Студенти Міжнародної школи україністики МІОКу «Крок до України» зустрілися з Леране Хайбуллаєвою

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою
Леране Хайбуллаєва

21 липня 2025 року в межах дискусійного клубу ХХ Міжнародної школи україністики «Крок до України» в режимі онлайн відбулася зустріч слухачів школи з Леране Хайбуллаєвою, кримською татаркою, кримчанкою, амбасадоркою кримськотатарської культури, промоутеркою кримськотатарської кухні, власницею і авторкою халяль-кафе «Кримський Дворик» у Львові, волонтеркою.

Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», яка модерувала зустріч, підкреслила важливість того, щоб слухачі школи, крім навиків мовлення, здобули нові знання про Україну і про те найважливіше, що є в нашій країні, – її людей. Очільниця Інституту наголосила, що традиційно на дискусійний клуб запрошуються цікаві творчі люди, юристи, медики, і представила Леране Хайбуллаєву – людину, яка для всіх нас є втіленням історії, переживань, трагізму, стійкості та незламності кримськотатарського й українського народів, і яка на своїх плечах несе біль і страждання, нескореність своїх братів і сестер – кримських татар. Ірина Ключковська підкреслила, що Крим – це Україна, її невід’ємна частина, незалежно від того, як малюють свої карти агресори, а кримські татари – це корінний народ Криму, наші великі друзі, разом з якими ми зараз проходимо дуже складний період в нашій спільній історії.

Директорка МІОКу розповіла слухачам школи історію депортації кримськотатарського народу з рідної землі, наголосивши, що це був цілеспрямований акт геноциду, який, одначе, не зламав волю і прагнення киримли жити на своїй Батьківщині. Доля Леране Хайбуллаєвої є ілюстрацією та яскравим прикладом такої незламності. Ірина Ключковська коротко окреслила основні віхи біографії гості дискусійного клубу і заакцентувала, що в наш непростий час такі люди, як Леране, дають нам силу й натхнення жити і працювати.

Леране Хайбуллаєва поділилася спогадами про повернення її родини на Батьківщину. Цікаво, що в переважно російськомовному Криму саме батько навчав восьмирічну Леране розрізняти українську й російську мови. Дуже колоритними були згадки про відмінності між сусідами, поруч із якими довелося проживати: першою прийшла привітати і принесла харчів для новоприбулих саме українка, господарство якої було хоч і скромним, але дуже охайним і доглянутим. І на противагу – сусідка-росіянка, яка регулярно заходила лише позичати гроші на випивку.

Основи і любов до української мови й літератури прищепила Леране вчителька – переселенка з Полтавщини. Глибоку пошану до українців викликало також вивчення постаті генерала Григоренка, який став захисником репресованих кримських татар. Це стало для Леране потужним мотиватором розмовляти українською мовою.

На запитання Ірини Ключковської про рівень володіння кримськотатарською мовою Леране окреслила його як побутовий і розповіла, що перший підручник із вивчення мови з’явився вже за часів Незалежності. Гостя відзначила нинішню зацікавленість у вивченні її рідної мови і серед людей інших національностей.

Леране Хайбуллаєва згадувала про те, як вона довідалася про історію свого народу і родини від бабусі, оскільки депортація була забороненою темою в радянські часи. Ірина Ключковська відразу ж провела паралель із долями депортованих українців, наголосивши, що це реалії, які невідомі іноземним слухачам школи, тож деякі терміни довелося окремо пояснити. Директорка МІОКу заохотила їх додатково ознайомитися з історією українських земель у часи радянського панування, щоб зрозуміти долі українців і кримських татар, природу страху і масштаби трагедії. Щоб зрозуміти, чому ми так затято боремося – бо альтернативи у нас немає, оскільки ми не хочемо повертатися в срср.

Гостя розповіла про те, чим може бути цікавий кримськотатарський народ для світу: це і його історія, і культура, і особливі кулінарні традиції. Вона зазначила, що кримські татари увібрали в себе всю багатогранність і багатство культур племен і народів – близько 30 етносів, які населяли Крим упродовж віків. Особливий колорит вносить той факт, що кримські татари є народом, який проживає на перехресті Азії та Європи. Вона додала, що кожен, хто хоче ближче ознайомитися із кримськотатарською культурою, може зробити це через зацікавленість тематикою, яка близька саме йому.

Дякуємо Леране Хайбуллаєвій, Катрін Герц та усім учасникам зустрічі за підтримку та активну участь у події.

Докладніше про гостю зустрічі – на сайті Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою.