На кафедрі реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» бакалаври та магістри захистили свої дипломні роботи. Молоді фахівці під керівництвом досвідчених реставраторів врятували від руйнування цінні пам’ятки нашої культури та історії.
Врятовані об’єкти повернуться на свої попередні місця або ж будуть передані до музеїв. Однак серед них є й такі, що стараннями реставраторів збереглися, але будинків, які вони оздоблювали, вже не існує.
Кандидат історичних наук, асистент кафедри РАМС Віктор Мельник розповів про найцікавіші речі, над якими працювали реставратори.
Ваза з фасаду костелу у Вижнянах
За словами Віктора Мельника, ваза потрапила на реставрацію у досить пошкодженому стані:
– Ваза стояла на фасаді костелу. Потім сталось так, що впала та розбилася. Зовні вона було вся чорна, уражена мохами та біонаростами. Матеріал, з якого її зроблено, – це білий камінь вапняк, досить доброї структури. Це початок ХХ століття, а за елементами на вазі видно, що це стилістика арт-деко.
Поклінні ангели зі сходів костелу святого Антонія з Падуї у Львові
Фігури двох поклінних ангелів зі сходів костелу святого Антонія з Падуї у Львові датують XVII століттям. Ці фігури були розміщені по обидва боки від центральної скульптури Непорочного Зачаття Діви Марії на сходах римо-католицького храму святого Антонія Падуанського. За словами Віктора Мельника, скульптури привезли на реставрацію у жахливому стані:
– Фігури ангели не мали ні рук, ні голів, ні крил. Були сильно понищені радянською владою, яка їх скинула зі сходів. Шансів на їх порятунок та повернення на місце за комуністів взагалі не було. Натомість тепер відновлення стало можливим завдяки співпраці кафедри із релігійною громадою. Над скульптурами працювали два студенти протягом двох років. Вони практично відродили втрачені елементи та розчистили скульптури.
Скульптура з Підгорецького замку
Це садово-паркова скульптура, що містить зображення двох путті (малюків). Це ваза-світильник із палацового парку у Підгірцях. Роботу виконала магістрантка Марія Гошовська.
– На цю підставку ставили лампу. Це було елементом ландшафтного дизайну. Скульптура стояла десь на балюстрадах. Вона була сильно пошкоджена. Бракувало голови та багато втрачених елементів. Матеріал – вапняк, – зазначив Віктор Мельник.
Після реставрації скульптуру передадуть до Львівської національної галереї мистецтв, адже вона є частиною комплексу Підгорецького замку.
«Камінь єпископа Кузьми»
Однин із найцінніших об’єктів – «камінь єпископа Кузьми» ХІІ століття. Як зазначив Віктор Мельник, пам’ятка була знайдена під час археологічних розкопок експедиції Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України:
– Двоє членів цієї експедиції – керівник експедиції Юрій Лукомський та Василь Петрик – працюють на нашій кафедрі. Їхня знахідка – це так званий «камінь єпископа Кузьми», який потім почали називати «каменем Кузьми» – через напис, виявлений на ньому. Річ дуже цінна, адже маємо ім’я, маємо стилістику різьблення, що є унікальним для архітектури Галича.
Загадкова плита з написами
Віктор Мельник продемонстрував відреставровану і законсервовану плиту з Винниківського краєзнавчого музею, яка має дуже цікаву загадкову історію:
– Вона потрапила до нас з Винниківського краєзнавчого музею, де зберігалася тривалий час, але про неї взагалі не було ніяких записів. Тобто, інформації про її походження ми взагалі не мали жодної. Відтак, наша студентка дослідила, що плита, очевидно, походить з церкви св. Онуфрія у Львові. Це або надгробна, або пам’ятна плита. Тут написано, наскільки вдалося відчитати, «Царство небесноє Якима Івана Коваля». Однак напис не зовсім зрозумілий. Ми зробили копію і його мають дослідити спеціалісти, які розуміються на давніх написах.
Фрагмент порталу з вулиці Вірменської
Студент-бакалавр Владислав Лелітка розповів, що цілий рік працював над реставрацією кам’яного блочку з колекції кафедри:
– Він був знайдений у одному із підвалів вул. Вірменської. Перебував у вельми поганому стані, був забруднений та розламаний на дві частини. Довелося робити багато доповнень-фрагментів. Камінь осипався. Я провів багато реставраційних робіт, дослідів аналоги та зробив графічну реконструкцію об’єкта. Це ренесансний вхідний портал ХVІ ст., який використовували в інтер’єрі. Річ вже очищена та скріплена, проведено зміцнення структури каменю.
Святий Антоній з Бучача
Доцент кафедри Олег Рибчинський розповів, що цього року завершено роботу над скульптурою Святого Антонія з Бучача. В реставраційну майстерню фігуру святого привезли представники місцевої громади. Річ була дуже понищена і багаторазово замальована фарбою, що суттєво пошкодило скульптуру.
Реставрація цієї пам’ятки – це дипломна робота студентки Катерини Плахотнюк. Студентка працювала над скульптурою п’ять місяців. Олег Рибчинський наголосив, що в процесі реставрації виявили багато цікавих фактів:
– Було віднайдено імена фундаторів, чиїм коштом і поставили фігуру Святого Антонія. Власне, довкола цього були різні легенди, але виявилося, що всі вони – вигадка. На постаменті чітко видно імена меценатів – Франц Родаковський та Валєнтей Жолєцкій. Це були два мешканці колишнього села Підзамочок, що біля Бучача.
Пам’ятки з княжого Успенського собору у Галичі
Ще одна цінна річ, яку вдалося від реставрувати, – це алебастрова деталь з княжого Успенського собору у Галичі. Реставратор Віктор Мельник зазначив, що алебастр є дуже складним матеріалом для реставрації, консервації та розчищення:
– Це фрагмент зубчастого фризу. Характерна для романської архітектури ХІІ – ХІІІ ст. Деталь повторного використання. Тут були різноманітні будівельні розчини. Все це зняли. Зробили проміри і визначили гіпотетичне місце, де саме у соборі архітектурно могла бути розміщена ця деталь. Ця пам’ятка ХІІ ст. з археологічних розвідок відомого археолога Ярослава Пастернака. Вона є в експозиції Львівського історичного музею.
Коронований лев зниклої кам’яниці
З колекції Львівського історичного музею до реставраторів потрапив ще один цікавий об’єкт – коронований лев з кам’яниці Убальдіні, яка стояла як кутовий будинку на перехресті вулиць Краківська – Вірменська. Роботу з реставрації виконала бакалавр Анна Грабарчук. Анна розповіла, що кам’яниця не збережена. Все, що від неї залишилося, – це коронований лев кінця ХVІ ст.
Реставраторами можуть стати не усі
Професор, завідувач кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Львівської політехніки Микола Бевз пишається своїми студентами. Він розповів, що набір на спеціальність «реставрація творів мистецтва» почався у 2008 році:
– Сьогодні на цю спеціальність ми приймаємо щороку лише одну групу. Наші випускники досить успішні, вони мають свої фірми та працюють за фахом. Наша кафедра єдина в Україні, яка випускає і бакалаврів, і магістрів за цією спеціальністю. Набір у групи у нас невеликий, по 10 студентів.
Микола Бевз зазначив, що конкурс на спеціальність є різним:
– Бувають роки, що є конкурс, і навпаки, одного року мали 10 місць, а вступило 9 студентів. Серед них є такі, які відсіюються при конкурсі. Чому? Бо іспити на вступ є складними. Потрібно складати іспити з мистецьких предметів. Тобто, ми не приймаємо лише на підставі результатів ЗНО. Абітурієнти мусять пройти три іспити – це композиція, живопис та рисунок. Ці іспити не усі складають. Людина, яка приходить до нас зі школи, має бути підготовлена до цих мистецьких іспитів. Відповідно, на підставі таких екзаменів ми і зараховуємо студентів на навчання. Це виправдовує себе, таким чином маємо добре підготовлених фахівців.
Він наголосив, що спеціальність є універсальною:
– Тут недостатньо працювати лише скульптором, адже потрібно вміти креслити, виконувати наукову документацію, вміти моделювати, знати історичні стилі. Дуже важливі знання з історії мистецтва та архітектури, і ці знання роблять нашого спеціаліста справді універсальним. Наші випускники працюють у сфері дизайну, проектують нові речі для інтер’єрів чи архітектурних будівель. Звичайно, що вони працюють і як реставратори, адже роботи для реставратора каменю, декору в Україні дуже багато.
Загалом кафедра вже випустила близько сотні студентів. За словами Миколи Бевза, випускники об’єдналися і створили свою власну премію для студентів бакалаврів та магістрів:
– Від імені випускників цього року, власне, і вручили перші премії бакалаврам та магістрам за найкращі дипломні роботи. Премія має грошовий еквівалент. Випускники самі створили свою комісію та вибрали, на їхній погляд, найкращі роботи студентів.
Отже, цього року першу премію за бакалаврську роботу отримала Анна Грабарчук, яка від реставрувала коронованого лева з кам’яниці Убальдіні. Премію за найкращу магістерську роботу отримала Марія Гошовська, яка відновила скульптуру з палацу у Підгірцях.
Наразі невідомо, хто автор цих скульптур. Припускають, що це Себастьян Фесінґер, який був автором скульптури Матері Божої Непорочного Зачаття.
Фото: Олена Ляхович