У Львівській політехніці відкрили унікальну виставку «Петро Франко. Повернення (з) легенди»

Сергій Попович, Центр комунікацій Львівської політехніки
Фото з відкриття виставки

6 грудня з нагоди 105-ї річниці формування Летунського відділу Української Галицької Армії в Актовій залі Національного університету «Львівська політехніка» відкрили виставку «Петро Франко. Повернення (з) легенди». Відкриття супроводжувала інтелектуальна дискусія «Крила України». Захід організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки спільно з Домом Франка за підтримки Фундації ЗМІН.

Участь у дискусії взяли директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз, директорка Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Наталія Тихолоз і авторитетний військовий аналітик, полковник запасу у складі ЗСУ Петро Черник.

Захід присвячено Збройним силам України, що мали того дня професійне свято, зокрема політехнікам, які захищають Батьківщину від російської навали.

Коли ми виголошуємо «Слава Україні! – Героям слава!» сьогодні, у часи війни, ми добре усвідомлюємо вагу цих слів. Від нас сьогоднішніх залежить пам’ять про наших героїв, – наголосив Богдан Тихолоз.

Герой виставки – Петро Франко – наймолодший син Івана Франка. Захід назвали «Повернення (з) легенди» не без підстав. Він має на меті буквально повернути українцям пам’ять про людину, ім’я якої радянський режим хотів назавжди стерти з історії.

Перед інтелектуальною дискусією навколо видатної постаті виступив Народний духовий оркестр Львівської політехніки. Соліст Михайло Іващенко під музичний супровід колег виконав пісню «Квіти мінних зон» групи «Океан Ельзи».

Петро Франко – дуже багатогранна особистість. Цікаво, що сто років та один місяць тому він завершив навчання у стінах Львівської політехніки з дипломом інженера-хіміка.

– Важко перелічити, ким він не був. Кожна з ланок його життя була певним викликом, – зазначила Наталія Тихолоз.

І справді, Петро Франко був талановитим хіміком і запатентував 36 винаходів з обробки молока, проте багато з них були привласнені радянською владою. Його згадують і як талановитого педагога й неперевершеного організатора. Він активно доклався до підтримки спорту та популяризації його серед молоді Галичини й належав до засновників Пласту. Молодий Франко був одним із перших добровольців, що вступили до лав Українських січових стрільців, згодом перебував у складі Української Галицької Армії.

– Справжня еліта народжується на полі бою, заявив Петро Черник.

І, нарешті, 1 грудня 1918 року Петро Франко був призначений командантом Летунського відділу УГА, ставши відтак організатором української авіації.

– Організованість еліти – це найвища якість, що існує в природі взагалі, у будь-якому державотворенні. Те, що він на власному ентузіазмі зумів у той час організувати перший летунський полк, – це щось неймовірне, – наголосив Петро Черник.

Модератор заходу Назар Данчишин, науковий співробітник МІОКу, кандидат філологічних наук, зазначив:

– Петро Франко був частиною покоління, що було «затиснуте» між двома світовими війнами. Він воював у роки Першої світової війни й був убитий радянською тиранією досі точно не визначеним способом у часи Другої світової.

– Пацифістами можуть бути лише дуже озброєні люди. Наші діди й прадіди показали, що вони можуть чинити опір. Поневолена нація, не маючи мілітарної культури як явища, дала такий бій, якому ще можна позаздрити. Нам треба в них вчитися, – зауважив Петро Черник.

До слова запрошували й почесного гостя – онука Петра Франка Петра Галущака, який, на жаль, не застав свого діда й може судити про нього лише з розповідей матері.

Визначна річниця та свято наших захисників збігаються з Днем святого Миколая, з нагоди якого відвідувачі заходу наприкінці отримали подарунки.

«Якщо хочеш знати, як буде, вивчи, як було», сказав колись Нікколо Макіавеллі. Історія на прикладі Петра Франка допомагає нам зрозуміти сучасну війну в Україні й те, чому в нас немає альтернативи нашій перемозі. Сьогоднішня боротьба нарешті дає шанс побудувати таку Україну, про яку мріяли цілі покоління наших попередників.


Фото Наталії Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки

Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки Фото з відкриття виставки