У рамках Днів європейської спадщини в НТБ відбулася лекція про Технічну вищу школу у Львові у ХІХ – на початку ХХ століття

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки
Фото з лекції

У читальній залі Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки 13 вересня відбулася лекція «Технічна вища школа у Львові в мережі закладів політехнічної освіти у Центральній Європі у ХІХ – на початку ХХ ст.». Під час лекції завідувачка відділу дослідження книжкового фонду НТБ, кандидатка історичних наук, доцентка Уляна Уська розповіла про історію формування мережі закладів (полі)технічної освіти у Празі, Відні, Граці, Львові та Брно.

— Під час наполеонівських воєн австрійський імператор Франц I (1768–1835) взявся за зміцнення та модернізацію державного управління з метою забезпечення умов для завершення промислового перевороту — переходу від ручного, ремісничо-мануфактурного й доморобного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Реалізація цього задуму вимагала поширення серед усіх верств населення знань з фундаментальних і прикладних наук, створення передумов для технічних винаходів, патентів та технологічних нововведень. Втілення зазначених намірів монарх доручив верховному канцлеру Алоїзу фон Угарте (1784–1845), який на посаді очільника Навчальної надвірної комісії у Відні започаткував розроблення комплексного плану організації безперервного ступеневого практично-промислового та технічного навчання у всіх провінціях імперії. За правління Франца І засновано низку закладів за вказаними вище профілями підготовки — від реальних шкіл, реально-торговельних академій до (полі)технічних інститутів, які згодом у 1870-х роках перетворилися на вищі технічні навчальні заклади, — зазначила Уляна Уська.

До провідних технічних закладів підвищеного рівня в Австрійській імперії належали:

  • Становий політехнічний інститут у Празі (чеськ. České vysoké učení technické v Praze), заснований у 1806 році, є одним із найстаріших технічних навчальних закладів у світі. Його створення стало передумовою для розвитку технічної освіти в Центральній Європі.
  • Становий політехнічний інститут Йоаннеум у Граці, заснований у 1811 році, став важливим науковим і освітнім центром в Австрійській імперії, який забезпечив індустріалізацію та модернізацію регіону Штирія. У 1874 році на його базі засновано Технічний університет Граца, що зробило Йоаннеум ключовим у мережі технічних навчальних закладів Центральної Європи. Його унікальні та багаті музейні колекції мінералів, технічних інструментів і винаходів широко відомі в усьому світі.
  • Політехнічний інститут у Відні, заснований у 1815 році, став першим технічним навчальним закладом в Австрійській імперії за зразком паризької École polytechnique (1795). Він був створений для фахової підготовки архітекторів, будівельників, інженерів, техніків, хіміків-технологів, які стали сподвижниками індустріалізації в усіх куточках імперії. З часом інститут перетворився на провідний технічний університет Європи.
  • Технічна академія у Львові, заснована в 1844 році, була створена на зразок Політехнічного інституту у Відні; повністю запозичила його навчальні плани та організаційну структуру. Покладена в її основу Реальна школа у Львові (1816) була перетворена на два підготовчі класи. Запроваджений у 1843 році однорічний технічний курс забезпечував фахову підготовку будівельників, землемірів, техніків, а комерційний курс — фахівців з бухгалтерського обліку й фінансистів, а також службовців торгово-промислових палат у Львові, Кракові та Бродах.
  • Технічний інститут у Брно, заснований у 1847 році також на зразок Політехнічного інституту у Відні; мав ім’я свого патрона — імператора Франца Йосифа І (1830–1916). Заклад відіграв важливу роль у розвитку технічної освіти в Моравії та Сілезії, а згодом перетворився на Технічний університет у Брно.

Також лекторка розповіла, що різноплановий кластер промислово-технічного навчання в Австрійській імперії включав заклади професійно-технічної освіти підвищеного рівня за кількома ключовими профілями, які були орієнтовані на різні сфери промислового та інфраструктурного розвитку. До цих закладів за профілями належали: технічні інститути, промислові школи, гірничі академії та школи мореплавства. Проте лише технічні інститути у Празі, Граці, Відні, Львові та Брно у 1870-х роках набули статусу вищих технічних шкіл. Зокрема, рішенням імператора від 8 жовтня 1877 року наш заклад дістав офіційну назву: «ц. к. Вища технічна школа у Львові». Відповідно до «Тимчасового порядку діяльності Колегії професорів ц. к. Вищої технічної школи у Львові», затвердженого міністерством віросповідань та освіти 20 лютого 1880 року, була запроваджена виборна посада ректора. Крайовим законом від 19 червня 1894 року затверджено «Організаційний статут Вищої технічної школи у Львові», у якому виписано засади діяльності закладу.

Захід відбувався в теплій, невимушеній атмосфері й викликав жвавий інтерес у гостей Львівської політехніки, які мали можливість поставити лекторці низку запитань. Наприкінці керівниця управління туризму Львівської міської ради Христина Лебедь вручила Уляні Уській подяку за підготовку науково-популярної лекції в рамках Днів європейської спадщини 2024, а також за дослідження і пропагування традицій, збереження культурної спадщини міста та регіону.

Фото з лекції Фото з лекції Фото з лекції Фото з лекції Фото з лекції Фото з лекції