Історик, етнограф, телевізійник і впливовець Леонід Мартинчик розповів про різноманітність та унікальність вишивки Львівщини. Отож цього дня культурно-мистецький простір «Кава на Професорській» об’єднав чимало зацікавлених такою тематикою.
Лектор наголосив, що час обрав нас бути українцями не вісім років тому, не тридцять і навіть не сімсот, тому бути українцем — не модно, а необхідно:
— Це не прикольно, це не класно просто святкувати Великдень, знатися на традиціях, знати колядку, щедрівку, а необхідно, бо це — наше виживання. Це виживання нас як нації, як народу. Україна — це не лише територія. Україна — щось набагато більше. Україна — це дуже глибока духовна й матеріальна культура. Це ми з вами, це те, що ми залишимо по собі.
Лектор певен, що саме культура забезпечує повноцінне функціонування народу. Він зробив огляд основних чинників сили звичаїв і сім’ї, цінностей естетики й побуту українців, дав визначення вульгаризації, уніфікації, спрощення національної культури, що породжує узагальнене поняття шароварщини, розповів, чому й за яких обставин це відбулося і, на жаль, часто відбувається нині, коли масовий ринок заполонили примітивні вишиванки, які ніколи не були притаманні українцям. Етнограф зосередився на постатях, які свого часу досліджували й поширювали справжню українську культуру. Зокрема, йшлося про Михайла Драгоманова, Олену Пчілку, Івана Франка…
Зробивши узагальнений огляд особливостей етнографічних територій України, лектор ретельніше розглянув вишивку Львівщини — її техніки, особливості творення візерунків, кольористику, орнаменти, стиль. Цікавий і захопливий був екскурс в історію вишивки Сокальщини, Жидачівщини, Яворівщини, Городоччини, унікальне вишиття на Бойківщині та Опіллі. Леонід розповів про розвиток вишивки львівського регіону під впливом історичних подій і розвитку культурних традицій, про використання вишивки в сучасному дизайні.
— Мій благодійний проєкт «Генокод українців» — це історія про те, як важливо, особливо зараз, у велику повномасштабну війну, вчити нашу історію, нашу культуру, знатися на них, — наголосив етнограф.
Чому це так важливо під час війни? Як історик Леонід Мартинчик чудово знає, що робить москаль, коли вкотре заходить на наші землі, — намагається знищити як українців, так і українську мову й українську культуру. Тому з перших днів повномасштабного вторгнення етнограф пообіцяв собі: якщо виживе, то присвятить усе своє професійне життя пропагуванню, збереженню та розвитку української культури — тому, на чому добре знається і що любить особливо.
Свої лекції із серії «Генокод українців» Леонід Мартинчик читає за донат для ЗСУ. За ці понад три роки вдалося зібрати приблизно чотири мільйони гривень. Усі його лекції можна знайти в записі й придбати за донат. Кожна з них присвячена певному відтинку української культури: вишивці та її регіональним відмінностям, побуту українців, звичаєвій традиції, календарній обрядовості, українському весіллю. А найновіші лекції цього циклу присвячені мистецтву.
