Усі ми знаємо, як важко студентам сконцентруватися на вивченні нового матеріалу, тому викладачам потрібно привертати їхню увагу різноманітними сучасними методами навчання.
Основне завдання викладача – не примушувати, а заохочувати, мотивувати. Власними прикладами та порадами щодо зацікавленості студентів поділилася доцент кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Інституту економіки і менеджменту Роксолана Олександрівна Винничук. Вона використовує на заняттях велику кількість інтерактивних методів навчання.
«Практичні заняття проходять у вигляді тренінгу, студенти не готують доповідей за лекціями, а практикуються в тій чи тій темі», – каже викладачка.
Коли настало дистанційне навчання, Роксолана Олександрівна зрозуміла, що для того, аби не втратити довіру студентів, їх зацікавленість, потрібно знайти інструменти для привернення уваги. Як виявилось, їх насправді є дуже багато.
«Я пройшла підвищення кваліфікації на різноманітних тренінгах та курсах, які становлять загалом 450 годин. До речі, відділ навчання та розвитку Львівської політехніки пропонує нашим викладачам абсолютно безоплатний широкий спектр таких програм. Я вивчала онлайн інструменти, різноманітні підходи зацікавлення студентів. Таким методом спроб і помилок я виявила для себе список найкращих інструментів, які точно подобаються студентам та допомагають тримати їхню увагу», – розповідає викладачка.
Роксолана Олександрівна зазначила, що на дистанційному навчанні викладачу важче знайти спільну мову зі студентами, адже «ти не бачиш наживо їх очей, тому потрібно постійно отримувати зворотній зв’язок».
Для цього викладачка просить студентів відправити смайлик у чат під час онлайн заняття, аби зрозуміти, як вони себе зараз почувають; або написати свій коментар до теми лекції. Так педагог одразу бачить, наскільки студенти залучені до розмови.
Науково доведено, що онлайн лекції, які тривають понад 15–20 хвилин, є неефективні. Треба обов’язково змінювати вид діяльності.
«Ми не можемо безперервно 1,5 години щось розповідати, бо студент просто не буде це сприймати. І тут у жодному разі не можна звинувачувати студента, адже так працює наш мозок. Тому краще трохи поговорити, зробити якісь завдання. Таким чином студент може себе реалізувати, брати активну участь в обговоренні теми, а не пасивно слухати. Інформація краще запам’ятовується тоді, коли ми її проживаємо», – говорить професорка.
Роксолана Олександрівна також створює чати у Telegram для кожного курсу.
«Це та платформа комунікації, яка пасує студентам. Будьмо відверті, студенти не кожен день заходять у ВНС і читають інформування, а в Telegram вони завжди на зв’язку. Якщо потрібно переглянути фільм, або пройти тестування, запросити на якусь подію – я одразу можу відправити це в чат», – ділиться доцентка.
Також у педагога є перелік фільмів різноманітних жанрів під кожну тему курсу: «Управління персоналом», «Управління талантами», «Технологія лідерства в організації». Вона рекомендує студентам їх переглядати, а пізніше вони обговорюють переглянуте вже в контексті тематики пари.
«Сучасне покоління виростає на різноманітних іграх, інтерактивах. Тому гра – це цікавий спосіб зацікавити й мотивувати студента до дальшого розвитку. Різні квести, кросворди, головоломки намагаюся постійно запроваджувати», – каже викладачка.
Роксолана Олександрівна активно користується різноманітними онлайн інструментами. Один із таких – сайт www.menti.com. Педагог описала, як використовує його.
«Студенти отримують від мене завдання: написати три слова про управління персоналом. Це роблю для того, аби зрозуміти, про що вони думають, коли чують цей термін. Згодом ми обговорюємо персонал організації. Перш ніж розповісти студентам про це, я надала їм варіанти значень. Студенти проголосували й ми змогли побачити загальну картину. Такі інтерактиви дають можливість постійно бути на зв’язку зі студентом (Додаток 1,2)», – відзначає професорка.
Крім цього, Роксолана Олександрівна використовує інтерактивні дошки. Наприклад, padlet.com.
«Ми вивчали імідж організації та з чого вона формується. Я запропонувала студентам відзначити на карті організацію, про яку вони будуть розповідати. Замість того, щоб просто скинути завдання у ВНС, студенти спробували зробити щось нове та цікаве (Додаток 3,4)», – зазначає Роксолана Винничук.
Коли на курсі «Іміджелогія» викладачка зі студентами розглядали структуру іміджу особистості для закріплення матеріалу, спудеї працювали в малих групах і аналізували персонажів з «Гаррі Поттера». Тому вони не лише засвоїли навчальний матеріал, але й цікаво провели час.
А ще, робота в парах та групах дає можливість спудеям поспілкуватися між собою та проробити практичні завдання (Додаток 5).
На початку курсу викладачка запитує в студентів, які в них очікування щодо предмету, які знання вони бажають отримати. За допомогою сервісу Jamboard студенти залишають свої пропозиції та побажання у вигляді стікерів на дошці. Таким чином, вона трішки модифікує курс, аби врахувати всі побажання студентів (Додаток 6).
«Для кожного викладача мотивація – це те, що студент тебе чує, тобто зворотній зв’язок. Коли після нового методу подання інформації бачиш, що студенти реагують, відповідають, ведуть діалог, то це мотивує розвиватися далі. Кожен раз я намагаюся вдосконалити свої методи подання інформації, аби це все не було одноманітне та нудне. Знайти інформацію студентові не буде проблемою, проте викладач – це ментор, який має скерувати в правильне русло та мотивувати студента на дальше вивчення», – підсумовує Роксолана Винничук.
