Студентка Інституту хімії та хімічних технологій Соломія Капаціла ввійшла до числа переможців проєкту «До вершин з Рошен» й отримала стипендію за успіхи у навчанні. З нами дівчина поділилася своїми думками про університет і освіту. А також розповіла, на що планує витратити свою стипендію.
Як Ви обрали свою спеціальність?
Це доволі цікаве питання. Спочатку я працювала у гуманітарному напрямку. У мені бачили майбутню філологиню. Але, як на мене, філологія — наука вичерпана. Тоді моя думка змінилася. Хімія мені дуже подобається не лише у теоретичному, а й у практичному аспекті. Тому я вирішила стати хімічним інженером.
Чому саме Львівська політехніка стала для Вас найкращим варіантом?
Я обирала університет так, щоб він був ближче до дому, — живу у Львівській області. Вагалася між університетом імені Івана Франка і Львівською політехнікою. Однак я почала аналізувати, що для мене важливо у ЗВО. Подобається більше практичне використання хімії, можливість розвиватися, працювати на підприємствах. Зважаючи на те, наскільки у Політехніці розвинена співпраця з іншими установами хімічної галузі, я зрозуміла, що це те, що потрібно. Можна поїхати за кордон, здобути досвід і використовувати його у майбутньому в Україні.
Чи подобається Вам навчання в університеті?
Узагалі мені дуже подобається, бо тут кожен відповідає сам за себе. Це незалежність. Викладачі намагаються детально пояснити матеріал, а не просто подати його. Це допомагає краще все реалізовувати на практиці й розуміти, а не просто вивчати напам’ять.
Як ви дізналися про стипендію від проєкту «До вершин з Рошен»?
Спочатку побачила оголошення. Потім студенти один одному почали про це розповідати, і я вирішила спробувати.
За якими критеріями Вас відібрали?
Для кожного курсу результат визначався по-різному. Я була на другому курсі, і важливим компонентом була наукова діяльність.
Розкажіть детальніше про свою працю.
Вона була про використання дискретно-імпульсного впливу енергії на очищення води. Під час дослідження використовували реактори, як-от кавітатори й займалися очищенням води від органічних компонентів, які найчастіше траплялися після виробництва у стічних водах: феноли, ксеноли й інші ароматичні похідні. Спочатку робили це лише тезово на Всеукраїнстьку конференцію, але цього семестру вже й до статті дійшли.
Чому Вас зацікавила ця тема?
Можна сказати, мені допомогли її обрати. Це була чиста випадковість. Наш науковий керівник запросив мене й мою одногрупницю на англомовну лекцію про явище кавітації від індійського професора. І тоді ми зацікавилися цією темою глибше і зрозуміли, що це доволі актуально й свіжо.
Якщо не секрет, як витрачаєте стипендію? Що вона для Вас означає?
Стипендія — це мотивація. Я поки що її не витрачаю. Зберігаю на окремому рахунку, щоб потім у чомусь застосувати. На третьому курсі у мене буде вужча спеціалізація. Я працюватиму над іншою науковою роботою і, мабуть, зможу її профінансувати завдяки цьому рахунку.
Чи пробували Ви свої сили у практичній діяльності?
Наразі ні, бо ми ще дуже юні і нас не беруть на роботу. Але після третього курсу з’явиться така можливість, адже набудемо практичних навичок.
Чого очікуєте від майбутнього?
Я не знаю точно. Може, пішла б на «Рошен» інженером або тестувальником цукерок (сміється). А загалом я хотіла б поїхати на стажування за кордон наступного року.
Чим Ви займаєтеся зараз, поки немає навчання?
Розважаюся, як можу. Читаю класику. А ще займаюся кікбоксингом. Я вже кандидат у майстри спорту. Також присвячую час домашнім справам і допомозі батькам.