«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани» (Максим Рильський)
Старший викладач катедри української мови Лілія Харчук зі студентами Інституту гуманітарних і соціальних наук (група МВ-13) відвідали Музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».
Меморіальний комплекс створено для прийдешніх поколінь як символ незламности визвольної боротьби нашої нації, символ величі духу жертовности заради свободи України, символ всепереможности добра над злом, символ тяглости української боротьби за незалежність.
Меморіал є пам’яткою історії, місцем нашої пам’яті про трагедію, пов’язану із трагічними сторінками нашої історії, місцем для переосмислення трагічного досвіду минулого, особливо в страшних реаліях сьогодення, коли питання української самоідентичности стоїть як ніколи злободенно гостро.
Дарія Количева: «Направду, вислів «Пам’ять – це скарбниця минулого, що освітлює шлях у майбутнє» є вкрай актуальним для всіх поколінь. Музей-меморіал жертв окупаційних режимів – це те місце, куди треба обов’язково водити молодь, аби вона якнайбільше знала про минуле своєї нації. Екскурсія дала мені можливість переосмислити певні речі і зануритися в цей страшний період катувань, трагедій, жертв».
Анна Голубенко: «Знання свого минулого дозволяє нам бути вдячними за досягнення наших предків і вшановувати спадщину, яку вони залишили нам. Історія, якою б, часом, вона не була страшною, дарує нам непохитну віру в свої можливості, посилюючи відчуття себе як частини чогось більшого і незворотного. Це надає нам стимул досягати більш високих цілей у своєму житті. Екскурсія, на якій ми побували, вкрай пізнавальна. Дуже цікавий екскурсовод, чудово розказала історію в’язниці, цікаві факти загалом. На жаль, деякі місця були недоступні, якщо буде можливість відвідати їх, обов’язково зроблю це».
Юлія Новікова: «Неймовірна екскурсія! Пані Христина, екскурсовод, цікаво розповіла історію в’язниці-музею. Ця екскурсія була сповнена великою кількістю оповідок, фактів і питань. Історія має багато прикладів політичних, соціальних і культурних помилок, які, на превеликий жаль, мали серйозні наслідки. Усвідомлення цих помилок дає змогу нам, прийдешнім поколінням, осягнути їхні причини та наслідки, що робить нас більш освіченими та здатними не робити цих помилок у майбутньому».
Володимир Стесенко: «Перебуваючи в коридорах та камерах музею-меморіалу, не можна було не відчути холод, який сповивав це місце. Стіни та решітки надавали місцю особливої аври, що змушувала задуматись над життям людей, які колись боролись за нашу свободу та незалежність, сповідували ідею націоналізму. Екскурсовод п. Христина дала можливість поринути в подорож у минуле, що дало змогу нам краще зрозуміти, які неймовірно страшні випробування та страждання відчували колишні політичні в’язні в стінах цієї тюрми в часи всіх окупаційних режимів, які пережила наша Україна. Свою історію потрібно пам’ятати, адже «Пам’ять – це міст, який з’єднує минуле з теперішнім і майбутнім».
Аліна Колесова: «Екскурсія вразила великою кількістю досі не знаних фактів… В одному із залів демонструють кадри з німецького фільму, де зафіксовано стан тюрми після відходу радянських військ. Є зали, де розміщені фотографії, зроблені на території тюрми в цей період, а також мене вразила «камера смертників»… Важко уявити, що відчувала людина, яка розуміла, що її життєвий шлях невдовзі обірветься… Вважаю, що пізнання трагічних сторінок історії допомагає нам уникнути повторення помилок, які були зроблені раніше».
