Віра в себе – це основна складова успіху. Саме так вважає студентка Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Софія Заяць. Нещодавно дівчина перемогла в конкурсі на здобуття індивідуальних стипендій від Благодійного фонду «Кларіна» та Центру соціальних історій (США). Докладніше про навчання в омріяному університеті, нові досягнення та плани студентки – у нашому інтерв’ю.
– Чому для вступу ви обрали саме Львівську політехніку та спеціальність «філологія (прикладна лінгвістика)»?
– На це рішення вплинуло кілька вагомих факторів. Пригадую, як ще школяркою проходила повз корпуси Львівської політехніки й уявляла, як це – замість своєї нікому не відомої школи прокидатись і йти саме до цього унікального та відомого на всю Україну університету. Ще змалку я чула про якість освіти, яку тут дають, досягнення і дивовижну архітектуру, якою завжди милувалася. Те, як неокласицизм, що поєднує традиційні залізобетонні будівельні конструкції, вдало межує з вишуканим неоренесансом, заворожувало й навіювало певну магічну атмосферу, в якій просто хотілося перебувати. Згодом ці будівлі стали моєю мрією, що тоді здавалася ще такою далекою і недосяжною.
А за кілька років, склавши НМТ з трьох предметів на 200 балів, я вже була твердо переконана, куди вступатиму. Львівська політехніка стояла першою у пріоритеті, і я досі пам’ятаю, як щодня оновлювала сторінку кабінету вступника, сподіваючись, що мене прийняли. З першого дня свого навчання я вже знала, що на мене чекає, а саме здобуття якісної освіти, розвиток своїх інтересів і практичних навичок, що допоможуть мені у майбутній кар’єрі. Спеціальність «філологія (прикладна лінгвістика)» ідеально збігалася з моїми вподобаннями, адже я з дитинства цікавилася вивченням мов, їх застосуванням у різних сферах, як-от переклад, а також поєднанням цих знань із сучасними технологіями. Тож ця спеціальність забезпечила мені всі можливості глибокого вивчення мов, мовознавчих дисциплін і їх застосування в реальному світі.
– Які переваги від навчання вже встигли для себе виокремити?
– Обравши Львівську політехніку, я здобула можливість користуватися її академічними ресурсами, бібліотеками, обмінюватися досвідом з іншими студентами та фахівцями у своїй галузі. Професійний рівень викладання, доступність матеріалу, чіткий контроль знань і тісна співпраця зі студентами – це те, що справді мотивує до навчання й особистісного зростання у всіх сферах. Також важливою перевагою є можливість набути практичних навичок завдяки співпраці з підприємствами й установами, які спеціалізуються на мовних технологіях і прикладній лінгвістиці.
Львівська політехніка – це ЗВО європейського рівня, який надає якісну освіту. Університет підтримує своїх студентів і винагороджує за сумлінну працю та старання, що дає можливість молоді розвиватися та відчиняє перед ними всі двері, які неодмінно розчахнуться, якщо докласти певних зусиль та вірити в себе.
– За які саме досягнення вам призначено індивідуальну стипендію від Благодійного фонду «Кларіна» та Центру соціальних історій (США)?
– Індивідуальну стипендію від Благодійного фонду «Кларіна» та Центру соціальних історій (США) мені призначено за стабільно високі досягнення в навчанні й зусилля, яких я доклала задля цього.
– Що для вас означає здобуття індивідуальної стипендії? Чи мотивує це вас до підкорення нових вершин у навчанні?
– Це неймовірно велика честь, і я вдячна, що мої старання помічають і так високо оцінюють. Також це підтверджує, що в сучасному світі досі цінують цілеспрямованість, наполегливість і творчий підхід до навчання. Після того як мій батько загинув на війні цього літа, навчання стало для мене не лише відповідальністю, а й способом розвіятися, занурившись у цей невеличкий світ, де я можу бути корисною, тож здобуття цієї стипендії стало такою маленькою особистою перемогою на освітньому фронті. І так, звісно, це мотивує до підкорення нових вершин. Це стимулює не лише далі провадити свою академічну діяльність на високому рівні, а й шукати нові можливості для зростання і розвитку. Розуміння того, що мої зусилля можуть бути винагороджені, надає мені додаткову мотивацію вдосконалювати свої навички, поглиблювати знання і досліджувати нові галузі.
– Студентське життя – це не тільки складання іспитів і заліків. Чим зазвичай займаєтеся у вільний час?
– Останні кілька років я стала активно цікавитися сучасною літературою й облаштувала невеличку домашню бібліотеку, але цього виявилося мені замало, і я взялася за творче письмо. Неодноразово брала участь у шкільних конкурсах, посідала призові місця, ставила шкільні п’єси й безпосередньо виступала в них. Наразі у моєму арсеналі налічується 5 прозових творів, 15 поезій і приблизно 300 сторінок незакінченого фентезійного роману, який став моїм окремим світом, де я можу справді розслабитись і абстрагуватися від реальності.
– Про що мрієте і де плануєте працювати у майбутньому?
– Насамперед я хочу бути корисною своїй державі і сприяти її подальшому розвитку, щоб смерть мого батька не була марною і щоби все ж настало те майбутнє, про яке кожен з нас мріє і на яке заслуговує. Наші викладачі своєю діяльністю мотивують мене залишитися в університеті й будувати успішну кар’єру молодого науковця, так надихаючи молодь навчатися, розвиватись і підкорювати нові вершини, адже студенти – майбутнє нашої науки, економіки й України загалом, а невеличкий освітній внесок у них – це найцінніший внесок у наше майбутнє.
