На цьогорічному Міжнародному меблевому ярмарку Salone del Mobile у місті Мілані (Італія) було презентовано кілька проєктів, виконаних студентами кафедри дизайну та основ архітектури Львівської політехніки. З-поміж них – проєкт «Додому», який був створений спеціально для участі в одній з експозицій Milan Design Week у межах кооперації Міланської політехніки та нашого Університету.
Ініціатором співпраці був д.арх., доцент кафедри дизайну та основ архітектури Андрій Павлів. Авторами проєкту є студенти кафедри ДОА спеціальності 022 «Дизайн (дизайн середовища)» Анна Власюк, Софія Косенко, Анна Рудик та Юлія Ящук. Робота над проєктом проходила під керівництвом асистентки кафедри Маріанни Дубової-Страшевської та старшої викладачки Роксоляни Квасниці.
«Передусім хочу наголосити, що інсталяція присвячена всім людям, які втратили рідний дім, близьких людей і були вимушені шукати прихисток у різних куточках світу. З початку повномасштабного вторгнення понад 14 мільйонів українців – третина населення країни – залишили свої домівки. Відповідно до даних Міжнародної організації з міграції ООН, понад 6,5 млн із них розкидані по світу як біженці, а близько 3,7 млн залишаються переміщеними особами в Україні. Проте, станом на 22 лютого 2024 року, незважаючи на ситуацію в країні, понад 4,5 мільйона людей вже повернулися додому. Ми сподіваємося, що з часом кожен зможе повернутися на нашу рідну землю», – зазначає Анна Власюк.
«Мета нашого проєкту – втілити у світ інсталяцій ідею повернення українців додому, з надією на відбудову міст, знищених вторгненням росії. Головний об’єкт – світильник із вихору птахів/ластівок, що символізує емігрантів, які повертаються на батьківщину і несуть надію на нове життя. Світильник розташований над макетом з глиняних будинків та вулиць, що зображає відбудоване українське місто. Основним матеріалом для виконання світильника було обрано глину – символ відродження, що одночасно означає стабільність і силу», – розповідає Софія Косенко.
Інсталяція складається з підвісної частини – металевого каркасу, який служить основою освітлювального елемента, і макета нижнього майданчика з імітацією відбудованого міста з хенд-мейд будинками із шамотної глини. Нижня платформа зроблена з дерев’яного планшета, який оздоблений декоративною штукатуркою. Підвісна частина має квадратну форму та зроблена зі сталевих профілів, зварених між собою, і 8 прутків. Вона має сітку й гачки, аби можна було максимально зручно та швидко зібрати макет. На сітці розміщені 2 шари картону: зовнішній чорний шар і невидимий верхній шар міцного картону, на якому закріплено світильники. Було вирішено взяти 5 точкових спотів потужністю 12 Вт і температурою 3500 К. За допомогою гачків та оцинкованого дроту конструкцію можна підвісити на потрібній висоті.
«Цікавим випробуванням стало монтування готової інсталяції у стінах нашого головного корпусу. Саме тут ми перший раз збирали готову конструкцію, і цим вчились підлаштовувати деталі під різні кріплення, відстані та висоти», – згадує Анна Рудик.
Процес виготовлення та підготовки глиняних фігурок відбувався за 3 етапи. Для створення було обрано шамотну глину, до складу якої входять тільки природні компоненти.
«Ми домовилися з львівською скульпторкою та разом із нею на майстер-класі зліпили потрібну кількість рукодільних пташок та будиночків із шамотної глини. Птахи, а саме ластівки, символізують повернення на рідну землю, відродження після довгої зими. Вважали, що де оселиться ластівка – там неодмінно буде щастя. Всі птахи мають різні розміри й індивідуальні за своїми формами. Так само кожен будинок унікальний – з різною кількістю вікон та своєю формою даху. Це демонструє різноманіття української архітектури. Всередині деяких будинків розміщено світлодіодні свічки. Вони символізують нове життя на зруйнованих територіях», – розповідає Юлія Ящук.
«Вироби залишались у майстра для випікання при температурі 1200 градусів, щоб фігурки стали міцними. Кінцевим етапом стала ідея, як прикріпити птахів до верхньої конструкції. Вирішенням стали металеві спиці, які ми також власноруч оздобили бавовняним шнуром. Посередині пташки є отвір для дроту, за який інсталяцію підвішують до основи люстри. Такі проєкти допомагають звернути увагу багатьох людей на те, що ця війна руйнує наше спокійне життя, прагне обмежити волю і пригнітити національну ідентичність. На жаль, у ХХІ столітті відбувається справжній геноцид українського народу, через що люди і змушені покидати рідну землю. Заради життя», – ділиться Анна Рудик.
