У Національному університеті «Львівська політехніка» започатковано відразу два масштабні волонтерські проєкти, спрямовані на вивчення української мови, ― у Міжнародному інституті освіти, культури та зв’язків з діаспорою і на кафедрі української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук.
Бажання спілкуватися українською ― об’єднує
― Наша весняна школа «Українська ― єднає» була задумана як інструмент вивчення української мови для російськомовних внутрішньо переміщених осіб, які мають потребу вдосконалити свої знання з української мови. Проте на наше оголошення відгукнулися люди з різних куточків України і з далекого закордоння. Впродовж доби, поки тривала реєстрація, до нас зголосилося 1067 охочих вивчати українську з Харкова, Києва, Житомира, Волині, Закарпаття, Львівщини, тож ми були змушені зупинити запис, бо маємо обмежені ресурси, ― розповідає завідувачка кафедри української мови ІГСН Зоряна Куньч.
Щоб забезпечити навчання такої кількості людей, зусилля об’єднали не лише викладачі кафедри української мови нашого університету, а й їхні колеги, які в різний час працювали на цій кафедрі, викладачі коледжів Львівської політехніки, а також філологи з інших закладів вищої освіти Львова, вчителі. Зрештою для курсу «Українська ― єднає» вдалося зібрати чималий колектив. Загалом сформували 45 груп. Серед зареєстрованих ― люди різного віку, та є і діти: 10 осіб віком 5–10 років і 35 ― від 10 до 15 років. Начальні групи об’єднали по 20–25 осіб.
Навчання триватиме двічі на тиждень від 28 березня до 30 квітня. Кожну групу вестиме один викладач. Курс «Українська ― єднає» ― це інтенсив на вісім занять, де поєднають практичну й теоретичну компоненти.
― Нам важливо, щоб усі охочі долучилися до процесу українізації, який розпочало саме суспільство. Такого потужного зацікавлення вивченням української мови не пригадую. Були масштабні сплески на початку 1990-х років ― після здобуття Незалежности й у 2004–2005 роках ― після Помаранчевої революції. Та, мабуть, тоді держава недостатньо зробила, щоб підтримати ці прагнення людей. Тепер усе значно інтенсивніше. У своїх мотиваціях люди вказували, що хочуть перейти на спілкування з російської на українську, вичистити свою мову від суржику. Значний відсоток зареєстрованих вказали, що вивчали українську колись, але не спілкувалися в побуті чи у професійній діяльності, ― додала Зоряна Йосипівна.
Наступний етап розвитку цього проєкту може перерости в стаціонарні курси вивчення української. Та все залежить від того, наскільки дієвим буде механізм, який тепер започаткували.
― Для тих, хто прагне спілкуватися українською мовою, найперше пораджу подолати мовний бар’єр. Нині дуже сприятливий момент починати говорити українською і не боятися помилятися. А потім уже можна вчитися за посібниками, словниками, вичищаючи і збагачуючи свою мову, ― підкреслила Зоряна Куньч.
МІОК «озброює» українською мовою
За схожим принципом працюватиме й розмовний клуб «Говорімо українською!» Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки. Двічі на тиждень в онлайні у формі невимушеного спілкування на цікаві для учасників теми спробують допомогти переселенцям подолати мовний бар’єр і перейти на українську мову.
Маючи величезний досвід 15-річного викладання української мови як іноземної, колосальні напрацювання, професійно розроблені посібники, команда МІОКу працює, щоби допомогти громадянам України.
― Розпочавши реєстрацію в наш розмовний клуб, ми були вражені величезним зацікавленням людей ― за три дні отримали 800 заяв із різних куточків України. Навіть після того, як змушені були зупинити реєстрацію, до нас ще надходили прохання записатися на курс. Такий попит – дуже позитивний показник. Нашого інститутського ресурсу замало, адже маємо лише десять філологів. Та у співпраці з департаментом освіти і науки Львівської ОДА вдалося залучити філологів з області. Окрема група педагогів долучилася з Дрогобича, із різних університетів Львова, Києва, Тернополя, Харкова, які приїжджали до нас на наукові конференції, семінари. Тих, що викладали українську мову як іноземну. Ми сформували потужну команду із 45 викладачів. Маємо розроблене власне навчально-методичне забезпечення: підручники, посібники, портал з вивчення української мови як іноземної (з рекомендаціями для вчителів та студентів), ― пояснила директорка МІОКу Ірина Ключковська.
Клуб працюватиме від 29 березня до 19 травня. У групи об’єднали 10–15 осіб. Їх не вчитимуть граматики, адже не йдеться про складання ЗНО, а допомагатимуть бути впевненими у своєму українстві. Тож акцентуватимуть передовсім на побутовій лексиці, яка дасть людям можливість комфортно почуватися в україномовному середовищі. Не оминатимуть увагою і культурологічний аспект. Для команди МІОКу дуже важливо, щоб учасники їхнього розмовного клубу також здобули знання про історію України, культуру України, про мистецькі здобутки нашого народу.
– Вважаю, що мова ― це зброя! Тож у такі часи озброєними повинні бути всі. Ми допоможемо людям освоїти мову, подолати психологічний бар’єр. Важливо здобути знання, а далі практикувати в україномовному середовищі – на вулиці, в магазині, аптеці… Ми рекомендували викладачам не виправляти одразу, а виписувати типові помилки та давати роз’яснення. Найважливіше – доброзичливе ставлення, заохочення, стимулювання. І тоді все вдасться! ― наголосила Ірина Михайлівна.
Поки що заплановано, що заняття проходитимуть двічі на тиждень, та в разі потреби збільшать кількість годин. Також час від часу на дискусійні клуби запрошуватимуть видатних діячів культури, успішних у різних галузях людей.
У МІОКу переконані, що їхня методика допоможе людям закохатися в українську мову, культуру та ідентичність. Адже передусім вони нікому нічого не нав’язують, а працюватимуть із людьми, які самі хочуть вивчити українську.
― Будь-який тиск викликає опір. Ми всі ― громадяни однієї країни, тому повинні не лише підтримувати одне одного фінансовою, гуманітарною чи військовою допомогою, а й допомагати перемагати на мовному фронті, ― підсумувала Ірина Ключковська.