Студентка Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки Марта Належита здобула перемогу у фінальному етапі XV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед студентів закладів вищої освіти.
У фіналі конкурсу змагались 739 учасників і учасниць, які в своїх роботах підкреслили значущість творчости Кобзаря для об’єднання нації, особливо у часи російської агресії проти України, коли сини і доньки України стали на її захист. Учасників і учасниць привітали Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий та Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Катедра української мови щиро вітає Марту Належиту та її наукового керівника – канд. філол. наук, доцента катедри української мови Софію Булик-Верхолу – з перемогою і бажає нових творчих здобутків, натхнення до навчання і праці, віри у власні можливості!
Марта Належита поділилася своїми думками про важливість цього заходу:
«Конкурс імені Тараса Шевченка став для мене не лише випробуванням, але й цікавим досвідом. Подані теми були справді глибинними і важливими. Можна, а радше треба, було, розкривати важливі Кобзареві ідеї, шукати способи їхньої реалізації в сучасності і ще раз переконуватися, що вони позачасові та істинні.
Я дуже рада, що мені вдалося пройти всі етапи конкурсу і мати честь представляти Львівську політехніку на міжнародному рівні. Вдячна своїй Альма-матер за те, що розширила мої горизонти і подарувала можливість цікаво і захопливо вивчати українську мову та історію нашої країни – і саме це щедро наповнило мене цінними знаннями та національними ідеями.
Додам, що на мою думку, значимість конкурсу імені Тараса Шевченка беззаперечна. Однак нам дуже важливо не сприймати цей процес, як змагання на найправильніше розставляння розділових знаків чи вміння гарно сформулювати речення. Бо конкурс імені Тараса Григоровича має стати нашим словесним мечем, джерелом рік націоналізму і любови до рідного краю, плеканням вже колись Шевченком сказаного, але досі надважливого і надпотужного. Адже кожен написаний твір має мати коріння життєдайного Кобзаревого слова, наповнювати і самого автора, і тих, хто ці рядки читатиме і, зрештою, не завершувати свій благодатний потік останнім реченням і крапкою, а переростати в життя… У життя кожного громадянина і усієї нашої нації, виховувати її і зміцнювати, будувати і плекати, окрилювати і гартувати. Хай цей конкурс буде нашою силою, нашим і Тарасовим голосом, злитими воєдино, символом нашого національного пробудження, бо:
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати
І спати на волі…
Т. Шевченко».
