27 березня у межах проєкту Alumni.Live відбулась онлайн-зустріч з нашою випускницею Богданою Воят, тепер – позаштатною радницею омбудсмена Республіки Італія Маріно Фарделлі та проєктною менеджеркою у Sigma Software. Серію зустрічей Alumni.Live організовують у прямому ефірі на головній Instagram-сторінці університету.
Під час зустрічі обговорювали навчальний і професійний шлях гості, її зацікавлення італійською мовою, а також те, як важливо нагадувати про події, що відбуваються в Україні, на всіх можливих майданчиках, зокрема закордонних.
Як і багато хто з абітурієнтів, Богдана не мала чіткого плану, що навчатиметься саме у Львівській політехніці. Однак з’ясувалося, що «політехніка» в назві вже давно не означає, що наш університет суто технічний.
– Я із самого початку знала, що не хочу вивчати технічні спеціальності, мене більше цікавить гуманітарний напрям. І я не могла подумати, що у Львівській політехніці він розвинений, – зізналася Богдана.
Після спілкування зі студентами та випускниками вона зрозуміла, що Львівська політехніка – хороший вибір, і переконалася в цьому з початком навчання на кафедрі політології та міжнародних відносин.
– Це супер-пупер кафедра! Все, що можна сказати доброго, я про неї кажу, особливо про викладачів. Середній вік у порівнянні з конкурентними вишами відрізняється дуже сильно: в нас були молоді викладачі з цікавими завданнями, завжди була мотивація рухатися вперед, використовувати різні можливості – їх вам пропонували, треба було просто погодитися, – поділилася гостя.
У студентів є безліч можливостей брати участь у різноманітних заходах, поїздках, тренінгах як у стінах Львівської політехніки, так і поза нею. За словами Богдани, їх можна шукати самому через знайомих, студентів інших закладів або в спеціалізованих групах у соцмережах.
– Моїм найцікавішим і, напевно, найважчим досвідом була Ялтинська конференція, яку організував Фонд Віктора Пінчука. На цей захід завжди запрошені гості найвищого рівня, і потрапити туди було дуже важко, – зауважила наша випускниця.
З першої спроби Богдана не потрапила на конференцію. На співбесіді вона не відповіла на запитання, хто був держсекретарем США на той час, однак на другий раз «вивчила все, що можна було вивчити» і пройшла. Там дізналася про інші ініціативи фонду і ввійшла до спільноти стипендіатів «Завтра.UA».
– Потрібно з чогось почати, а потім цей ланцюжок буде тебе сам вести далі, – зазначила вона.
Богдана Воят пригадує, що викладачі кафедри ніколи не заважали студентам брати участь у всіляких ініціативах, не карали за пропуск семінарів, якщо була така причина їх пропустити. Навпаки, всіляко допомагали, як, зокрема, Богдані у згаданій програмі «Завтра.UA». З особливою теплотою вона згадує Лесю Дорош – професорку кафедри політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки.
Богдана двічі поспіль їздила на Всеукраїнську олімпіаду з політології, де двічі перемагала не без допомоги у підготовці професора Миколи Бучина, якому дуже вдячна.
Легшою адаптацією до роботи проєктною менеджеркою в Sigma Software, хоч як дивно, завдячує ще й тому, що була старостою своєї групи. Ця роль розвинула в неї певні навички комунікації й організаторські здібності, що знадобились у повноцінній роботі. Також міжнародні відносини нероздільні з іноземними мовами, знання яких була можливість закріпити у процесі навчання.
Італією Богдана цікавилася завжди, але не думала, що зможе вивчити італійську мову. Однак від нудьги на карантині вирішила спробувати за допомогою різних застосунків із вивчення мов. Потім від однієї дівчини в гуртожитку почула, що у Львівській політехніці є курси італійської мови.
– Погоджуйтеся на пропозиції, що вам «летять». Є такий вислів: «Краще жаліти про те, що зроблено, ніж про те, чого не зроблено», – запевнила гостя.
З початком повномасштабного вторгнення росії Богдана Воят згодилася допомогти з перекладом італійським журналістам, що приїздили тоді до Львова. Вже після їхнього від’їзду рф здійснила обстріл міста, поціливши у СТО на вулиці Т. Шевченка, з приводу чого Богдана дала коментар італійським ЗМІ. Виявилося, що її слова почули тисячі італійців, а її сторінка в інстаграмі зазнала напливу нових підписників. Серед повідомлень були слова підтримки від італійського омбудсмена, який запропонував їй взяти участь в онлайн-конференції, де також розповісти про настрої українського суспільства та реалії життя у війні.
Вже у вересні 2022 року Богдана Воят взяла участь у конференції миру в місті Кассіно, де мала доповідь про ситуацію в нашій країні, про настрої серед української молоді, а також про різні громадські ініціативи на підтримку армії. З цього почалась активна співпраця з італійським омбудсменом. Богдана допомагала з перекладом, комунікацією, документацією, їздила на різноманітні конференції.
За її словами, російська пропаганда в Італії досить потужна. Журналісти доволі толерантно ставилися до росії й часто запитували: «А чому ж ви не підпишете мирної угоди?» Це був період окупації Бучі, боїв у Маріуполі, однак вона визнає, що італійські медіа не бачили повної картини подій.
– Я розповідала про події в Україні, але наприкінці цих трансляцій завжди звучало, що наші народи все одно будуть жити в дружбі, і це мене дуже «кольнуло». У людей немає розуміння, що відбувається. Треба більше працювати в інформаційному напрямі, – впевнена Богдана.
У місті Кассіно неподалік Рима щороку проводять конференцію миру, де нагороджують італійців, які долучаються до мирних чи культурних ініціатив. Тепер окрему премію вручають ще й українцям, і Богдана Воят стала першою її лауреаткою.
– А чого я? От завжди думаєш, що є безліч достойних людей. Я вже давно собі узагальнила, що це не мені премія, а всій активній молоді України, – зазначила вона.
Раніше в інтерв’ю журналу «Львівська політехніка» Богдана Воят казала, що мріє працювати у Міністерстві закордонних справ. Вона не заперечує, що може побачити себе в цій структурі, зокрема, досвід, якого вона набуває зараз, дуже корисний, однак каже, що її мрії глобалізувалися.
– ООН? Якщо вона ще буде існувати. Бо її треба дуже сильно змінювати, там є багато роботи, і там я б змогла себе більше проявити. В нас у міністерстві все добре, треба йти туди, де гірше, і це поліпшувати, – наголосила наша випускниця.
Студентам-міжнародникам вона радить обов’язково проявляти себе, погоджуватися на різні пропозиції. І всім студентам – вірити в себе і йти вперед.
– Якщо двері перший раз зачинені, то є можливість, що вони відчиняться другий раз, третій, стіну можна пробити. Якщо вам щось подобається – пробуйте, – закликала Богдана.
