Володарка гран-прі конкурсу на найкраще читання творів Тараса Шевченка Тетяна Лозинська про поезію, відчуття й любов до життя

Ольга Мацьків, Центр комунікацій Львівської політехніки
Тетяна Лозинська

У Львівській політехніці традиційно відбувся конкурс на найкраще читання творів Тараса Шевченка. Гран-прі у ньому здобула студентка ІІІ курсу Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола Тетяна Лозинська. Вже втретє дівчина посідає призові місця. Її теперішня мета – гран-прі на Всеукраїнському конкурсі.

Дівчина каже, що підготовку не припиняла ще з минулого конкурсу. З того часу вона продовжувала вчити поезії різних авторів, бо їй це справді подобається. Підтримували її директор ІСТР Олександр Мороз і завідувач кафедри туризму Андрій Теребух. Чимало часу студентка проводила зі своєю художньою керівницею Ольгою Недзовецькою ― головою осередку Товариства «Просвіта» ІСТР.

«Вірші, з якими я отримала гран-прі, вчила близько двох тижнів. Головним для мене було передати емоції – те, що відчуваю. Неодноразово під час репетицій плакала, бо мене дуже зачіпають слова Шевченка, та картина, яку він малює своїми віршами. Інколи дуже складно це передати. Не просто розказати вірш з пам’яті, а окреслити його забарвлення, суть, те, що хотів донести автор».

Тетяна представила журі одразу дві поезії. «Думи мої» обрала, бо відчула його по-справжньому. Дівчина каже, що одразу зрозуміла, що вірш «її» й намагалася передати почуття, які переживав сам Шевченко, його роздуми.

«Наступною поезією була «Тополя» – саме цей твір дозволив мені відкрити всі свої емоції: сльози, злість, романтичність. Діалоги дівчини з матір’ю, відьмою, козаком, слова самого автора... У кожному уривку доводилося перевтілюватися за декілька секунд паузи під час читання вірша. Це мені імпонує».

Окрім цього студентка вже 6 років співає у церковному хорі «Ліра» с. Суховоля. Працює візажисткою і бровмайстринею у двох салонах краси. Вона захоплюється сучасними відеоіграми й вивчає 3D-моделювання.

«Ніколи не стою на місці, бо люблю жити цікаво. Мене надихають можливості, які дає цей світ. Люблю кидати собі виклик, випробовувати себе особистістісно, досягати щоразу нової мети. Тоді по-справжньому пишаюся собою».

Тетяна Лозинська Тетяна Лозинська