Навіщо ці анкетування?
Уже кілька років студенти всіх інститутів і курсів, зазвичай наприкінці семестру, в особистих скриньках отримують посилання на анонімне анкетування. Перейшовши за ним, вони можуть оцінити курс, освітню програму, рівень викладання тощо й залишити свій відгук про це. Такі опитування у Львівській політехніці практикують, щоб підвищити рівень освітньої програми, поліпшити якість викладання, удосконалити підходи до вивчення тієї чи іншої дисципліни тощо.
Як розповів директор Центру забезпечення якості освіти Роман Шуляр, студентам нашого університету пропонують кілька типів опитувань: загальноуніверситетські (пов’язані з інформованістю, ознайомленням з освітньою програмою, освітніми компонентами, з процедурами й методами навчання та викладання, міжнародними можливостями, дисциплінами на вибір), локальні (які пропонують викладачі дисциплін, керівники кафедр, гаранти освітніх програм тощо) та зовнішні (рекомендовані МОН, НАЗЯВО тощо).
– Отже, чим зумовлене впровадження опитувань здобувачів вищої освіти у Львівській політехніці?
– Насамперед Положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Також є так званий стандарт ESG 2015 року для університетів європейських країн, на який ми орієнтуємося. Ідеться про освітні програми, академічну доброчесність, контрольні заходи в університеті, інформаційний менеджмент, поєднання досліджень і викладання, міжнародний контекст. На відповідність тим пунктам перевіряємо й моніторимо внутрішню систему забезпечення якості. Один з інструментів такого моніторингу – опитування здобувачів освіти. Таким чином ми їх заохочуємо до участі в удосконаленні контенту, який їм викладають. Тому в університеті ми ухвалили рішення про те, щоб ці опитування провадити зорганізовано, у Центрі забезпечення якості освіти, щоб із першоджерел черпати інформацію про навчання, справджування очікувань, те, як студенти почуваються в університетському середовищі.
Директор Центру наголошує, що коли стали впроваджувати такі опитування, то університет невдовзі перейшов на дистанційне навчання, адже почалася епідемія коронавірусу, що спричинила нові виклики як для викладачів, так і для студентів, пов’язані зі зміною формату навчання. Закономірно, що почало виникати багато запитань щодо проведення лекцій і практичних занять дистанційно, використання віртуального навчального середовища тощо.
– Звісно, ми під час анкетування стали виявляти проблеми, пов’язані з ВНС, розподілом балів, проведенням занять онлайн. Опрацювали їх, систематизували й надіслали на кафедри розпорядження щодо з’ясування цих питань та усунення проблем. Зазвичай, коли після опрацювання анкет виявляємо проблеми, інформуємо про це кафедри, просимо докласти зусиль, щоб усунути хиби, допрацювати або взагалі змінити те, що потребує зміни, – пояснює Роман Шуляр.
– Чи вже вдалося домогтися певних результатів?
– Авжеж! Спочатку на кафедрах на наші листи реагували по-різному: хтось сприймав нормально і відразу шукав, як змінити ситуацію, хтось – здивовано, а хтось – з обуренням («такого не може бути», «а хто це сказав?»). Ми, звісно, не можемо повідомити, хто сказав, адже це суперечило б основним засадам опитувань. Важливо – розв’язати проблему, змінити ситуацію. І на сьогодні впевнено можу стверджувати, що тих проблем, які були на початку карантину (мало інформації у віртуальному навчальному середовищі, викладач із невідомих причин не проводить пари чи не виходить на зв’язок), ми переважно позбулися.
– Як відбувається опитування й опрацювання анкет?
– Як ми вже казали, студенти отримують на свої скриньки посилання на анкети і рекомендований дедлайн. Це дуже важливо, адже, скажімо, опитування про оцінювання курсу чи викладача ми пропонуємо наприкінці курсу або семестру, але до проведення семестрового контролю, бо ж зрозуміло, що результати сесії можуть сприяти необ’єктивності з боку респондентів, що спотворило б результати. Також стежимо, щоб в анкетуваннях не було накладок, тому уникаємо кількох опитувань одночасно, бо це, на нашу думку, дезорієнтує студентів, хоча, мушу наголосити, не впливає на їхню активність, а навпаки – викликає зацікавлення. Отримані анкети ми опрацьовуємо, групуємо дані, оцінюємо надійність результатів. У налагоджені цього процесу нам допомогли фахівці кафедри соціології та соціальної роботи. А коли вже є висновки про виявлені проблеми, то звертаємося до тих, у чиїх силах їх усунути. Результати оприлюднюємо на сайті нашого центру.
Головне, що анонімно
Розповідає заступник директора Центру забезпечення якості освіти Львівської політехніки Павло Гориславець:
– Анкети формуємо з урахуванням інтересів зацікавлених сторін. Їх погоджує проректор, відповідальний за навчальний процес, Олег Давидчак. Перед запровадженням різних видів загальноуніверситетських опитувань ми вивчили досвід у цьому питанні тих українських університетів, які вже практикували подібні опитування, а також досвід наших закордонних колег. Налагодили співпрацю з іншими підрозділами і кафедрами Львівської політехніки, зокрема, як уже сказав мій колега, з кафедрою соціології та соціальної роботи. У формуванні анкет акцентуємо на тому, що всі запитання повинні бути грамотно й чітко сформульовані. Важливо, що ще на початку ми передбачили в кожній анкеті відкриті запитання і можливість надавати свої пропозиції.
– Які опитування пропонуєте студентам Львівської політехніки?
– Отже, на сьогодні маємо чотири види таких опитувань:
- опитування першокурсників;
- дистанційне навчання очима студентів (має два підвиди: дисципліна очима студентів і семестровий контроль очима студентів);
- викладач очима студентів;
- якість освітніх програм.
Загалом усі анкети містять небагато запитань, здебільшого 10–12, окрім анкети першокурсників (за якою нам важливо отримати об’єктивну інформацію про вступ і адаптацію до навчання) та анкети про якість освітніх програм (їх пропонуємо тим, хто завершує бакалаврат і магістратуру). Таким чином вони мають можливість оцінити всі процеси й процедури, з якими стикалися впродовж чотирьох років навчання.
Важливо, що опитування «викладач очима студентів», «дисципліна очима студентів», «дистанційне навчання очима студентів» пропонуємо наприкінці семестру, але до початку екзаменаційної сесії. Опитування «дисципліна очима студентів» є з кожної дисципліни окремо. Це коротенькі запитання-бліц і останнє відкрите. Опитування «семестровий контроль очима студентів» відбувається відразу після закінчення семестру і дає відповіді на питання організаційних моментів сесії, академічної доброчесності тощо. В опитуванні першокурсників акцентуємо на питаннях вибору освітньої програми для навчання та адаптації студентів в університетському середовищі, цікавимося їхніми очікуваннями. В опитуванні «якість освітніх програм» просимо студентів оцінити окремі процеси і процедури, які визначають якість навчання за освітньою програмою. Це важливе опитування, що демонструє враження студентів останнього року навчання на певному освітньому рівні (бакалаврат чи магістратура). Тут вони дають нам ідеї, як можна вдосконалити освітні програми, співвідносячи задоволення якістю програми з можливістю працевлаштування і тими навичками й компетентностями, які вони здобули за роки навчання. До речі, цікаво буде згодом порівняти очікування на першому курсі і те, як вони справдилися, – на останньому.
Опитування «викладач очима студентів» передбачає оцінювання складових педагогічної майстерності викладача, зокрема, йдеться про методи викладання, якість навчально-методичного забезпечення, систему оцінювання. Інші опитування організовуємо з ініціативи підрозділів, скажімо, «студентство в умовах війни», а також опитування, які ми адмініструємо на прохання МОН чи НАЗЯВО. Вони зазвичай нерегулярні, ситуативні.
– Чи зобов’язані студенти брати участь в опитуваннях?
– Важливо, що кожне опитування добровільне. Також ми гарантуємо належний рівень анонімності. Студент отримує на скриньку або в електронному кабінеті посилання на анкету. Окремі анкети передбачають доступ лише з корпоративної скриньки – для того, щоб ними не скористалися сторонні особи. Наприклад, якщо говорити про опитування «викладач очима студентів», то ідентифікувати, хто яку дав відповідь, неможливо. Ми лише бачимо зазначену дисципліну і прізвище викладача, на якого надійшов відгук. Бачимо, у якій групі вчиться респондент, на якому потоці, спеціальності, адже це нам потрібно для опрацювання анкети.
Проблема в тому, що студенти не дуже в цю анонімність вірять, але як директор Центру я її гарантую. Навіть якби вдалося когось ідентифікувати за певними ознаками чи за відповідями на відкриті запитання, то жодним чином інформація про респондента не дійде до зацікавлених осіб, – запевняє Роман Шуляр.
Активність студентів формує довіру
У цьому переконаний Павло Гориславець. На його думку, через якісно проведені анкетування можна не лише дізнатися про реальний стан певних речей, виявити проблеми, почути думку студента, а й сформувати культуру опитувань. Важливо розуміти, що потрібно брати участь у пропонованих опитуваннях, що це справді матиме наслідки для поліпшення навчання студентів.
– Чи активність респондентів залежить від курсу, на якому вони навчаються?
– Загалом так. Найактивніші в нас першокурсники, для яких спершу все нове й цікаве. Саме серед першокурсників спостерігаємо орієнтовно 30 % респондентів. На других курсах їх уже трохи менше – 20–30 %, а на старших ще менше. Далеко не всі випускники бакалаврату й магістратури беруть участь в оцінюванні освітніх програм, які завершили. Наприклад, минулоріч на третині бакалаврських програм четвертокурсники не виявили активності. А якщо рівень активності студентів менш ніж 10 %, то результати ненадійні, тому, на жаль, там, де активність низька, ми не можемо мати об’єктивних результатів, адже аналізувати фактично нема що. Зазвичай у перші два тижні від початку опитування отримуємо 80 % анкет.
На активність студентів також впливають різні поточні ситуації: доступ до сервісів, віддалене навчання, частота користування корпоративними скриньками та іншими університетськими сервісами тощо. Також спостерігаємо, що в певних інститутах (ІХХТ, ІНЕМ, ІППО) зазвичай активність респондентів сягає навіть 70 %, а є такі, де завше низька. Пояснюємо це низьким рівнем комунікування між студентами й кураторами, завідувачами кафедр, дирекцією інституту, органами студентського самоврядування.
Роман Шуляр зауважує, що є дискусії щодо внесення опитування студентів до обов’язкових компонентів, зарахування їх до індивідуальних навчальних планів, однак на сьогодні це відбувається добровільно. На його думку, важливо зберегти цю добровільність, адже анкети повинні заповнювати ті, хто володіє інформацією:
– Не хочеться, щоб анкетування стало формальністю і поширювало дезінформацію, бо ж як може оцінювати навчальний процес той, хто не ходив на пари? В анкетах ми ставимо різні запитання: чи справдилися ваші очікування щодо освітньої програми, вивчення певної освітньої компоненти, дисципліни? І відповісти на них може студент, який долучався до освітнього процесу.
Які ж проблеми порушують студенти?
Найбільше респонденти у відкритих запитаннях вказують на перевантаження певними дисциплінами, багато лабораторних робіт, завищені вимоги викладачів, недостатність матеріалу, щоб підготуватися до іспиту, складні іспити, складні запитання чи завдання…
– Якщо проблема виражена репрезентативно, тобто якщо багато студентів говорять про неї, то про це інформуємо завідувача кафедри, гаранта програми. Й очікуємо на їхнє реагування. Якщо ж проблему висвітлюють поодиноко, одна-дві особи, то стараємося через додаткове анонімне опитування самі перевірити інформацію. Коли вона підтверджується, то повідомляємо про факти завідувачів кафедр і просимо їх вжити заходів. Якщо ж між студентом і викладачем є особистісний конфлікт, то це проблема їхніх взаємин і мусить бути індивідуальний шлях розв’язання, – каже Роман Шуляр.
У Центрі забезпечення якості освіти зауважили, що з кожним наступним опитуванням негативних відгуків меншає, хоча активність респондентів не знижується. Це дає підстави робити висновки, що на зауваження в нас реагують і зміни відбуваються. Отож опитування дає результати.
– За нашими спостереженнями, змін є багато. Зокрема, зникають непотрібні дисципліни, змінюються вибіркові навчальні дисципліни. Пригадую, який шквал емоцій був у 2019 році, коли ми розіслали на кафедри інформацію про перші виявлені огріхи. А зараз серед планів фахівців Центру – формування портрета викладача за результатами відгуків студентів. У профілі кожного викладача відображуватиметься оцінка за результатами опитування студентів. Це впливатиме на можливість дальшої співпраці університету з цим викладачем, тобто на його результати конкурсного відбору. Також результати опитувань першокурсників враховуватимуть у плануванні профорієнтаційної вступної кампанії.