У період звітної кампанії цього року провели опитування працівників щодо рівня лояльності до Університету та задоволеності працівників внутрішнім середовищем і процесами. Як раніше зазначала проректорка з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Лілія Жук, у Львівській політехніці внутрішнє середовище значною мірою формують загальноуніверситетські підрозділи, до яких викладачі звертаються з різноманітними питаннями, зокрема щодо працевлаштування, організування освітнього процесу, професійного розвитку тощо. Тож важливо розуміти, наскільки ефективною є комунікація всередині Університету, чи отримують науково-педагогічні працівники вичерпні відповіді на запитання, з якими звертаються, від фахівців підрозділів, який рівень задоволеності наданими послугами тощо.
Таке опитування у Львівській політехніці проводили вдруге. Якщо минулого року в опитуванні брали участь лише науково-педагогічні працівники, то цьогоріч роботу функціональних підрозділів Університету мали можливість оцінити й інші категорії персоналу. Основні запитання стосувалися ставлення наших працівників до Університету як місця праці, рекомендації Університету як ЗВО для навчання та оцінювання роботи підрозділів, із якими взаємодіяли працівники впродовж 2023 року.
Загалом в опитуванні взяли участь 609 осіб, із них науково-педагогічних працівників ― 592 особи (понад 26,6% від загальної чисельності штатних НПП) і 17 осіб, основне місце роботи яких ― в інших підрозділах. Цей показник свідчить не лише про репрезентативність вибірки, а й показує, наскільки викладачі готові бути залученими в процеси змін, які відбуваються в університеті, наскільки вірять, що можуть впливати на ці зміни. Цього року активність працівників зросла незначно ― на 2,14%.
Опитування було анонімним та доступним лише за корпоративним обліковим записом. Кожен працівник самостійно вирішував, чи проходити опитування і які відгук залишати. Небажання відповідати на запитання анкети може свідчити про невисокий рівень довіри стосовно анонімності опитування, присутність демотиваційних чинників у роботі ― неможливість впливати на процеси щодо особистих цілей, а також імовірність виникнення конфлікту інтересів зі структурними підрозділами, роботу яких оцінювали в цій анкеті. Зазвичай у таких опитуваннях присутній і суб’єктивний чинник, адже не кожен працівник готовий витрачати час на відповіді анкети, дехто вважає, що все добре і зміни не потрібні.
Однією з метрик ставлення персоналу до своєї організації є індекс лояльності (eNPS ― Employee Net Promoter Score), який визначають як різницю між частками (у відсотках) лояльних працівників (промоутерів) та працівників, які не рекомендують університет як місце праці. Цього року цей показник склав 61,3%.
За нормативною шкалою індексу лояльності таке значення свідчить про високу лояльність працівників. Проте у порівнянні з минулорічним опитуванням цей індекс знизився на 5,7% (у 2023 році eNPS=67%).
Якщо проаналізувати, за які саме переваги готові рекомендувати Львівську політехніку як місце праці, то першочергово ― за створення сприятливого середовища для роботи та спілкування 60,2% опитаних (у 2023 р. найбільшу перевагу надано за можливості професійного розвитку ― понад 70%). Майже однаково розподілені відповіді за критеріями «Можливості професійного розвитку» ― 54% і «Забезпечення стабільності» – 53,8%. За результатами минулорічного опитування НПП ці показники були більшими: 67,2% та 56,9% відповідно. На 8,9% менше працівників готові рекомендувати Університет за можливості кар’єрного зростання; на 8% менше ― за забезпечення належних умов праці.
Цього року в анкету додано запитання ― «Якщо Ви не рекомендуєте Університет як місце роботи, то чому?». Аналізуючи відповіді (їх кількість ― 71), понад третина (27 осіб) аргументують низьким рівнем заробітної плати.
95,9% респондентів готові рекомендувати Львівську політехніку як ЗВО для навчання.
Активність працівників за навчально-науковими інститутами ― різна. Це свідчить про рівень залученості викладачів у кожному ННІ. Динаміка цього показника (порівняно з результатами опитування у 2023 р.) демонструє значне зростання активності НПП в інститутах ІАДУ, ІБІС, ІГДГ, ІЕСК, ІМІТ, ІТРЕ. Проте є ННІ, де активність викладачів зменшилася (зокрема, в ІНЕМ ― на 10%).
За критерієм віку, найактивнішими були працівники 35–45 років (35,5% від загальної кількості тих, хто взяв участь в опитуванні). Отже, саме ця вікова категорія найбільше мотивована до залученості та впливу на процеси, які відбуваються в Університеті.
Понад 66% тих, хто брав участь в опитуванні, це ― працівники зі стажем роботи у Львівській політехніці понад 10 років. Можна вважати, що більшість працівників ідентифікують себе з Львівською політехнікою, розділяють корпоративні цінності. Такий же результат був і при опитуванні минулого року.
Під час опитування політехніки оцінювали роботи двадцяти одного структурного підрозділу, з якими найбільше комунікують працівники в межах функціональної взаємодії. Їхню роботу респонденти оцінювали в діапазоні «відмінно» / «добре» / «задовільно» / «незадовільно». При цьому зауважимо, що не з усіма підрозділами НПП активно контактують відвідувачі впродовж року. Частково взаємодія вже відбувається в онлайні. Частка працівників, які безпосередньо не контактували зі сервісними підрозділами впродовж року, не суттєво, але змінилася.
Найбільше функціональної взаємодії відбувається між працівниками відділу кадрів і зовнішніми відвідувачами, і це ― об’єктивно. Найменше працівники комунікують із відділом обліку НДЧ, відділом обліку матеріальних цінностей, групою комерціалізації наукових досліджень та захисту об’єктів права інтелектуальної власності НДЧ.
Серед підрозділів є лише один, якому не поставили жодної оцінки «незадовільно», ― Науково-технічна бібліотека (як і минулоріч). Проте, у такому порівнянні бажано враховувати реальну взаємодію з працівниками. Наприклад, у НТБ комунікація з працівниками була більшою майже в 3,3 рази (494 особи), аніж у відділі обліку НДЧ (153 особи).
Загалом більшість працівників позитивно оцінюють роботу сервісних підрозділів університету. Найбільше «відмінних» оцінок отримали НТБ ― 63,40% тих працівників, які взаємодіяли з підрозділом у 2023 році, відділ оплати праці ― 52,4% відповідно та відділ кадрів ― 51,1%. Найбільше зауважень опитані висловили стосовно роботи відділу відряджень, Центру міжнародної освіти і навчально-технічний центр мережевих технологій.
У процесі опитування викладачі мали можливість прокоментувати свою оцінку та висловити зауваження або пропозиції стосовно покращення роботи конкретного структурного підрозділу. Загалом усі коментарі та пропозиції можна згрупувати за тематичними блоками щодо: процедур оцінювання роботи, удосконалення електронного документообігу, покращання умов праці, удосконалення комунікації.
Серед зауважень, які найчастіше зустрічалися, щодо рівня заробітної плати ― багато хто вважає, що оплата праці є низькою (це той критерій, на який Університет не впливає, адже заробітну плату працівників формують за визначеними державою тарифною сіткою). Були коментарі про невчасність отримання інформації; зменшення бюрократичного навантаження на НПП: необхідність кращого матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, а також побажання щодо стану вбиралень, які потребують ремонту та відповідності вимогам інклюзії. Значна частка коментарів стосувалася зменшення паперового документообігу, перехід на електронні відомості. Також запропонували додати й інші підрозділи в перелік для оцінювання, зокрема, відділ зв’язків з виробництвом і практики, студентський відділ, а також запропонували оцінювати роботу проректорів.
Серед коментарів (як і минулого року) ― забезпечення кращого доступу до інтернету для викладачів і студентів на території кампусу. Були зауваження щодо врегулювання термінів зарахування на роботу.
Усі пропозиції та коментарі працівників, висловлені в опитуванні, згрупували за змістом і надіслали профільним проректорам для аналізування й ухвалення управлінських рішень.