У Tech StartUp School Національного університету «Львівська політехніка» вже кілька років успішно працює проєкт «Стартап Батяри». Це безплатна освітня програма та конкурс стартапів, що допомагає школярам і студентам втілювати власні ідеї, набувати практичних навичок і презентувати свої проєкти.
Щороку програма розширюється: додаються нові курси та майстер-класи, працюють сучасні лабораторії, учасники мають можливість створювати власні прототипи й навіть комерціалізувати їх. Особливу увагу надають розвитку креативного мислення, цифрових навичок, робототехніки, біотехнологій та інноваційних технологій, а також формуванню навичок командної роботи й презентації власних ідей.
«Стартап Батяри» не лише мотивує дітей до навчання та творчості, а й виконує профорієнтаційну функцію: багато випускників програми стають студентами Львівської політехніки та повертаються сюди як ментори й викладачі, підтримуючи нові покоління учасників.
Реалізація програми відбувається за підтримки департаменту освіти і науки Львівської ОВА та партнерів. Щороку вона відкриває для дітей унікальні можливості розвитку та впровадження своїх ідей.
Докладніше про «Стартап Батяри 6.0» нам розповів Назар Подольчак — керівник проєкту, доктор економічних наук, завідувач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту.
— Пане Назаре, чому саме така назва — «Стартап Батяри 6.0»?
— Назва така, оскільки «6.0» означає шостий сезон цього конкурсу. Слово «стартап» пов’язане з людьми, які працюють над власними проєктами. А «батяри» — це, знаєте, таке галицьке слово, що описує людей, які, можна сказати, виходять за певні межі. Ми обрали таку назву, щоб показати: для того щоб реалізувати свій проект, ідею чи мрію, потрібно мислити глобально, певним чином прагнути порушити усталені традиції або норми, які є в тій чи іншій сфері. Коли ви їх намагаєтеся порушити, то неодмінно придумуєте щось інноваційне, технологічне і краще.
— Програма вже шостий рік поспіль збирає сотні учнів Львівщини. У чому секрет її популярності?
— Ми прагнемо дати дітям не лише менторську підтримку та навчання, а й можливість працювати в наших оновлених лабораторіях. Тут вони можуть створити свій перший прототип чи навіть готовий продукт. Минулого року під час фінального пітчингу всі учасники вже мали власні напрацювання. Дехто навіть здійснив перші продажі. Наприклад, школярі з Калуша представили й одразу реалізували кілька своїх виробів — від цукерок до власноруч виготовлених шампунів.
— Чи складно було створити такий пізнавальний проєкт?
— Разом із Львівським обласним департаментом освіти ми започаткували цей конкурс шість років тому й відтоді працюємо з дітьми. Наша мета — допомогти їм розвивати власні ідеї та мрії, показати, що навіть у шкільному віці вони можуть створювати щось цікаве й справді інноваційне для ринку та людей. У цьому їм допомагають знання, уміння та робота в лабораторіях.
— Чим цьогорічний набір відрізняється від попередніх?
— Кожен рік відрізняється від попереднього, адже приходять нові учасники. Дехто, однак, бере участь кілька років поспіль. Наприклад, Нестор — він не лише представив свої продукти, а й зумів комерціалізувати деякі з них. Тепер він студент Львівської політехніки й навіть викладає в нас веброзробку та основи IT для школярів. Ми офіційно залучили його як викладача й оплачуємо його роботу. Отож програма виконує ще й профорієнтаційну функцію: багато її випускників стають студентами Політехніки. Щороку тематика занять різна, бо ми зважаємо на інтереси, мрії та нахили дітей.
— Цього року додалися нові курси та більше практики. Які з них, на вашу думку, стануть найзатребуванішими серед школярів?
— Важко виокремити якийсь один курс, бо всі вони цікаві — від космосу до IT та біотехнологій. Ми вважаємо біотехнології дуже перспективною галуззю. Водночас багато дітей обирають 3D-моделювання та схожі курси. Кожен курс відображає два моменти: по-перше, тренди на ринку й потребу в спеціалістах, а по-друге, бажання та інтереси самих дітей. Наприкінці року ми опитуємо учасників, що їм сподобалося чи не сподобалося і чого б вони хотіли наступного року. На основі цього й формуємо програми майбутніх курсів.
— Проєкт абсолютно безплатний. Як вам вдається залучати таку кількість менторів і партнерів, а також ресурсів, щоб зробити навчання доступним для всіх?
— Навчання в нашому проєкті справді повністю безплатне. Крім того, наприкінці року спільно з департаментом освіти і науки ми надаємо гранти учасникам, що додатково мотивує їх активно працювати над своїми проєктами та презентувати власні стартапи. Ми також активно залучаємо донорів, а департамент освіти підтримує нас в організаційних і ресурсних питаннях. Усі можливості та ресурси нашої стартап-школи, яка є підрозділом Львівської політехніки, використовуються для реалізації цієї програми. Це дає дітям змогу здобути практичний досвід роботи в сучасних лабораторіях і розвинути корисні навички.
— Яким ви бачите розвиток «Стартап Батярів» у наступні роки? Можливо, плануєте розширення за межі Львівщини чи міжнародні колаборації?
— Минулого року ми вже працювали з окремими громадами Івано-Франківської області. Цьогоріч продовжимо роботу зі школярами цього регіону. У майбутньому очікуємо активнішого залучення донорів і спонсорів для розвитку проєкту. Нещодавно ми обговорювали з департаментом освіти і науки та Львівською адміністрацією можливість збільшення кількості грантів для реалізації та комерціалізації проєктів, щоб вони були успішними. Навіть якщо вони не будуть комерційними, то принаймні матимуть соціальний вплив на середовище та людей. Таким чином ми плануємо залучати додаткове фінансування та гранти з різних джерел для розвитку програми.
