Студенти кафедри програмного забезпечення ІКНІ вже з другого курсу мають багато можливостей для свого творчого зростання. Добрими керманичами на цьому шляху є їхні керівники проектів і наукових досліджень.
Тема «розумного» міста, села, сільського господарства, будинку, району тощо нині особливо актуальна. Тож викладачі кафедри скеровують своїх вихованців шукати нові, нестандартні розв’язки щодо всього розумного. Почасти сприяє творчому розвою молоді науково-дослідна лабораторія. Тут спільно з професорами працюють над госпдоговірною міжнародною тематикою, що стосується автоматизації «розумного» сільського господарства, навіть студенти-другокурсники.
Інша частина студентів апробовує свої знання і здібності під час практик на ІТ-фірмах чи компаніях. Тут уже до творчості (залежно від курсу і виду практики) їх залучають безпосередньо господарі практик. Короткотривалі проекти студенти, зазвичай, виконують у команді, а у фіналі презентують свої проекти не лише перед безпосередніми керівниками, а й представниками компаній з інших міст, які не тільки спостерігають за ходом презентації онлайн, а й можуть долучатися до обговорення. Трапляється, що розроблений проект компанія підтримує й надалі. До прикладу, за фінансової допомоги компанії «КindGeek» успішно завершили комплексний проект «Апаратно-програмна система для контролю якості води», виготовивши фактично готовий до впровадження пристрій для оцінювання якості води. Студенти брали участь у міжнародній виставці. Оскільки про патенти хлопці не подумали, то їхньою ідеєю може скористатися будь-хто.
Чимало студентів працює над індивідуальними проектами не лише на кафедрі, а й за її межами: вдома чи в гуртожитку. У студентському середовищі народжується багато цікавих речей, серед яких – нові мобільні застосунки. Оскільки у світі їх безліч, то студентам доводиться добряче помізкувати, щоб запропонувати щось нове, неординарне і потрібне.
– Нині люди більше користуються своїми телефонами і смартфонами, ніж комп’ютерами чи ноутбуками, – вважає завідувач кафедри професор Віталій Яковина. – Тому й не дивно, що наші студенти активно це використовують, розробляючи різні застосунки. Серед – них цікаві розробки для спортсменів, тих, що дотримуються різних дієт, мобільний помічник для вчителів, учнів та їхніх батьків (щось подібне до електронного щоденника), різні застосунки з доповненою реальністю для міського і зеленого туризмів. У планах – створити застосунки, за допомогою яких через телефон можна дивитися на реальну вулицю і бачити, якою вона була років 200 тому. Їх нелегко зробити, однак студентам це цікаво.
Є серед напрацювань студентів наукові «вкраплення» у великий і складний комплексний проект стосовно «розумної» пасіки, над яким працює ціла група дослідників різного віку. Її розробляють для пасічників на основі системи інтернету речей, куди ввійдуть дистанційний моніторинг температури, вологості і маси вулика. Завдяки такому доповненню пасічники через смартфон зможуть дистанційно контролювати пасіку, вчасно усувати недоліки. Елементи цієї системи розробили торік бакалавр Ярослав Марухно і випускник кафедри Олександр Грик. Робота триває й надалі. Звичайно, такі розробки у світі є, але політехніки, як завжди, придумують свої «ноу-хау», які не мають аналогів.
Магістрів першого року навчання Вероніку Шпортько, Модеста Ача та Дмитра Новака (на світлині) об’єднує любов до пізнання нового, неординарного, «бо в житті будемо працювати з різними проектами, а нині є можливість зробити те, що найбільше цікавить». Вони вдячні своїм викладачам, які «привчають до певної самостійності, задають темп, ритм, за яким треба щось зробити», «не обмежують у виборі тем і дуже підтримують під час досліджень».
Вероніка ще на четвертому курсі зацікавилася використанням доповненої реальності для проектування татуювання тіла людини. Ця сучасна технологія допомагає змоделювати обраний рисунок на своєму тілі ще до того, як зважишся на цей крок, зрозуміти, чи й справді цього хочеш.
Дмитро розробляє «розумні» невеличкі давачі, які допомогли б людям з особливими потребами краще зорієнтуватися у просторі за допомогою звуку у смартфонах. До речі, Політехніка має інвестора, який вже зреалізував подібну ідею, встановивши в головному корпусі маячки. Його давачі працюватимуть за схожою системою.
Модест розробив проект для школярів, який дозволяє через спеціальні окуляри вивчати сонячну систему за допомогою віртуальної і доповненої реальності. Нині в рамках магістерського дослідження юнак працює над розроблюванням програмної системи керування автономним квадрокоптером.
А студентку четвертого курсу Анастасію Ільків цікавить надійність програмного забезпечення, яке хоч і скероване на практичну діяльність, та вимагає творчого наукового підходу до розв’язання проблеми. Дівчина вже не перший рік перейнята студентською наукою, має публікації. Її бакалаврська робота – це частина великого наукового міжкафедрального держбюджетного проекту «Надійність апаратно-програмних комплексів».
Перераховане – лише крапля у морі із того, над чим трудяться студенти Політехніки.