визнано високий прогрес України у виконанні 7 рекомендацій, що стало підґрунтям для рекомендації ЄК лідерам країн ЄС відкрити переговори з Україною.
- визначено ще 4 додаткових кроки в межах цих 7 рекомендацій, виконання яких є передумовою для ухвалення стороною ЄС переговорної рамки щодо України.
- визначено майже 100 рекомендацій для України по кожному переговорному розділу.
Окрім цього, Ольга Кревська наголосила на тому, що Україна також виконує ще 4 додаткові кроки в межах 7 рекомендацій ЄС, зокрема йдеться про ухвалення законів, про поетапне збільшення штату НАБУ, розширення повноважень НАЗК про лобіювання, а також про захист прав нацменшин. Відтак, ЄС ухвалює історичне рішення про відкриття переговорів про вступ з Україною, зазначила експертка.
Уряд України публікує результати селф-скринінгу, затверджує план виконання рекомендацій ЄК щодо кожного переговорного розділу, а ЄК розпочинає офіційний скринінг відповідності національного законодавства праву ЄС.
Лекторка зупинилась на особливостях інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, розглянувши Цифрову Стратегію ЄС до 2030 року, невід’ємними компонентами, якої є:
- цифрові навички – мінімум 80% населення мають базові цифрові навички;
- безпечна та ефективна цифрова інфраструктура – гігабітне суспільство;
- цифрова трансформація бізнесу – більш ніж 90% МСП з базовим рівнем цифрової інтенсивності;
- цифровізація публічних послуг – 100% послуг, цифровий ID.
Ольга Кревська наголосила на тому, що інтеграція України у Єдиний цифровий ринок ЄС має потенційні економічні переваги, а наближення України до Єдиного цифрового ринку ЄС – пріоритетний напрям галузевої інтеграції з ЄС. Це також важливий інструмент поглиблення економічної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, сприяння розвитку цифрової економіки України відповідно до європейських та міжнародних стандартів.
Під час виступу спікерка зазначила, що інтеграція України у Єдиний цифровий ринок ЄС передбачає:
- регуляторне зближення з правом ЄС у цифровій сфері;
- зниження регуляторних бар’єрів для транскордонної цифрової торгівлі між Україною та ЄС;
- прискорення розвитку цифрової економіки України завдяки розширенню доступу до онлайн ринків та цифрових технологій ЄС.
Також окреслено лекторкою й основні економічні переваги від інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, з-поміж яких:
- зниження транзакційних торговельних витрат у торгівлі товарами та послугами між ЄС та Україною;
- зростання ефективності роботи бізнесу, продуктивності економіки та ВВП України;
- активізація та зростання двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС;
- розвиток інноваційних продуктів та послуг, цифрової інфраструктури в Україні;
- зростання добробуту громадян України та ЄС: доступ та знижені ціни на цифрові інноваційні товари та послуги, захист прав споживачів.
Виокремлено експерткою рівні інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС, а саме:
- Угода про асоціацію і Додаток 17–3;
- дорожня карта інтеграції до ЄЦР ЄС;
- переговори про вступ.
Спікерка акцентувала увагу на ключових досягненнях у цьому напрямку, а саме:
- синхронно з ЄС імплементовано Кодекс електронних комунікацій ЄС;
- українські цифрові підписи визнають у ЄС як удосконалені;
- приєднання до Програми ЄС Цифрова Європа;
- участь України у консорціумі Potential;
- перспектива приєднання до політики ЄС Roam like at home;
- створення Європейських цифрових інноваційних хабів.
Особливо важливою була інформація представниці Мінцифри про Переговорний Розділ «Цифрова трансформація і медіа» тематичними блоками якого є:
- загальна цифрова стратегія;
- електронні комунікації;
- довірчі послуги;
- кібербезпека;
- цифрові послуги;
- дані;
- ШІ;
- напівпровідники;
- медіа.
А двостороння зустріч передбачена на 31 березня – 1 квітня 2025 року, і вона буде основною щодо членства в ЄС.
- Також Директорка директорату європейської та євроатлантичної інтеграції представила інформацію про ключові acquis, серед яких:
- загальна стратегія: Digital Decade Policy Programme 2030, Digital Europe Programme;
- Електронні комунікації: 50 актів: Directive (EU) 2018/1972 (EECC), Regulation (EU) 2018/1971 (BEREC), Regulation (EU))2022/612 (Roaming);
- Довірчі послуги: Regulation (EU) No 910/2014, Regulation (EU) 2024/1183;
- Кібербезпека: 18 актів: Directive (EU) 2016/1148 NIS, Directive (EU) 2022/2555 NIS2;
- Цифрові послуги: 20 актів: DSA, DMA, P2B, Directive 2000/31/EC;
- Дані: Directive (EU) 2019/1024, Regulation (EU) 2022/868 DataGovernance Act, Regulation (EU) 2023/2854 Data Act;
- ШІ: Regulation (EU) 2024/1689 AI Act. Напівпровідники: Regulation (EU) 2023/1781 Chips Act.
Особливо цікавою для студентської авдиторії була інформація Ольги Кревської про участь України в Програмі ЄС «Цифрова Європа» (фінансування у сфері цифровізації за різними напрямами до 2027 року), а саме фіксація рекордного бюджету для цифрових грантів – 6 млрд. євро на напрями, що доступні для України, як-от: штучний інтелект, дані та хмарні послуги – 2,1 млрд.; цифрові навички – 580 млн.; високопродуктивний комп’ютинг – 2,2 млрд.; використання цифрових технологій в економіці та суспільстві – 1,1 млрд. Участь у програмі можуть брати учасники від України + Європейські партнери = Міжнародний консорціум, зокрема державний сектор, приватний сектор, громадські організації, заклади вищої освіти та наукові установи.
Експертка презентувала й переваги програми для закладів вищої освіти, зокрема такі як:
- можливість отримання доступу до цифрових ресурсів і навчальних матеріалів для покращення якості освіти та досліджень;
- залучення українських науковців та спеціалістів відповідного профілю до реалізації спільних ініціатив;
- підвищення інтересу до кар’єри, розвиток навичок у цифровій сфері та залучення талантів;
- сприяння та вдосконалення цифрової трансформації підприємницького напряму як на міжнародному, так і на національному рівні;
- співпраця з іноземними навчальними закладами в міжнародних консорціумах;
- підвищення інституційної спроможності закладів вищої освіти;
- вдосконалення дослідницької діяльності;
- сприяння трансферу технологій, розроблених в університетських лабораторіях, для приватного сектору.
Наприкінці заходу вдалося обговорити про те, що 12 вересня 2023 року Офіс із розвитку підприємництва та експорту визначено національним контактним пунктом Програми ЄС «Цифрова Європа», вся актуальна інформація про відкриті конкурси Програми публікується на порталі Дія.Бізнес, а всі безоплатні консультації можна отримати на порталі Дія.Бізнес щодо участі в Програмі ЄС «Цифрова Європа».
Спікерка зазначила, що Україна приймає участь у всіх 6 кейсах ЕUDІ WALLET, а Консорціум РОТЕNТІАL має на меті покращити доступ громадян до надійних і безпечних засобів електронної ідентифікації та послуг, таких як електронні підписи чи засвідчення атрибутів. Це дасть змогу громадянам зберігати свою особу в безпечному цифровому гаманці, який діє за кордоном. Також Ольга Кревська висвітлила спрямованість Європейських цифрових інноваційних хабів:
- підтримка цифрової та зеленої трансформації бізнесу (особливо малих і середніх підприємств та компаній із середньою капіталізацією) та/або організацій державного сектору у великих масштабах налічують одну або декілька організацій, які працюють разом і доповнюють експертизу одна одної;
- покривають певну географічну територію, надаючи підтримку клієнтам у межах території;
- можуть працювати в різних технологіях та секторах: ШІ, великі дані, кібербезпека, енергетика, водопостачання, сільське господарство, харчова промисловість, виробництво, охорона здоров’я, транспорт, медико-біологічні науки, морська промисловість тощо;
- зазвичай налічують науково-дослідні та технологічні організації, університети, галузеві асоціації / торгово-промислові палати, кластери, ЕЕМ, акселератори / інкубатори, агенції регіонального розвитку або інновацій, інноваційні малі та середні підприємства, муніципалітети тощо.
Найбільше студентську молодь цікавили питання про досягнення України на шляху інтеграції в Єдиний цифровий ринок ЄС, а також питання цифрової дипломатії України. Окрім цього, Ольга Кревська анонсувала актуальні вакансії євроінтеграторів у Міністерстві цифрової трансформації України та запросила студентів-міжнародників поповнити їхню команду цінними кадрами. Йшла мова також і про можливість проходження стажування/практики студентами в Мінцифрі.
Анонсована лекція викликала чималу зацікавленість, адже до заходу долучилось 100 учасників, з-поміж яких – студенти Інституту права, психології та інноваційної освіти, Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», викладачі, учасники команди проєкту EUSTS.
Захід проведено у межах проєкту «Європейські студії для студентів технічних спеціальностей Національного університету «Львівська політехніка» (EUSTS), який реалізується за підтримки програми ЄС Еразмус+ напряму Жан Моне (активність – серія публічних лекцій). Команда проєкту щиро дякує всім учасникам івенту та продовжує працювати над підготовкою інших, не менш цікавих активностей на актуальні теми європейської інтеграції України та співробітництва з Європейським Союзом.
