У Львівській політехніці 12 жовтня відбулася масштабна зустріч представників одинадцяти ІТ-компаній, які зосереджені у Львові, з ректором, проректорами та керівництвом інститутів і кафедр університету, які працюють в ІТ-напрямі. Присутні обговорили виклики і можливості підготовки ІТ-фахівців у Львівській політехніці.
Привітав присутніх ректор Політехніки Юрій Бобало, задавши одразу головні напрямні розмови.
― Щороку навчання в Політехніці закінчує 1800 випускників. Найкращі з них ідуть в ІТ-фірми. І ми постаємо перед проблемою, що майже немає людей, які хочуть вступати в магістратуру, аспірантуру, ставати кандидатами наук і готувати фахівців, які працюватимуть у ваших фірмах. Тому мусимо шукати компроміс і відповіді на запитання, як забезпечити ІТ-фірми фахівцями і як залишити найздібнішу молодь в університеті, щоб у майбутньому вона готувала для вас працівників, ― зазначив у своєму зверненні до учасників зустрічі Юрій Бобало.
Перед початком обговорення перший проректор Олег Матвійків розповів про досягнення Політехніки, наголосивши на високих місцях у найпрестижніших світових рейтингах, серед яких ― Times Higher Education World University Rankings 2022 та QS World University Rankings 2022. Також відзначив, що в нашому університеті є 17 бакалаврських освітніх програм, із яких 7 ― створені спільно з ІТ-Кластером, та 41 магістерська освітньо-професійна та освітньо-наукова програма.
Переходячи до дискусії, Олег Михайлович назвав основні виклики у підготовці ІТ-фахівців. А це: кадрове забезпечення, структура і зміст освітніх програм, організація освітнього процесу, матеріально-технічне забезпечення.
― «Відтік» з університетів науково-педагогічних працівників, особливо молоді, на підприємства з вищим рівнем оплати праці та за кордон, недостатня обізнаність окремих викладачів, які в умовах великого навантаження та стрімкого розвитку технологій не встигають відстежувати сучасні тенденції ІТ-галузі, ― це те, з чим нам доводиться постійно боротися, ― зазначив перший проректор. ― Проблемою є також невідповідність змісту і структури освітніх програм, а змісту навчальних дисциплін ― вимогам IT-фірм. Ще один серйозний виклик у тому, що, починаючи з другого курсу, багато студентів переходять на навчання за індивідуальними графіками, часто пропускаючи заняття, через зайнятість роботою в IT-фірмах.
Про те, що найбільше турбує у якісній підготовці майбутніх працівників ІТ-сфери, говорили також директори та завідувачі кафедр.
Виконавчий директор Львівського ІТ-Кластеру Степан Веселовський у своєму виступі наголосив, що недавно схожі питання розглядали на обговоренні в колі компаній, які входять в Асоціацію «Львівський кластер інформаційних технологій та бізнес-послуг».
― Консенсусного рішення поки що не маємо, та нещодавно в ІТ-кластері створили Освітній комітет, у якому об’єднали компанії, найбільше зацікавлені у системних змінах в освіті. Ми плануємо запросити до дискусії представників університетів, зокрема й із Львівської політехніки, і проаналізувати ці питання. Очікуємо, що експертна рада ІТ-кластеру спільно з університетами напрацює рішення, які обговоримо на загальних зборах, де беруть участь представники 160 компаній, які є в складі ІТ-кластеру, ― додав Степан Веселовський. ― Сподіваюся, що спільно розв’яжемо й проблему відтоку кадрів з університету. Та, насправді, це значно глобальніші питання, які стосуються не лише університету, тому їх варто піднімати на рівні Міністерства освіти і науки, Міністерства цифрової трансформації, міста.
Засновник ІТ-компанії Eleks Олексій Скрипник запропонував обговорювати проблеми докладно. Серед його пропозицій: підвищити коефіцієнт для математики й більше уваги приділяти підготовці з фізики, адже для інженерів та ІТ-фахівців це надзвичайно важливо. Також Олексій Олексійович переконаний, що без програмування, системного аналізу та математики не можна досягти високого рівня в ІТ-напрямі. Окрім цього, додав, що не варто боятися конкуренції між кафедрами, а навпаки, університет має подбати, щоб абітурієнти одразу розуміли, на який напрям вступають.
― Дуже добре, що в Політехніці змінилися бакалаврські програми. А в магістратуру та аспірантуру підуть тоді, коли там буде цікаво. Тому магістерські програми мають бути світового рівня і, відповідно, навчання не може бути безоплатним, а, навпаки, дорогим. Для цього потрібно туди вводити висококласних фахівців. Думаю, що для багатьох компаній принциповим є питання підвищення якості освіти і співпраці з університетами. Тому представники провідних ІТ-фірм повинні брати участь в освітньому процесі. Але він мав би бути позбавлений різних бюрократичних та організаційних процесів, ― акцентував Олексій Скрипник.
Говорячи про розвиток науки, Олексій Олексійович зазначив, що зараз з’являються наукоємні проєкти, до яких ІТ-фірми готові залучати вчених із Політехніки. Та вони мають розуміти, що за короткі терміни повинні дати максимальний результат.
Стосовно дофінансування викладачів, засновник Eleks запропонував виокремити кафедру чи програму, де викладачі працюватимуть за іншими умовами, вищими вимогами і рівним викладання й тісніше взаємодіятимуть із компаніями.
Про те, що навчання на ІТ-спеціальностях має бути дороге, наголосив і СЕО компанії Perfectial Андрій Скоропад. Він зазначив, що підтримка здібних студентів може відбуватися за рахунок компаній, які могли б формувати стипендіальний фонд для таких випадків.
Head of partnerships at N-iX Орест Фургала, коментуючи можливість долучення представників компаній до викладання, запропонував університету сформувати своєрідну пакетну пропозицію, щоб можна було визначити, скільки часу треба приділяти освітньому процесу.
Насамкінець перший проректор Олег Матвійків резюмував пропозиції, виокремивши найважливіші кроки для розв’язання нагальних проблем:
― Підвищити рівень викладання можна через регулярне стажування та курси підвищення кваліфікації наших викладачів. Суттєвий вплив на якість підготовки студентів матиме участь фахівців ІТ-фірм у навчальному процесі. Вони можуть читати одну пару в тиждень або вести дисципліну разом із нашим викладачем, наповнюючи її практичною складовою, проводячи лабораторні та курсові.
Добре було б на університетському рівні випрацювати схему співпраці з ІТ-фірмами, оскільки зараз роботу провадять виключно кафедри. А є непрофільні кафедри, де теж важливо викладати програмування, як, до прикладу, в Інституті геодезії.
Що ж до студентів, які працюють на ІТ-фірмах, то забезпечити якісну освіту можна через запровадження дуальної освіти, де важливі й теоретичне, і практичне наповнення. Та цю схему співпраці ще потрібно обговорити.
