31 липня у Львівській політехніці відбувся круглий стіл «Сила співдії: кластери — освіта — медичні інновації — влада». Університет і Український кластерний альянс організували його за сприяння Львівської обласної військової адміністрації та міськради, щоб об’єднати зусилля академічної спільноти, бізнесу, медичної галузі та влади для створення ефективних моделей співпраці у сфері медичних інновацій і розвитку кластерних ініціатив.
Інтелектуальні платформи
Організаційна команда круглого столу, запрошуючи до участі в ньому всіх зацікавлених, наголосила, що нині саме університети стають ключовими гравцями в розвитку регіональних інноваційних екосистем, бо не лише генерують знання, а й створюють середовище для перетворення їх на прикладні технології, продукти та послуги. Саме університети можуть ініціювати кластерні зв’язки, виступаючи як інтелектуальні платформи, де стикаються інтереси науки, бізнесу та інвесторів. Кластери в цьому процесі відіграють роль каталізаторів — сприяють ефективному об’єднанню зусиль партнерів, пришвидшують комерціалізацію досліджень, забезпечують обмін технологіями, зменшують бар’єри для інновацій і відкривають доступ до зовнішнього фінансування, включно з інвестиційними фондами та міжнародними грантами.
Бізнес та інвестори, зі свого боку, шукають саме ті рішення, які здатні швидко масштабуватись і бути конкурентними на глобальному ринку. А університети та наукові команди, інтегровані в кластерну модель, можуть запропонувати не лише інновацію, а й систему супроводу — від прототипу до ринку.
Надзвичайно важливо
Круглий стіл об’єднав понад 50 експертів, дослідників, освітян і представників влади з різних регіонів України. Відкриваючи його, ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська подякувала всім, хто долучився до ініціативи Університету зі створення кластера для підтримки розвитку медтехніки.
— На Львівщині багато ветеранів війни з інвалідністю, — наголосила очільниця Політехніки. — Для нас надзвичайно важливо зреалізувати синергію зусиль усіх дотичних до медицини, технологій та аналізу даних, щоб покращити життя нашим захисникам, щоб адаптація воїнів до цивільного життя проходила легше.
І тут насправді цілий пласт робіт для всіх нас. Наше покликання полягає в тому, щоб допомогти хлопцям, забезпечити їм гідну можливість жити, віддячити їм за те, що вони втратили здоров’я, захищаючи Україну, створивши кластер освіти, медичних інновацій і техніки. Тому наше спільне завдання — знайти точки дотику і проробити концепцію. Львів може стати флагманом у галузі медичної техніки.
Зміни творять у партнерстві
Своєю чергою гендиректор Українського кластерного альянсу Олександр Юрчак акцентував:
— Кластери — це не просто кооперація. Це нова модель економіки, де кожен гравець має свою унікальну роль, а разом вони творять проривні рішення для ринку.
Від імені місцевої влади виступив Олекса Возняк, депутат Львівської міськради, який погодився з ректоркою Політехніки:
— Наше місто має всі шанси стати флагманом медичних інновацій в Україні. Вже маємо екосистему, і тепер наше завдання — розвивати її та масштабувати. Ми відкриті для діалогу про те, яким чином нам посилювати співпрацю щодо розвитку медехніки.
А заступниця начальника відділу стратегічного планування управління регіонального розвитку департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації Каріна Міськова зауважила:
— Інновації — це не випадковість, а результат планомірної співпраці влади, освіти та бізнесу. Саме так ми бачимо стратегію розвитку Львівщини. Зміни творяться у партнерстві, а не в ізоляції.
Першою тематичною доповіддю круглого столу стала презентація діяльності Ресурсного центру «Медичні кластери», яку представила його керівниця Тетяна Воронцова. Вона окреслила ключові виклики у сфері медичних інновацій, зокрема відірваність наукових розробок від практичної реалізації, а медиків і пацієнтів — від ідей, які генерують стартапи. Доповідачка запевнила, що з цими проблемами здатні впоратися кластери — об’єднання науки і бізнесу.
Тетяна Воронцова також поділилася досвідом реалізації проєкту Clusters4Health, зосередивши увагу на інтеграції регіональних інновацій у загальноєвропейський контекст і подоланні розриву між науковими розробками та їх впровадженням у практику.
— Формуємо мережу партнерств, які можуть стати потужною інфраструктурою інновацій у медицині. І Clusters4Health — конкретний інструмент такого розвитку, — наголосила керівниця «Медичних кластерів».
Своєю чергою керівниця напряму комунікацій та інтернаціоналізації бізнесу Українського кластерного альянсу й виконавча директорка Львівського кластера медичного бізнесу Олеся Халецька зазначила:
— Для інновації важливо не лише створити її тут, а й розказати про неї світові. Ми будуємо експортну платформу для українських медичних рішень, і Львівський кластер медичного бізнесу поступово стане дієвим інструментом, який можна використати для масштабування локальних технологій на глобальний рівень.
Розробки Університету
Першу панельну дискусію круглого столу — «Медичні інновації — від лабораторії до реального застосування» — присвятили найактуальнішим технологіям у сферах MedTech, біотехнологій, цифрового здоров’я та полімерів медичного призначення. У центрі уваги були конкретні рішення, створені у межах наукових досліджень Львівської політехніки.
Учасники дискусії представили розробки, які вже пройшли етапи верифікації, апробації або наближаються до реального впровадження у клінічну практику. Це приклади інновацій, які зростають не у відриві від життя, а з урахуванням його конкретних потреб. Зокрема, професор кафедри інформаційно-вимірювальних технологій Львівської політехніки Орест Кочан презентував інноваційний термоелектричний пристрій, призначений для вимірювання температури та теплового потоку поверхні ока. Цей прилад поєднує високоточні сенсорні технології й новітні розробки в галузі біомедичної інженерії, що відкриває нові можливості для неінвазивної діагностики в офтальмології. Завдяки здатності фіксувати тонкі зміни температури та тепловіддачі пристрій може стати корисним інструментом для виявлення запальних процесів, порушень мікроциркуляції та інших фізіологічних змін в оці. Це має важливе значення як для лікарів, так і для науковців.
Аспірант кафедри інформаційно-комунікаційних технологій Володимир Пастух представив інтелектуальну мобільну систему комп’ютерного зору з голосовим управлінням для людей із вадами зору, яка використовує штучний інтелект для розпізнавання об’єктів і текстів у навколишньому середовищі, а також надає голосові підказки, допомагаючи користувачеві орієнтуватись у просторі. Голосове управління робить пристрій зручним у використанні, а сама розробка спрямована на поліпшення якості життя та самостійності людей із порушеннями зору.
Доцент кафедри прикладної фізики і наноматеріалознавства Ярослав Гніліцький розповів про технологію лазерного наноструктурування імплантів, яка забезпечує вищу біосумісність і покращену адгезію тканин. Завдяки формуванню спеціальних наноструктур на поверхні імпланта поліпшується його «природне зчеплення» з живими тканинами, що сприяє швидшому загоєнню та знижує ризик ускладнень після імплантації.
Завідувачка кафедри систем штучного інтелекту Наталія Мельникова презентувала інтегровану платформу для медичних закладів, яка поєднує кілька інноваційних компонентів: модулі DSS (системи підтримки прийняття рішень), інтелектуальні системи обробки даних із сенсорів пацієнтів та інструменти цифрової аналітики для дистанційного консультування. Науковиця наголосила:
— Ми працюємо над тим, щоб штучний інтелект став не лише інструментом аналізу, а й партнером лікаря у прийнятті рішень. Така платформа відкриває нові можливості для персоналізованої медицини, підвищує ефективність лікування та дає змогу швидше реагувати на зміни стану пацієнтів навіть на відстані.
Професор кафедри органічної хімії Володимир Самарик представив розробку своєї наукової групи — стерильні гідрогелеві альгінатні вироби AQUIOR для лікування ран та опіків. Створені на основі альгінату натрію, ці пов’язки поєднують властивості перев’язувального матеріалу й терапевтичного засобу: вони поглинають ексудат, підтримують вологе середовище, не спричиняють подразнень і сприяють загоєнню.
Під час доповіді професор поставив слушне запитання: «Чи це лише перев’язувальний матеріал, чи вже повноцінний лікарський засіб?». Відтак наголосив, що, попри очевидний терапевтичний ефект, гідрогелеві вироби досі не внесені до стандартних клінічних протоколів лікування пацієнтів. AQUIOR — приклад того, як наукові інновації випереджають нормативну базу і створюють нові можливості в сучасній медицині.
Доцент кафедри хімічної технології переробки пластмас Володимир Моравський презентував освітню програму «Технології ортопедичних та реабілітаційних виробів медичного призначення», спрямовану на підготовку фахівців, здатних розробляти, вдосконалювати та впроваджувати сучасні медичні вироби для ортопедії та реабілітації. Програма поєднує інженерні знання, біоматеріали та технології медичного призначення, відкриваючи шлях до міждисциплінарної освіти у сфері MedTech.
Перша панельна дискусія яскраво засвідчила, що наукові інновації Львівської політехніки не залишаються в межах лабораторій, а наближаються до реального застосування й уже сьогодні впливають на якість життя пацієнтів. Представлені розробки охоплювали широкий спектр напрямів: від інтелектуальних пристроїв для діагностики та допомоги людям з порушеннями зору до біосумісних імплантів, гідрогелевих пов’язок з терапевтичним ефектом і комплексних цифрових рішень для лікарів.
Не лише генерувати
Під час другої панельної дискусії — «Університет як міст між ідеєю та економікою регіону» — її учасники обговорили роль університетів як ключових агентів регіонального розвитку та рушіїв кластерних ініціатив. Акцент зроблено на здатності університетів не лише генерувати знання, а й створювати умови для їх практичного застосування: від наукової ідеї до інноваційного продукту, здатного впливати на економіку регіону.
Учасники дискусії дійшли спільного висновку, що університети дедалі активніше позиціонують себе як інтелектуальні платформи, де стикаються інтереси науки, бізнесу, інвесторів і суспільства. Саме на цьому перетині формується нова якість взаємодії, що здатна породжувати стійкі інноваційні рішення. Тож університети можуть не лише долучатися до вже наявних кластерів, а й ініціювати їх створення, формуючи навколо себе інноваційно-підприємницькі екосистеми.
— Наука має сенс лише тоді, коли вона впливає на життя, — зазначив директор Наукового парку Львівської політехніки Назар Подольчак. — Ми створюємо умови для швидкого тестування, валідації та виведення розробок на ринок.
У межах дискусії значну увагу надано кластерному підходу, який виступає каталізатором комерціалізації досліджень. Саме кластери забезпечують синергію між учасниками ринку, сприяють пришвидшенню інноваційного циклу, полегшують доступ до зовнішнього фінансування (включно з міжнародними грантами й інвестиційними фондами), а також сприяють обміну технологіями і зниженню бар’єрів на шляху до ринку.
Ключовим компонентом дискусії стало також питання інтелектуальної власності, без якого неможливо повноцінно виводити інноваційні розробки на ринок.
— Інтелектуальна власність — актив, а не формальність, — наголосив Іван Демидов, професор, завідувач відділу захисту інтелектуальної власності та трансферу технологій Львівської політехніки. — Ми маємо захищати й водночас просувати наші розробки, щоб вони працювали на благо суспільства і забезпечували дохід авторам.
А наукова співробітниця відділу захисту інтелектуальної власності та трансферу технологій Олена Лукачук резюмувала:
— Круглий стіл став не просто зустріччю експертів, а реальним свідченням того, що в Україні є запит на ефективну співпрацю між університетами, бізнесом, владою та інвесторами.
