22 травня 2025 року на кафедрі менеджменту персоналу та адміністрування Інституту економіки і менеджменту (ІНЕМ) Львівської політехніки відбулася IV Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Управління персоналом у системі менеджменту організацій: тенденції та перспективи розвитку».
У контексті сучасних викликів
Конференція охопила понад 150 представників наукового середовища — молодих дослідників і практиків з різних регіонів України. До них долучилися їхні колеги з Польщі, які вивчають сучасні виклики у сфері управління людськими ресурсами.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся директор ІНЕМ професор Михайло Гончар. Очільник інституту наголосив на важливості тематики конференції в контексті сучасних викликів, зокрема цифрової трансформації та процесів відбудови країни. На думку професора, саме сучасні науково обґрунтовані підходи до управління персоналом можуть стати рушієм розвитку гнучких та інноваційно спрямованих організацій, здатних ефективно реагувати на динамічні зміни сьогодення.
Робота конференції відбулась у трьох секціях:
- Управління персоналом: світоглядні засади та цілі майбутнього
- Сучасні стратегії та інструментарій HR-менеджменту
- Нові ідеали, компетенції та професійні знання на ринку праці як умова якісного відтворення людського капіталу
Спектр — від проблем до успішних кейсів
Професорка Уляна Садова розкрила у своїй доповіді складну й надзвичайно актуальну проблему нерівностей та деформацій на регіональних ринках праці в умовах війни, внутрішнього переміщення населення, релокації бізнесу й порушення економічної рівноваги в окремих регіонах України. Вона також акцентувала увагу на загрозах втрати гомеостазу регіональних ринків праці й водночас на тому, як на їхньому потенціалі стати драйверами відновлення держави.
Доповідачка проаналізувала широкий спектр теоретичних підходів до вивчення цих процесів — від класичних економічних до інституційних, сегментаційних і просторових. Особливе місце в доповіді було відведене проблемам відсутності системної методології моніторингу, браку оперативних статистичних даних на локальному рівні, дефіциту міждисциплінарних досліджень людського капіталу.
Значну практичну цінність становив представлений авторкою інструментарій аналізу кваліфікаційних розривів на прикладі Львівщини, розроблений у межах проєкту Міжнародної організації праці. Результати дослідження засвідчили гостру нестачу цифрових і професійно-технічних навичок серед працівників, а також високий запит бізнесу на прикладні компетенції, що орієнтовані на клієнта та документаційне забезпечення.
Професорка поділилась успішними кейсами реалізації освітніх і підтримувальних програм, що вже дали результати. Зокрема, йшлося про створення нових робочих місць, розвиток жіночого підприємництва, цифрове навчання вразливих категорій населення.
Потенціал оновлення
Доцентка Ірина Мартусенко у своєму виступі привернула увагу до комплексного впливу країн Європейського Союзу на українських вимушених мігрантів. Науковиця розкрила ключові аспекти змін, які відбуваються з громадянами України за кордоном, як-от трансформація їхніх життєвих орієнтирів, адаптація до європейських соціокультурних стандартів, опанування нових навичок і залучення до освітнього та професійного середовища. Особливу увагу доповідачка звернула на те, що набутий за кордоном досвід українців матиме значний потенціал для подальшого оновлення й розвитку українського суспільства після їхнього повернення.
Здобувач PhD Михайло Дрейчук представив концепцію україноцентричних моделей HRM. У доповіді йшлося про національну ідентичність як рушій моральної згуртованості колективів у період війни, а також про патріотизм, мову, культурну спадщину як складові ефективної системи управління персоналом, що відповідає викликам часу і сприяє формуванню внутрішньої мотивації працівників.
Стратегічний пріоритет — людський капітал
Здобувач PhD кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Львівської політехніки Василь Гойчук наголосив у своїй доповіді на критичному значенні збереження людського капіталу як стратегічного пріоритету для повоєнного відновлення України. Доповідач проаналізував ключові втрати, спричинені війною: масову міграцію, демографічну кризу, мобілізацію працездатного населення, ізоляцію окупованих територій і дефіцит кадрів у ключових галузях.
Особливу увагу Василь Гойчук надав освіті, медицині, ІТ та промисловості, а також запропонував стратегічні заходи з підтримки населення й реінтеграції трудового потенціалу. Порівнюючи досвід Польщі, країн Балтії та Ізраїлю, доповідач зауважив, що саме люди є фундаментом економічної стійкості й безпеки держави.
Інтелект лідера зберігає кадри
Доповідь Анастасії Ткаченко була присвячена впливу емоційного інтелекту керівника на залученість команди. Доповідачка продемонструвала результати прикладного дослідження на базі ІТ-компанії ТОВ «Едвантіс Україна», які доводять, що високий рівень емоційного інтелекту лідера прямо впливає на задоволення працівників і зниження плинності кадрів. Такий підхід особливо важливий у кризовий період, коли емоційна підтримка персоналу відіграє ключову роль у збереженні стабільності команд.
Проведення конференції підтвердило високий науковий і практичний інтерес до теми управління персоналом, а також актуалізувало міждисциплінарні дослідження у сфері HR. Конференція стала ефективним майданчиком для обміну думками та напрацюваннями, які можуть слугувати підґрунтям для формування сучасної стратегії розвитку людського капіталу в Україні. За матеріалами конференції заплановано видання електронного збірника наукових праць.
