19 червня до Tech StartUp School Львівської політехніки завітав співзасновник і член ради директорів компанії SoftServe Тарас Кицмей. Ознайомившись із діяльністю підрозділу та представниками стартап-компаній, які діють при Школі, оглянувши їхні напрацювання, гість поділився думками про те, якою має бути нині університетська освіта і що допоможе досягти успіху в сучасних умовах ринку праці.
Університет має відкривати дорогу в життя
– Завжди виходжу з того, яка місія університету. Переконаний, що університет повинен відкривати дорогу в життя через освіту. Якщо випускники стають успішними, то ЗВО виконав своє завдання. Кінцевою метою має бути дорога в життя, а не навчання, бо це лише засіб для цього. Нині досить багато студентів уже на четвертому курсі знаходять свою дорогу, успішно працюють у різних компаніях і досить інтенсивно розвиваються.
Для того, щоб відкрити цю дорогу, потрібно розуміти, що потребує ринок праці, формувати відносини. Наш ІТ-кластер роками успішно будує таку співпрацю. І це надзвичайно важливо, бо розуміючи потреби ринку праці, можеш вчити студентів того, що буде затребуване.
Зберегти фундамент, але змінити фокус
– Ми гордимося тим, що Політехніка дає потужну фундаментальну математичну, фізичну освіту. І це справді дуже вагома наша особливість, яку обов’язково потрібно зберегти. Та я прихильник того, що навіть фундаментальна освіта може бути близька чи далека до практики. Ми можемо вчити складне диференціальне числення, яке зараз фактично не використовують, хоч це потужний фундамент, а можемо фокусуватися на математичній статистиці – це теж фундаментальна математична освіта, її нині широко використовують в data science. Тобто навіть навчаючи фундаментального, можна базуватися на потребах сучасного ринку.
Практика передовсім
– Аби студенти ще навчаючись розуміли, де хочуть працювати, потрібно створювати такі умови, щоб вони могли застосовувати свої знання на практиці. У багатьох університетах давно запроваджений чудовий підхід: студенти беруть на півроку академвідпустку й ідуть працювати. Це теж дуже добра профорієнтаційна активність. Бо попрацювавши трохи на підприємстві, повернувшись до навчання, вони значно краще розуміють, що саме потрібно вчити, чому більше увагу приділити.
Рівень бакалавра – це світоглядна освіта. Якщо говоримо про ІТ-галузь, то бакалавр повинен мати певний світогляд: знати архітектуру комп’ютерів, принцип їхньої роботи, розумітися на штучному інтелекті, щоб легко орієнтуватися в роботі. Звичайно, для роботи в певному напрямі самого світогляду замало. І це вже питання корпоративних університетів чи співпраці між компаніями та університетами. Наприклад, у нашій компанії ми організовуємо піврічне фокусне навчання, яке відповідає вимогам роботи в нас.
Стартапи – це колосальний досвід
– Tech StartUp School – це дуже добре доповнення до вищої освіти. Молодь нині дуже активна, незакомплексована, відкрита до нового, й це потрібно підтримувати. Стартап-школа – один зі способів допомогти розвинути їхні таланти та здібності. Адже досвід, здобутий за час створення стартапів, матиме величезний вплив на їхній дальший розвиток. Навіть якщо не все вдалося, то все одно знання й досвід, який отримали, – колосальний. Хоча зазвичай все вдається, можливо, не завжди розробники доходять до етапу комерціалізації свого продукту, та це не так суттєво, якщо зважити, скільки нового запровадили.
Постійно вчитися й ставати лідерами
– Дотримуюся думки, що вчитися треба постійно, а також бути якомога активнішими в громадській роботі. Завжди кажу молоді, щоб йшла в такі організації як AIESEC. Це колосальне навчання лідерства. Стартапи – це теж досвід лідерства. Цього неможливо навчитися в книжках. У нас завжди була сильна технологічна думка, але кульгало лідерство, тому цьому потрібно приділяти чи не найбільше уваги.