Студентка ІМІТ Анастасія Бріт: «Women in Tech Summit 2024 змінив мій погляд на техніку та надихнув старатися ще більше»

Анна Зіганшина, Центр комунікацій Львівської політехніки
Анастасія Бріт

Львівська політехніка — сучасний прогресивний заклад вищої освіти, який відкриває багато можливостей для цілеспрямованої молоді. У цьому переконана студентка Інституту механічної інженерії та транспорту Анастасія Бріт. Нещодавно дівчина взяла участь у найбільшому технічному саміті Європи Women in Tech Summit 2024, що відбувся у Варшаві. Про враження від поїздки, університетські будні та плани Анастасії Бріт — у нашому інтерв’ю.

— Анастасіє, найперше розкажіть, як ви стали студенткою Політехніки і чому обрали свою спеціальність?

— Я стала студенткою Львівської політехніки у 2021 році. Після одного року навчання у ЛНУ імені Івана Франка на філологічному факультеті зрозуміла, що хочу навчатися саме на технічній спеціальності й обрала нафтогазову інженерію, оскільки мене завжди цікавила фізика як наука, її застосування, а також відповідальні конструкції. Однією з основних причин було й те, що у Політехніці високоякісна освіта та міжнародне визнання диплома. Львівська політехніка стала для мене справжньою альма-матер.

Які переваги навчання вже встигли для себе виокремити?

— Щодо переваг, то найбільша — це якість викладання. До кожної теоретичної задачі викладачі-практики можуть навести приклад з власного досвіду. Не менш важливим є ставлення до студентів, яке у Політехніці на найвищому рівні. Дуже приємно, що у будь-який момент ти можеш розраховувати на підтримку. Академічна мобільність — це те, що допомагає знайти себе і ще раз упевнитися: я не помилилася. Потужна освітня та технічна база: лабораторні роботи справді були цікаві й корисні, оскільки ми бачили не лише креслення та схеми, а й реальні двигуни та частини трубопроводів.

А як ви дізналися про Women in Tech Summit 2024 і що спонукало взяти в ньому участь?

— Про цей саміт мене повідомив наш викладач Василь Болонний. Завідувачка кафедри нафтогазової інженерії та зварювання Олеся Максимович одразу  надіслала форми для участі, і вже через два дні мені зателефонували з підтвердженням. Тоді я ще не уявляла, що це буде такий приголомшливий досвід, який змінить мій погляд на техніку і надихне старатися ще більше.

— Які основні знання та навички ви здобули завдяки участі в саміті?

— Саміт — це чудове місце для набуття hard and soft skills. Звичайно, хотілось ознайомитися з кожною компанією, що була у виставковому центрі, запамʼятати слова кожного зі спікерів, закарбувати атмосферу заходу. Чути реальні історії успіху — неабияка мотивація, адже спікери завжди наголошували, що межа неможливого вибудувана лише всередині. Це спільнота неймовірно розумних, талановитих і впевнених жінок, місце, де, навіть якщо ти інженер, із захопленням слухатимеш про квантовий компʼютер, мову програмування Python, можливості й недоліки штучного інтелекту, бізнес-моделі. Організатори з українського боку зробили все можливе, щоб українкам було максимально комфортно: для нас була українська зона, де надавали допомогу та координували. Також у нас були надзвичайно цікаві лекції й воркшопи.

З організаторкою Тетяною Гулеватою я мала можливість познайомитись особисто й цілком спонтанно — у таксі. Вона стала для мене прикладом успішної жінки, розмова з нею була дуже цікава. Тетяна поділилася своїм досвідом. Виявляється, вона теж намагалася реалізувати себе в різних аспектах, але зрозуміла, що допомагати жінкам і на власному прикладі доводити, що можливо все, — її «сродна праця».

— Як змінилися ваші професійні цілі й амбіції після поїздки до Варшави?

— Цілі й амбіції не те щоб змінились, але точно ще глибше вкоренилися в мені. Мої вагання «бути чи не бути» інженером розвіялися вже після першого дня саміту. Відчуття, коли ти розумієш, що в конкретний момент тебе переповнюють думки й емоції водночас, неможливо передати словами. Коли зустрічаєш стількох геніальних людей в одному місці, хочеться стати повноцінною частиною саме цієї спільноти, адже оточення формує нас, робить кращими й сильнішими. Це такий собі поштовх працювати ще більше, присвячувати кожну секунду життя роботі над собою, своїми знаннями, досягати поставленої мети і формувати щоразу більше досягнень.

Що зі свого досвіду можете порадити майбутнім студентам Політехніки? На чому слід зосередитися під час навчання?

— Хотілося б закцентувати увагу абітурієнтів на тому, що ви найперше навчаєтеся для себе — не для викладачів чи батьків, а для того, щоб реалізувати свій потенціал. Раджу памʼятати: знання — це круто, перспективно, це те, що допоможе посісти належне місце в суспільстві. Львівська політехніка допоможе вам у всіх починаннях: вас завжди вислухають, зрозуміють і в жодному разі не засудять, а викладачі зроблять усе можливе, щоб ваша ідея була реалізована. Наш університет серед закладів у галузі вищої освіти, як Арістотель у філософії. Після завершення навчання ви зможете розв’язувати як складні технічні завдання, так і життєві, адже це не просто університет, а середовище для розвитку особистості. Треба зазначити, що вам доведеться багато працювати, але це того варте. Пам’ятайте: невивчене в університеті доведеться вивчати на роботі, але за значно коротший час. Тож, поки маєте можливість здобути знання від досвідчених фахівців, не втрачайте її.

Анастасія Бріт Анастасія Бріт