Студенти Львівської політехніки – про навчання у воєнний час

Дмитро Мазепа, студент третього курсу кафедри журналістики та засобів масової комунікації ІППО
Заставка до матеріалу

У нашому університеті завершилися продовжені канікули і від 21 березня розпочався другий семестр. Він триватиме дистанційно (у форматі відеоконференцій), відповідно до затвердженого розкладу. Це рішення керівництво ухвалило на основі результатів опитування студентів. 85% опитаних запевнили, що зможуть долучатися до навчання у різних комбінуваннях. За відсутності у студентів та викладачів доступу до інтернету і до комп’ютерної техніки можна скористатися університетськими комп’ютеризованими лабораторіями. Студенти, які перебувають за кордоном, мають право навчатися і згодом скласти сесію в онлайні.

Кожен політехнік отримав на свою корпоративну скриньку анкету, яку повинен заповнити й надіслати, адже університету важливо мати інформацію про стан і потреби кожного.

А що думають про навчання у воєнний час самі студенти?

Третьокурсниця кафедри прикладної лінгвістики Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Мар’яна Оліярник, яка проживає у м. Рудки Самбірського району Львівської області, вважає, що на сьогоднішній день ситуація на Львівщині стабільна. Отож студенти Львівщини мають можливість долучатися до навчального процесу у звичному режимі. Однак дівчина вважає, що користь від отриманої інформації буде мінімальною, оскільки увага студентів тепер більшою мірою прикута до новин про те, що відбувається в Україні. Також перешкодою до засвоєння навчального матеріалу буде оголошення повітряних тривог у різний час у різних регіонах України. Мар’яна наголошує, що відтепер вона не зможе волонтерити, оскільки час цієї діяльності збігається з її навчальним розкладом.

Студентка другого курсу кафедри соціології та соціальної роботи Інституту гуманітарних і соціальних наук Катерина Веселовська, родом з Хмельницького, переконана, що студенти, які мають змогу заходити на пару в онлайні й опрацьовувати навчальний матеріал, повинні це робити. Наприклад, ті, хто виїхали за кордон і їм нічого не загрожує. Як не як, молоді люди повинні отримувати освіту. Ті ж студенти, які залишились в Україні, на думку Катерини, насамперед повинні думати про своє фізичне і психологічне здоров’я, а до пар підключатися залежно від ситуації. Скажімо, хтось кожного дня/ночі ховається в підвалах, не висипляється, переживає, а у когось рідні перебувають на війні. Є студенти, які зараз перебувають у містах, де йдуть активні бойові дії, тому, на думку Катерини, їхня відсутність на заняттях повинна бути виправдана. Сама Катерина на сьогодні не може зосередитися на навчанні, оскільки сидіння по ночах у підвалі, де холодно й сиро, унеможливлює нормально висиплятися й зранку вчитися. Вона живе навпроти військової частини, що викликає постійний страх: прилетить ракета чи ні? Також на емоційний стан дівчини впливає те, що її рідні беруть участь в активних бойових діях. А сама студентка волонтерить. Там вона зрозуміла: люди – це велика сила; коли вони згуртовуються, то можуть зробити неможливе. Незважаючи на початок навчання, Катерина віддаватиме перевагу волонтерству, бо це сьогодні набагато важливіше для країни. Однак вважає, що і про навчання не потрібно забувати й допрацьовувати теми згодом самостійно.

Першокурсниця кафедри менеджменту Інституту економіки і менеджменту Марія Миндюк вважає, що зараз починати навчання недоречно, адже знає багатьох студентів, які перебувають у гарячих точках і не зможуть заходити на пари у відповідний час. Сама студентка морально та психологічно не готова засвоювати навчальний матеріал. Часті перебої з інтернетом і повітряні тривоги перешкоджатимуть цьому. Незважаючи на те, що під час навчання їй буде важко продовжувати волонтерити, дівчина планує далі активно допомагати біженцям та Збройним Силам України.

Отже, з того, що думають студенти, можна зробити висновок, що на сьогодні, у важкий для України час, з одного боку, навчання відійшло на другорядний план. Як морально, так і фізично, вони не можуть повноцінно налаштуватися на навчальний процес, адже свою діяльність здебільшого спрямовують на перемогу України над агресором. З другого боку, вчитися теж потрібно, адже це – один із наших фронтів. Тому потрібно вміти оптимально це поєднати.

Мар’яна Оліярник Катерина Веселовська Марія Миндюк