Яким чином особливості національного і загальноєвропейського законодавства, візова лібералізація, інтенсифікація міграції українців до країн ЄС, внутрішньополітична кон’юнктура України та Польщі, зовнішньополітична діяльність наших держав та євроінтеграція впливають на стан і функціонування української меншини у сусідній державі? На ці та інші запитання намагалися дати відповіді науковці України та Польщі – учасники Міжнародного симпозіуму «Меншість серед більшості: українці Польщі».
Наукове зібрання організоване і проведене Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки за участю представників влади та громадськості.
Вступним словом його відкрила модератор заходу, директор МІОК Ірина Ключковська. Учасників симпозіуму тепло привітав ректор Національного університету «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало. Він, зокрема, наголосив, що за останні роки український міграційний потік до Польщі постійно зростає. Відчуває це на собі і Львівська політехніка, адже частина її випускників стає трудовими мігрантами. Помітною є і міграція студентів. Внаслідок цього поступово змінюється умови функціонування української меншини у Польщі. Ректор висловив переконання, що питання, які обговорюють учасники симпозіуму, є надзвичайно важливі у контексті входження України в європейський цивілізаційний простір, налагодження і зміцнення стосунків з нашими земляками за кордоном.
Своєю чергою голова Львівської облдержаадміністрації Олег Синютка підкреслив, що ця дискусія є особливою і нетиповою, якщо її порівнювати з ситуацією в інших державах. Адже на функціонування української меншості серед польської більшості впливає багато чинників, зокрема історичний, політичний, емоційний, міграційний, які мають неоднозначні наслідки. Промовець вважає, що у цих заплутаних речах наукова еліта має дати правильні посили так, як це зробили глави церков: «Пробачити і просити пробачення».
Взяла участь у симпозіумі й народний депутат України Оксана Білозір, яка запропонувала створити вищий колегіальний орган – Раду новітніх діаспор при Парламентській Асамблеї Ради Європи. Ця структура дала б змогу почути потреби і запити самих мігрантів, адже проблеми національних меншин в ЄС є спільними, а рішення такого органу матиме важливе значення.
Про правове поле українських національних меншин у Польщі та про унікальний орган – Спільну комісію уряду та національних і етнічних меншин як елемент захисту прав меншин у Польщі – розповів член цієї комісії, директор Підляського наукового Інституту (Польща) доктор Григорій Купріянович. .
Член Головної Управи Об’єднання українців Польщі Ігор Горків проаналізував дискурс української меншини та українських мігрантів у Польщі на основі матеріалів звіту, підготовленого громадською організацією «Об’єднання Українців у Польщі».
Професор Вармінсько-Мазурського університету (Польща) Тереза Астрамович-Лейк презентувала дослідження про стан української меншини у Вармінсько-Мазурському регіоні, які були проведені впродовж 2006–2016 років.
Доктор філософських наук професор Антоніна Колодій наголосила на важливості чіткого розмежування термінів та понять: «Ми не можемо називати сучасних мігрантів діаспорою чи національною меншиною. До того ж є ще проблема з автохтонними українцями у Польщі, тому необхідна чітка диференціація цих груп». Начальник управління у справах національностей, релігій, фінансово-планової роботи Львівської облдержадміністрації Леся Корнат підкреслила: «Законодавство Польщі та Угорщини варто використати для розробки концепції національних меншин в Україні, однак тут можуть виникнути певні проблеми з їхнім впровадженням у зв’язку з наявністю підводних каменів. Тому у цій роботі потрібна системність, тоді буде успіх!». Науковий керівник Науково-дослідного Центру «ДЕМОС» Львівської політехніки професор Уляна Садова заявила про важливість такого зібрання, який є кроком вперед для об’єднання українців в Українській державі й тих українців, які є за її межами. Натомість Директор Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки професор Ярина Турчин підкреслила, що необхідно використати для зближення позицій наших країн надбання у таких сферах як спорт, культура, наука, для зміцнення українсько-польських стосунків.
Світлини Йосипа Марухняка
