З ініціативи Посольства Республіки Азербайджан в Україні та підтримки Міжнародних Центрів ЮНЕСКО і «Місія Миру» 18 лютого у Політехніці провели міжнародний семінар «Збройні конфлікти, їх прогнозування і захист територіальної цілісності держав, та правові аспекти геноциду у м. Ходжали».
Ходжалинська трагедія – вбивство азербайджанців вірменським збройним угрупуванням у ніч з 25 на 26 лютого 1992 року. Її називають найбільш жорстоким кровопролиттям у часі Карабаської війни: за одну ніч загинуло 613 осіб цивільного населення, зокрема 63 дитини, 106 жінок, 70 літніх людей. 150 осіб зникли безвісти, 1275 взяли у заручники.
На початку семінару провели перформанс зі вшанування жертв геноциду у місті Ходжали, зокрема відбулося покладання квітів, показ документального фільму «Справедливість для Ходжали», який, до 25-річниці трагедії, відзняв Об’єднаний Конгрес азербайджанців у Львівській області, та хвилина мовчання.
Опісля, проректор Львівської політехніки Олег Матвійків закликав усіх присутніх до плідної співпраці, дружби, миру, підтримки, взаєморозуміння між українським та азербайджанським народами та між нашими державами.
Своїми спогадами поділився учасник тих трагічних подій львів’янин, командир вертолітного екіпажу, пілот Леонід Кравець:
– Ми вивозили жінок, дітей, старих. Працювало 8 чи 10 вертольотів з 8 ранку до 10 вечора. Ми були впевнені, що вивезли всіх, ніхто не міг уявити, що у ніч з 25 на 26 лютого трапиться таке лихо, бо у селі залишалися лише озброєні чоловіки, які захищали свої домівки. З’ясувалося, що четвертина населення таки залишилася у селі, думаючи, що чоловіки їх захистять. Але ніхто не враховував, що Ходжали штурмуватимуть з БТР-ами, танками, артилерією. Звичайно, сили були нерівними. Організатори злочину знали, що у селі залишалися жінки, діти, але все рівно віддали наказ. Однак і це було не найстрашніше. У таких ситуаціях завжди є гуманітарний коридор, хоча його важко було назвати таким: була холодна зима, вночі температура падала до –10, і щоб пройти через цей кордон, потрібно було подолати гору 600–700 м заввишки. Навіть вдень зробити це було важко, не те, що вночі, з дітьми на руках – йти треба було 2–3 або 4–5 км. Організатори розстріляли з кулеметів усіх, хто йшов через цей коридор, – згадує пілот.
Інший учасник подій в Азербайджані, командувач козацькими військами, громадський діяч, генерал-полковник Іван Плохотнюк провів паралель між трагічними подіями в Азербайджані та на Сході України:
– В Азербайджані конфлікт продовжується вже понад 30 років. За цей час, з боку Вірменії проти Азербайджану було проведено велику кількість злочинів, у результаті яких загинуло понад 20 тисяч осіб, більшість з яких – азербайджанці, 1 мільйон 200 тисяч стали біженцями – це велика трагедія. Така ж трагедія триває вже впродовж 5 років і у нас на Сході, де вже загинуло 13 тисяч осіб, багато людей поранено і взято в полон. Події у Нагорному Карабасі (ред. – Азербайджані) 20 лютого 1988 поклали початок руйнування міфу про дружбу народів СРСР. Зміцнення контактів між Україною й Азербайджаном диктує сьогодення, і відповідає не тільки інтересам наших держав, але й загальній світовій тенденції консолідувати зусилля для адекватних відповідей викликам від загроз міжнародного тероризму і військових конфліктів.
Окрім науковців, на семінар завітали Надзвичайний і поважний посол Республіки Азербайджан в Україні Азер Худієв, військовий історик, генерал Ігор Репін, українські військові, азербайджанська діаспора та інші поважні гості. Завершився захід звучанням гімну України азербайджанською мовою.
– До нас звернувся листом Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджану в Україні щодо організації такого семінару у Політехніці. Після попереднього ознайомлення зі змістом і порядком денним заходу стало зрозуміло, що тема семінару є актуальною для сьогодення України. Характер військових дій та злочини, які було вчинено в Нагірному Карабаху, подібні до злочинів російської армії в Донецькій та Луганській областях у 2014–2015 роках. Загалом, тема збройних конфліктів та захисту мирного населення завжди є емоційно важкою, тому вважаю, що цими питання повинні займатися науковці та юристи – як військові, так і цивільні. У Політехніці є досвід та науковий потенціал доцентів і професорів, які можуть досліджувати такі важкі теми. Тому ми відгукнулись на прохання азербайджанської сторони і вирішили підтримати проведення семінару. Крім того, у нас навчаються студенти з Азербайджану, ми маємо підписані угоди про наукову та освітню співпрацю з трьома закладами вищої освіти міста Баку – Азербайджанським університетом архітектури і будівництва, Азербайджанським технічним університетом та Академією поліції МВС Азербайджану. Проведений семінар по вшануванню пам’яті мирних жителів Ходжали додатково зміцнює зв’язки і взаєморозуміння між нашими країнами і народами, – прокоментував подію проректор Олег Матвійків.
